Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



В райдержадміністрації вшанували полеглих воїнів у Другій світовій війні

8 травня 2019 року в холі Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації проведено тематичний захід до Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Працівники адміністрації та районної ради зібралися колективом вшанувати полеглих у роки війни,  подякувати усім, хто витримав нелюдську ношу війни, згадати про одну із найкривавіших битв Другої світової – битву за Дніпро,  замислитися на втратами України у Другій світовій війні.

Учасники тематичного заходу прийшли з червоними маками, долучившись цим самим до європейської традиції вшанування полеглих у війні та підтримавши державницький патріотичний рух єднання суспільства під гаслом «1939 – 1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Начальник архівного відділу РДА Олена Розовик нагадала усім присутнім ключові повідомлення і важливість відзначення  Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні:

«День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939-1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії».

Олена Розовик розповіла учасникам зібрання про просвітницькі патріотичні заходи, що проводяться  цього року в Україні, зокрема:

  • представлення в Києві  біля будівлі Головпоштамту 8 травня у день завершення Другої світової війни у Європі виставки «Тріумф людини» – про українців у таборах ГУЛАГУ;
  • відкриття в усіх обласних центрах виставки «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори».

Також начальник архівного відділу ознайомила працівників райдержадміністрації і районної ради з архівно-музейним проектом «НепрOSTі листи», прочитала витяги з листів остарбайтерів з Переяславщини та представила до перегляду два тематичні стенди – «Україна у Другій світовій війні» та «1939 – 1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

За відомостями з Книги Пам’яті України Київської області, у роки війни загинули 8032 воїнів червоної армії – мешканців Переяслав-Хмельницького району (за публікацією «Безповоротні втрати воїнів червоної армії – мешканців Переяслав-Хмельницького району в роки Другої Світової війни», автор статті науковець Людмила Рибченко, заступник генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні):

Назва населеного пункту

Кількість осіб

Назва населеного пункту

Кількість осіб

м. Переяслав-Хмельницький

1253

с. Пологи-Чобітки

92

с. Велика Каратуль

239

с. Пологи-Яненки

91

с. Виповзки

115

с. Помоклі

322

с. Вінинці

132

с. Пристроми

234

с. Вовчків

155

с. Радянське

46

с. Воскресенське

53

с. Світанок

23

с. Гайшин

152

с. Сомкова Долина

92

с. Гланишів

79

с. Соснова

240

с. Горбані

104

с. Стовп'яги

210

с. Гребля

21

с. Строкова

191

с. Дем'янці

217

с. Ташань

166

с. Дениси

176

с. Травневе

15

с. Дівички

212

с. Улянівка

126

с. Єрківці

355

с. Харківці

138

с. Жовтневе

271

с. Хоцьки

222

с. Ковалин

202

с.Чирське

29

с. Козлів

244

с. Чопилки

56

с. Лецьки

158

с. Шевченкове

78

с. Мазинки

178

с. Циблі

150

с. Мала Каратуль

143

с. Стовп'яги (Підсінне)

123

с. Переяславське

142

с. Хоцьки (Комарівка)

161

с. Положаї

83

с. Циблі (В'юнище)

351

с. Пологи-Вергуни

249

 

 

Усього: 8 032 особи

В райдержадміністрації експонується виставка до 380 років з дня народження гетьмана України Івана Мазепи

«А за віру хоч умріте і вольностей бороніте!»
Про гетьмана Івана Мазепу і його велику ідею про незалежність України розповідає тематичний стенд «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте!», який експонується на першому поверсі Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації з 20 березня 2019 року. Тексти публікацій, фото з інтернет-сайтів «Ім᾽я Івана Мазепи», «Третє око», «Еxlibris.org.ua» поширюють правдиві відомості про гетьманування Івана Мазепи та його постать.
         Так, стенд знайомить читача з віршем Галини Запорожченко «Не спить Мазепа», написаного у 2017 році за мотивами трилогії Б. Лепкого «Мазепа»:
Дванадцяту пробило… Де ж той сон?
Не спить Мазепа – гетьман України.
Чи виведе народ свій на Сіон*?
Чи на Голгофу* посеред руїни?
 
Бо булава – не символ влади. Ні!
То хрест його, що на плечах нестиме,
То честь і слава лицарська в борні.
Питання вічне: «А чи дружба з тими?»

Горить свіча, думкам немає меж,
Обсіли сиву голову Івана:
«Рятуй Вкраїну, поки ще живеш,
Вона ж до скону – твого серця рана…
 
Народ аж стогне від московських пут,
І чубляться старшини між собою,
Найближчі побратими продають…
Ти ж сам на сам зі смутою-журбою.
 
Сомка і Дорошенка пригадай,
Що в муках на вівтар життя поклали,
Заради волі й об’єднати край
Ти теж був коронований в Полтаві…

Твій розум пильний хмари розжене,
Бо ти один – а ворогів багато...
Великий Боже, не покинь мене,
Звільни Вкраїну від страшного ката…»

Минає ніч… Вже сумнівів нема:
Його надія – мати Україна
Воскресне знову. Хай пощезне тьма!...
Державний муж молився на колінах…
На стенді розміщено текст із статті дослідниці історії України козацької доби Олени Апанович «Велика ідея гетьмана Івана Мазепи»:
«Ідея Мазепи про вільну, незалежну Україну, його діяльність і намагання реалізувати цю ідею мали міжнародну вагу й цілком укладаються в загальний процес розвитку людської цивілізації. Через 283 роки, в 1991 р., Іван Мазепа «повернувся» до Батурина. Напередодні, в 1990 р., культорологічний похід по Чернігівщині відправив першу легальну панахиду по Мазепі, його війську та закатованих батуринцях. Тоді навіть не всі місцеві жителі сприйняли це однозначно, як і появу національного синьо-жовтого прапора. Давалося взнаки майже трьохсотрічне ганьблення та очорнення імені великого гетьмана, його діянь.
Але рік не минув даремно для справи відродження України, зокрема й для батуринців. Пробудилася національна самосвідомість, історична пам'ять українського народу. Третього липня 1991 р. відбулася Батуринська селищна рада, яка визнала Івана Мазепу національним героєм і дозволила обласному осередку Товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта» провести в селищі (такий статус тепер має колишня й залюднена гетьманська столиця) Батурині урочистості на честь великого гетьмана.
Два дні тривало козацьке свято в Батурині, на яке з'їхалися люди з усієї України — з Чернігова й Києва, Львова й Прилук, Самбора та Конотопа, Вінниці й Житомира. Розпочалося свято науково-практичною конференцією «Батурин — гетьманська столиця України», яка проходила в переповненому залі Будинку культури. Голова Батуринської селищної ради говорив про важкий, тернистий шлях до незалежності України, який розпочав ще Іван Мазепа. Письменник Роман Іваничук, відомий автор історичних романів про мазепинську добу, закінчив свій виступ заявою, що Батурин, колишня остання гетьманська столиця, має стати місцем паломництва для українців усього світу. Науковці-історики О. Апанович, М. Дмитрієнко, В. Сергійчук виголосили промови: «Велика ідея гетьмана Івана Мазепи про незалежність України», «Поезія Івана Мазепи», «Батурин 1708 р.».
Після конференції на стадіоні, біля будинку, який у далекому минулому належав козацькому старшині — генеральному судді, відбувся мітинг-реквієм. Під склепінням неба виголошувалися промови, звучали пісні на слова поета Івана Мазепи, вірші місцевих авторів на його честь.
Наступного дня, в неділю, відбулася, мабуть, найголовніша подія цього дводенного свята — відкриття пам'ятної плити гетьману, її встановили там, де розміщувалися колись міцна Батуринська фортеця і палац гетьмана, від яких не залишилося нічого. Нині там тільки круча, дерева, поле, самотня старезна груша. Саме під нею і встановили пам'ятну мармурову плиту. На її мармурі гетьман Іван Мазепа зображений у парадному вбранні з відзнаками влади. Погляд у нього суворий і допитливий. Поряд вибито слова: «Вклонімось цій землі! З неї черпав снагу гетьман України Іван Мазепа, з ім'ям якого пов'язане славне й трагічне в історії твоєї Вітчизни».
         Стаття із сайту «Третє око» «Гетьман Іван Мазепа і лжеанафема РПЦ» рокриває підгрунтя неканонічної  анафеми, яка була накладена на гетьмана Івана Мазепу Російською церквою з політичних мотивів як засіб політично-ідеологічних репресій і не мала жодних віросповідних, богословських чи канонічних причин:
 «23 листопада,  у 1708 році, Російська православна церква піддала анафемі гетьмана Івана Мазепу  (1639–1709), українського політичного і військового діяча, дипломата, гетьмана Війська Запорозького, голову козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і на всій Наддніпрянській Україні.
У молодості Іван Мазепа служив при дворі польського короля Яна II Казимира. Він знав багато мов: російську, італійську, польську, німецьку та французьку. Адже за наполяганням своєї матері, він спочатку закінчив Києво-Могилянську колегію, а пізніше навчався в Польщі.
По обранню гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний розвиток Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини.
Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На свої особисті гроші він спорудив більше 100 стругов і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, що успішно протистояти турецькій армії.
Тривалий час Мазепа формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року розірвав з російським царем і перейшов на бік шведів.
Дізнавшись про вчинок Мазепи, Петро І наказав головнокомандувачу російськими військами в Україні Олександру Меншикову зрівняти гетьманську столицю Батурин із землею, а саму столицю перенести до Глухова. Там же у Глухові, 16 листопада 1708 року, була розіграна страта «зрадника»: на площі спорудили ешафот та повісили ляльку Мазепи, а прибічники російського царя Меншиков і Головкін розірвали всі гетьманські грамоти й нагороди.
 Проте, Петру І і цього виявилося замало. 23 листопада у глухівському Троїцькому соборі в присутності царя і всього генерального штабу, а також «вірних» козацьких старшин митрополит київський Іосаф проголосив анафему Мазепі. У той же день подібна церемонія відбулася в Успенському соборі Кремля.
Варто зазначити, що від самого початку анафема Івана Мазепи була чисто політичною, а не церковною справою. Відомо, що рішення про неї прийняв цар, а не Синод. Окрім того, анафема гетьмана так і залишилася внутрішньою справою Московської церкви. Після прокляття 1708 року всі заслуги гетьмана Мазепи були негайно забуті, пам’ять про нього активно винищувалась.
За наказом Петра І по всій Україні прокотилася хвиля арештів симпатиків Мазепи та ліквідація всього того, що могло нагадувати про нього. Впродовж багатьох років в устах усіх прибічників російського царату ім’я гетьмана стало символом зради, але в пам’яті українців він національний герой, людина, яка хотіла об’єднати українські землі, гетьман, який прагнув незалежності своїй державі.
Лише через двісті років, за часів Української Революції, вперше після проголошення анафеми, в Софійському Соборі відправили урочисту панахиду за гетьманом Мазепою.
В подальшому, впродовж ХХ століття українські церкви – Українська православна церква Канади, Українська греко-католицька церква, а потім і Українська автокефальна православна церква та Українська православна церква Київського патріархату, не визнавали анафему та клопотали за її зняття.
Зрештою, у вересні 2018 року, Вселенський Патріархат визнавав анафему, яка була накладена на Івана Мазепу,  не канонічною».
Тематичний стенд до 380-річчя від дня народження визначного українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні, Князя Священної  Римської Імперії Івана Степановича Мазепи (1639 - 1709) підготовлено архівним відділом районної держадміністрації.
Назву стенда «А за віру хоч умріте і вольностей бороніте!» містить  зображення банеру із сайту київської школи ІІ – ІІІ ступенів № 292 імені гетьмана України Івана Мазепи.  Ці слова із «Думи» Івана Степановича Мазепи – відомого вірша гетьмана, його бойового заклику до національної єдності, до боротьби за визволення України:
 
Всі покою щиро прагнуть, 
А не в оден гуж всі тягнуть, 
Той направо, той наліво. 
А все браття: то-то диво! 
Не маш любви, не маш згоди, 
Од Жовтої взявши Води. 
През незгоду всі пропали. 
Самі себе звоювали. 
Гей, братове, пора знати, 
Що не всім нам панувати 
І речами керувати. 
На корабель поглядімо, 
Много людей полічимо. 
Однак стерник сам керує, 
Весь корабель управує. 
Пчулка бідна матку має 
І оної послухає. 
Жалься, Боже, України, 
Що не в купі має сини: 
Оден живе із погани, 
Кличе сюди отамани. 
Ідем матку рятувати, 
Не дамо їй погибати! 
Другий ляхам за грош служить, 
По Україні і той тужить; 
Мати моя старенькая! 
Чом ти вельми слабенькая? 
Різно тебе розшарпали, 
Кгди аж по Дніпр туркам дали: 
Все фортель щоб заслабіла 
І аж вконець сил не міла. 
Третій москві юж голдує. 
І їй вірно услугує. 
Той на матку нарікає 
І недолю проклинає: 
Ліпше було б не родити, 
Нежлі в таких бідах жити. 
Од всіх сторон ворогують, 
Огнем, мечем руїнують, 
Од всіх не маш зичливости, 
А не слушной учтивости; 
Мужиками називають, 
А підданством дорікають. 
Чом ти синів не учила. 
Чом од себе їх пустила? 
Ліпше було пробувати 
Вкупі лихо одбувати. 
Я сим, бідний, не здолаю, 
Хіба тілко заволаю: 
Гей, панове — єнерали, 
Чому ж єсте так оспали? 
І ви, панство — полковники, 
Без жадної політики 
Озметеся всі за руки — 
Не допустіть гіркой муки 
Матці своїй більш терпіти, 
Нуте врагів, нуте бити. 
Самопали набивайте! 
Острих шабель добувайте, 
А за віру хоч умріте 
І вольностей бороніте, 
Нехай вічна буде слава, 
Же през шаблю маєм права.
Публікація «Церковні споруди,  що були збудовані, реставровані або оздоблені коштом І. Мазепи» (із сайту «Ім᾽я Івана Мазепи») відкриває нам усім таємницю терміну «мазепинське бароко». Тільки вчитайтесь уважно у цей перелік,  складений за матеріалами О.Ковалевської та С.Павленка:
1. В Києво-Печерській Лаврі:
а) Троїцька Надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.) відновлена коштом І.Мазепи
б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки
в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698) побудована коштом І.Мазепи
г) Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701)
д) Церква Різдва Богородиці (1696)
2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х)
3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)
4. Вознесенська церква (1701—1705)
5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
6. Микільський Військовий собор (1690—1696)
7. Богоявленський собор (1693)
8. Софійський собор у Києві (1697—1700) часткова перебудова, 
9. Дзвінниця та мури Софійського монастиря у Києві (1699—1707)
10. Дзвіниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)
11. Церква Живоначальної Трійці в Батурині (1692)
12. Церква Св. Миколи в Батурині
13. Воскресенська церква в Батурині
14. Церква Покрови Богородиці в Батурині
15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
17. Трапезна та дзвіниця Глухівського монастиря
18. Успенська мурована Трапезна церква Густинського монастиря
19. Мала Трапезна церква Густинського монастиря
20. Покровська церква в с. Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області (1708—1709 або 1710)
21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)
22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х)
23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)
24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря
25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х)
26. Храм Преображення Господнього Лубенського Мгарського монастиря
27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря
28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі
29. Мурована Воскресенська церква в Любечі
30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря
31. Церква в с. Мохнатині (1692) іконостас з гербом І.Мазепи,
32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)
33. Вознесенський собор у Переяславі (1700)
34. Дерев'яна церква в с. Прачі
35. Дерев'яна церква Св. Івана Хрестителя
36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.)
37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695)
38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові
39. П'ятницька церква в Чернігові
40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові (реконструкція, побудова дзвіниці, царські врата Мазепи)
41. Церква Івана Предтечі в Чернігові
42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові
43. Микільська церква у Білій Церкві (1706)
44. Братський Богоявленський монастир
45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві (відновлення та перебудова)
46. Корпус Києво-Могилянської академії (1703)
47. Чернігівський колегіум (1701—1702)
48. Хрестовоздвижениський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709).
Нам тут, у древньому Переяславі,  з особливою пошаною годиться вклонитися гетьману – «одному з найвидатніших політиків і державців у новітній історії Європи», як про  Івану Мазепу сказала у день його 380-річчя письменниця Оксана Забужко. Вклонитися за велику ідею про незалежність України, подякувати за величний  Вознесенський собор!
Звернемося ще до думок Оксани Забужко про Івана Мазепу:
«Це був політик,  лідер,  гетьман, який 20 років тримав булаву – а це виборна посада. Це був колосальний злет. Промисловий і культурний. Один тільки список мазепинського бароко, церков і монастирів ним збудованих, просто вражає. Вони склали урбанний ландшафт України. Один з найбагатших монархів. Він поставив на кон все. І понад 200 років його іменем в Росії називали всіх українців, хто змагав за незалежність. Вже потім, на початку 20 ст. з'явився термін «петлюрівець», а потім «бандерівець»...
«І не кажіть мені, ніби він «програв» (це в нас «ленінське», психопатичне уявлення про політику - як про «боротьбу за владу» задля самої влади: мовляв, захопив=виграв, одіпхнули=програв). Насправді ж, як учив В.Найпола один мудрий гуру (відчуйте різницю!), «політик перемагає тоді, коли його вороги починають керуватись його ідеями».
«Вплив Мазепи та його ідей на петровську реформу Московії - тема для багатьох майбутніх дисертацій. Але час Мазепиної Європи - і, відповідно, Мазепиної України - настає щойно тепер, через триста років по його смерті. А спадщину його нам іще вивчати й вивчати».

Публікацію підготувала Олена Розовик,
начальник архівного відділу райдержадміністрації
 
  

Пам'ятні дати і ювілеї, які у 2019 році відзначаються на загальнодержавному рівні

Верховна Рада України 18 грудня 2018 року прийняла постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2019 році». У постанові визначено перелік найважливіших подій у суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, зокрема:
відзначення 1000 років з початку правління князя Ярослава Мудрого;  
100 років з часу ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд  Української  автокефальної православної соборної церкви (01.01.1919);
100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);
100 років з часу створення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки  (24.01.1919);
100 років від початку Першого Зимового походу Армії УНР (06.12.1919);
90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому була створена Організація українських націоналістів (28.01–03.02.1929);
1 січня – 110 років з дня народження Степана Бандери (1909–1959), провідного діяча та теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів, політичного діяча;
20 березня – 380 років з дня народження Івана Мазепи (1639–1709), гетьмана України, військового та політичного діяча, мецената;
перші значні дати нашої сучасної історії – 5 років зі звільнення українських міст на Сході від російської окупації (Слов'янськ, Краматорськ, Авдіївка, Мар'їнка та ін.)
Верховна Рада України рекомендувала Кабінету Міністрів України забезпечити відзначення у 2019 році на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв; Міністерству освіти і науки України – забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, круглих столів, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року;  Міністерству культури України – забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам і ювілеям 2019 року. Також надано рекомендацію органам місцевого самоврядування розробити та затвердити з урахуванням пропозицій Українського інституту національної пам’яті переліки пам’ятних дат і ювілеїв 2019 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.
 
Публікацію підготувала Олена Розовик,
начальник  архівного відділу
районної держадміністрації
 
 
 

До 100-річчя проголошення урядом Директорії автокефалії Української Православної Церкви

Сто років тому, 1 січня 1919 року, Директорія  УНР ухвалила Закон «Про вищий уряд Української  Автокефальної Православної Церкви», яким проголосила автокефалію церкви в Українській Народній Республіці.
До 100-річчя проголошення урядом Директорії автокефалії Української Православної Церкви архівний відділ районної державної адміністрації оформив тематичний стенд. Стенд знайомить з інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам᾽яті до відзначення цієї відомої в Україні події: історичною довідкою, фактами з історії УАПЦ. На стенді розміщено світлину Василя Липківського – першого митрополита УАПЦ, під світлиною слова будівничого Церкви, великого подвижника церковно-визвольного руху 20–30-их років, патріота України: «Моє глибоке переконання: щоб відродити нашу Церкву, щоб вдихнути в неї душу живу, ми мусимо вискочити з-під московської церковної влади».
З історичної довідки Українського інституту національної пам᾽яті про цю відому в Україні подію:  «Закон «Про вищий уряд Української Автокефальної Православної Церкви» визначав, що Верховна церковна влада в Україні  позбавляється будь-якої залежності від Всеросійського Патріарха і переходить до Всеукраїнського церковного собору. Між соборами справами церкви має займатися незалежний від Всеросійського патріарха Український церковний Синод, який складатиметься із двох єпископів, одного архіпресвітера, одного пресвітера, одного диякона та трьох мирян. До компетенції Святого Синоду належать справи релігії, адміністрації, матеріального постачання, навчання, перевірки та судів. На засіданнях Святого Синоду мав бути присутній представник уряду, чиїм обов'язком був нагляд за дотриманням законів держави, впровадження рішень Синоду, що не порушують інтересів Республіки».


 

Всебічна підтримка та розвиток української ідентичності. Заходи щодо розвитку системи національно-патріотичного виховання До Дня Захисника України оформлено тематичний стенд «Справжній Воїн та справжня сила духу!». Фото і публікації розповідають про нашог

Всебічна підтримка та розвиток української ідентичності. Заходи щодо розвитку системи національно-патріотичного виховання
До Дня Захисника України оформлено тематичний стенд «Справжній Воїн та справжня сила духу!». Фото і публікації розповідають про нашого легендарного земляка, сильного духом «кіборга» солдата Івана Шостака. Стенд експонується у приміщенні  Переяслав-Хмельницької районної держадміністрації.
Формування НАФ та експертиза цінності документів. Організація  зберігання документів в архівних підрозділах підприємств, установ і організацій
На державне зберігання до архіву прийнято 41 од. зб. (управлінська документація).
Надано практичну допомогу відділу освіти Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації в оформленні опису справ постійного зберігання (на 58 одиниць зберігання) та опису справ з особового складу (на 67 одиниць зберігання).
Узгоджено з установою–фондоутворювачем дату передавання документів на державне зберігання.
Забезпечення збереженості та державний облік документів Національного архівного фонду. Створення та розвиток довідкового апарату до документів Національного архівного фонду
Проведено каталогізацію управлінської документації: закаталогізовано 90 одиниць зберігання, складено 794 картки (в електронному вигляді) на виявлені документи.
Прошито 13 справ управлінської документації постійного зберігання.
Використання інформації документів Національного архівного фонду. Виконання запитів. Інформаційна та публікаційна робота
Виконано 13 тематичних запитів і 1 соціально-правовий запит громадян.
Виконано 8 тематичних запитів юридичних осіб.
           
Олена Розовик, начальник архівного відділу
Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації
 

Про виконання Плану розвитку архівної справи у Переяслав-Хмельницькому районі у третьому кварталі 2018 році

Забезпечення збереженості та державний облік
документів Національного архівного фонду
При плані 25 од.зб. проведено підшивку 131 од.зб.:  прошито 59 справ управлінської документації установ-фондостворювачів ˗ Соснівської сільської ради, Студениківської сільської виборчої комісії, комунальної установи «Переяслав-Хмельницький центр первинної медико-санітарної допомоги»; перепрошито в архівному відділі у тверді оправи 72 справи постійного зберігання   (основні облікові документи) ˗ описи справ постійного зберігання 31 фонду та справи цих фондів.
 Закартоновано 79 од. зб. управлінської та виборчої документації, які прийнято на постійне зберігання від установ–фондостворювачів.
Проведена робота з перевірки наявності і фізичного стану справ, які зберігаються в архівному відділі – при плані 580 од.зб. перевірено наявність та фізичний стан 1263 од.зб. Додатково до плану проведено перевірку наявності і фізичний стан справ фондів 79, 260.
 
Створення та розвиток довідкового апарату
до документів Національного архівного фонду
Проведено виявлення документів за 135 справами. Продовжувалася каталогізація ф. 1 «Переяслав-Хмельницька районна рада» і ф.17 «Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація». Складено 1632 тематичні картки (в електронному вигляді) на виявлені управлінські документи.
Формування Національного архівного фонду та експертиза цінності документів. Організація зберігання документів в архівних підрозділах підприємств, установ і організацій
         Прийнято на державне зберігання 79 од. зб. управлінської та виборчої документації.
На засіданні експертної комісії архівного відділу схвалено описи справ постійного зберігання (управлінська документація) на 187 од. зб. та описи справ з кадрових питань (особового складу) на 74 од.зб  таких установ-фондостворювачів ˗ Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація (2015˗2016 роки), комунальна установа Переяслав-Хмельницької районної ради «Переяслав-Хмельницький центр первинної медико-санітарної допомоги» (2013˗2018 роки), Студениківська сільська виборча комісія (2017 рік. На засіданні ЕК схвалено зведені номенклатури справ комунальної установи Переяслав-Хмельницької районної ради «Переяслав-Хмельницький центр первинної медико-санітарної допомоги» (126 статтей., в т.ч. 42 статті номенклатури ˗ постійне зберігання) та Переяслав-Хмельницького об’єднаного управління ПФУ (589 статтей, в т.ч. 144 статті номенклатури ˗ постійне зберігання).
 
Використання інформації документів Національного архівного фонду
Виконано всього 222 запити, з них 83 запити громадян, 139 запитів юридичних осіб:
тематичні запити – подано до архіву 201 запит, виконано 201 запит, з них позитивно – 197, з рекомендацією звернутися за можливим місцем зберігання архівної інформації – 4;
соціально-правові запити – подано до архіву 21 запит, виконано 21 запит, з них позитивно – 19, з рекомендацією звернутися за можливим місцем зберігання архівної інформації – 2;
На особистому прийомі прийнято 47 громадян з питань, що стосуються їх запитів про надання архівної інформації.
 
         Проведено 4 тематичні виставки:
  • До 1030-річчя хрещення Руси-України оформлено тематичний стенд «Українській Державі - Українську Церкву». Стенд містить копії документів, публікацій та фото з таких інтернет-ресірсів: офіційний сайт Президента України; Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ»; інтернет-видання Obozrevatel; сторінка «Томос 2018» у мережі  facebook.  Серед експонатів стенду, зокрема: інфографіка «Українській Державі - Українську Церкву», яка роз'яснює, що дає Томос і чому це важливо; фото Вселенського Патріарха Варфоломія і його слова «Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому»;витяги із публікації «Московська церква є не матір'ю, а дочкою Української». Стенд експонується у приміщенні Переяслав-Хмельницької РДА.
  • Скомпоновано і розміщено онлайн-версію фотодокументальної виставки Державної архівної служби «Українська державність: Відродження. 100 років»  на сайті архівного відділу;
  • Проведено підбір документів з електронного варіанта виставки Державної архівної служби України «Українська державність: Відродження. 100 років»  для оформлення двох тематичних стендів до 27-ї річниці незалежності України та 100-річчя відродження української державності. Оформлено 2 тематичні стенди для експонування під час проведення заходів  до Дня Державного Прапора, Дня Незалежності України та 100-річчя відродження української державності.  23 серпня 2018 року на центральній площі Переяслава архівний відділ районної державної адміністрації експонував 2 тематичні стенди з документами фотодокументальної виставки Державної архівної служби України «Українська державність: Відродження. 100 років». Під час проведення міськрайонного заходу – урочистого підняття Державного Прапора України – начальник архівного відділу Олена Розовик розповіла про найбільш цікаві документи виставки «Українська державність: Відродження. 100 років» та акцентувала увагу учасників заходу на питанні – «Чому українська державність встояла у 2014-му і не змогла встояти у 1918-му?». Тематичні стенди (в кольорах Державного Прапора України) з фотодокументальної виставки Державної архівної служби України «Українська державність: Відродження. 100 років» експонуються зараз у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації.
  • У приміщенні Переяслав-Хмельницької районної держадміністрації розміщено для експонування тематичний стенд «За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ». Архівні документи  і публікації з інтернет-ресурсів тематично об᾽єднали на стенді дві офіційні дати  ˗ День партизанської слави 22 вересня та День створення УПА 14 жовтня на Покрову святої Богородиці.
 
Оформлено 7 користувачів документів НАФ. Користувачам видано 52 справи. Користувачі досліджували і цікавилися, зокрема, такими темами: «Діяльність Лецьківського споживчого товариства за архівними документами», «Регулювання земельних відносин у рішеннях Улянівської сільської ради».
 
 
Олена Розовик, начальник архівного відділу
Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації

Про роботу архівного відділу Переяслав-Хмельницької районної держадміністрації за період 24 вересня – 05 жовтня 2018 року

Всебічна підтримка та розвиток української ідентичності. Заходи щодо розвитку системи національно-патріотичного виховання

В рамках реалізації проекту «З відданістю Україні в серці», ініційованого Державним архівом Київської області, проведено підбірку документів (з інтернет-ресурсів) про легендарного «кіборга» Івана Шостака з позивним «Доберман». До Держархіву області надіслано:
2 фото Івана Шостака («кіборг» Іван Шостак, позивний «Доберман» в полоні, січень 2015 року, фото з відеодопиту журналістом російського пропагандистського телеканалу «Лайф-ньюз»; Іван Шостак, після повернення з лікування в Німеччині. Указом Президента України Петра Порошенка за хоробрість, героїзм та мужність Іван Шостак нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. 28 вересня 2015 року у Переяслав-Хмельницькому районному будинку легендарному «кіборгу» вручили орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня і почесну відзнаку – медаль 122 аеромобільного батальйону 81 окремої аеромобільної бригади);
та публікації про захисника України з таких інтернет-сайтів iPress.ua, snip.net.ua,33kanal.com, patrioty.org.ua.
З метою збереження важливих джерел з новітньої історії України, і збору усних свідчень захисників України здійснено організаційні заходи з поширення анкети-запитальника серед військовослужбовців ˗ учасників АТО.
 
Забезпечення збереженості та державний облік документів Національного архівного фонду. Створення та розвиток довідкового апарату до документів Національного архівного фонду
Проведено каталогізацію управлінської документації: закаталогізовано 39 одиниць зберігання, складено 273 картки (в електронному вигляді) на виявлені документи.
Прошито 37 справ управлінської документації постійного зберігання.
 
Використання інформації документів Національного архівного фонду. Виконання запитів. Інформаційна та публікаційна робота
Виконано 5 тематичних запитів і 2 соціально-правові запити громадян.
Виконано 7 тематичних і 2 соціально-правові запити юридичних осіб.
Оформлено для роботи з документами Національного архівного фонду 1 користувача; користувачеві видано для перегляду 18 одиниць зберігання.
 
Олена Розовик, начальник архівного відділу
Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації
 

Про роботу архівного відділу Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації за період 10 вересня – 21 вересня 2018 року

Всебічна підтримка та розвиток української ідентичності. Заходи щодо розвитку системи національно-патріотичного виховання
У приміщенні Переяслав-Хмельницької районної держадміністрації розміщено для експонування тематичний стенд «За Україну, за її долю, за честь і волю, за народ». Архівні документи  і публікації з інтернет-ресурсів тематично об᾽єднали на стенді дві офіційні дати  ˗ День партизанської слави 22 вересня та День створення УПА 14 жовтня на Покрову святої Богородиці.
 
Формування НАФ та експертиза цінності документів. Організація  зберігання документів в архівних підрозділах підприємств, установ і організацій
        
Визначено дати передавання документів Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації і управління фінансів  Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації на державне зберігання до архівного відділу Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації. Надано консультації працівникам загального відділу та здійснення контролю апарату райдержадміністрації та працівникам управління фінансів  райдержадміністрації, відповідальних за  організацію  зберігання документів в архівних підрозділах, про підготовку документів до передачі на державне зберігання та порядок передавання документів.
 
Забезпечення збереженості та державний облік документів Національного архівного фонду. Створення та розвиток довідкового апарату до документів Національного архівного фонду
Проведено каталогізацію управлінської документації: закаталогізовано 57 одиниць зберігання, складено 580 карток (в електронному вигляді) на виявлені документи.
Виготовлено та наклеєно на картонаж 36 нових ярликів.
 
Використання інформації документів Національного архівного фонду. Виконання запитів. Інформаційна та публікаційна робота
Виконано 7 тематичних запитів громадян і 46 тематичних запитів юридичних осіб.
Оформлено для роботи з документами Національного архівного фонду 2 користувача; користувачам видано для перегляду 20 одиниць зберігання.
 
          
Олена Розовик, начальник архівного відділу
Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації