Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

На допомогу захисникам Батьківщини!



Президент підписав Указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героя України

Президент України Петро Порошенко підписав Указ про присвоєння Героям Небесної Сотні звання Героя України. Підпис під документом Глава держави поставив під час зустрічі з родинами загиблих активістів.
Петро Порошенко уточнив, що, згідно з процедурою, звання Героя України неможливо присвоїти трьом іноземцям, які загинули під час Революції Гідності. Тому їх буде нагороджено орденом Героя Небесної Сотні.
Петро Порошенко наголосив на важливості покарання винних у загибелі людей під час Революції Гідності. «Це – дуже важкий день, дуже трагічний. Важливо, щоб ті, хто вбивав Героїв Небесної Сотні, були покарані», – заявив Президент.
Глава держави повідомив, що під час сьогоднішньої зустрічі з першими активістами Майдану, серед яких є новообрані депутати, було домовлено про те, що одним з перших рішень нового Парламенту стане створення тимчасової слідчої комісії з розслідування злочинів на Майдані.
Президент доручив Генеральному прокурору Віталію Яремі регулярно доповідати родинам загиблих про хід розслідування.
Cайт Президента України

Звернення Президента України з нагоди Дня Свободи і Гідності

“Душу й тіло ми положим за нашу свободу…”
Таку обіцянку ми даємо кожного разу, співаючи Гімн.
І рік тому цей рядок припинив бути просто словами. Він став повсякденною дією в боротьбі за цілісність держави і за європейський вибір.
Дорогі співвітчизники!
В цей день рік тому Янукович зірвав стоп-кран. Щоб зупинити природній рух українського експресу до Європи, щоб повернути його назад – і в часі, і в просторі.
Він не знає української історії. Бо вона для нього – чужа. А хоч би раз зазирнув до підручника, побачив би слова нашого гетьмана Пилипа Орлика.
Того самого соратника Івана Мазепи, автора написаної ще триста років тому першої української конституції: “Народ завжди має право протестувати проти гніту…”
Гідні нащадки не забули настанов гідного пращура. Тому і вибухнула Революція Гідності. Проти купки негідників постали мільйони людей.
Те, що рік тому було лише мрією, перетворюється на реальність. Хоча і не так швидко, як хотілося б. Повернулися свободи: свобода слова, свобода вибору, свобода протесту. Від диктатури ми перейшли до парламентсько-президентської демократії. Ми підписали, ратифікували і вже нарешті почали виконувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.
Ви думаєте, це сталося автоматично? Чималих зусиль прийшлося докласти мені та нашим дипломатам, щоб подолати тиск та шантаж зі Сходу, розвіяти певні сумніви та коливання на Заході.
Позачергові вибори до Парламенту – це ще один наш крок на виконання вимог Революції Гідності.
Полчища ходоків стукали до мене в двері із пропозицією залишити все як було. Гарантували повну лояльність депутатів.
Але я зайняв тверду позицію і розпустив парламент . І чесні, прозорі, демократичні вибори оновили Раду більше, ніж на половину. Це і є та сама свіжа кров, яка має оздоровити весь наш політичний організм
Таким же позитивним буде й ефект від люстрації. Відповідний закон я підписав ще минулого місяця, і передбачене ними очищення влади набирає обертів.
Після Нового року вступлять в дію закони про національне антикорупційне бюро і нова редакція закону про прокуратуру.
Мені не соромно звітувати вам. Попри зовнішню агресію, крок за кроком у важкій боротьбі із силами минулого виконую те, чого вимагали повсталі люди. Те, що сам обіцяв на Майдані.
Чи були у мене прорахунки? Звичайно, бо не помиляється лише той, хто нічого не робить. Я відкритий до критики, чую її і враховую.
Чим я і сам незадоволений, так це швидкістю реформ і темпами боротьби з корупцією.
Корупційну вертикаль, по якій нагору з усієї країни збиралися хабарі ми нарешті зламали. Та це лише вершина айсбергу і тільки початок боротьби.
Достроковими парламентськими виборами я завершив створення політичних передумов для проведення змін. І вже наступного тижня має відбутися перше засідання новообраної Верховної Ради. І я негайно внесу на затвердження Парламенту кандидатуру Прем’єр-Міністра, яку, згідно Конституції, запропонує мені коаліція.
Виходячи із єдності демократичних сил очікую, що коаліція пристане на мою пропозицію висунути на цю посаду Арсенія Яценюка. А от склад Уряду має бути повністю оновлений.
Реформи мають стартувати негайно. Їхньою метою є поступове досягнення європейських стандартів життя, аби вже в 20 році ми могли подати заявку на членство в Європейському Союзі. Саме про це – проект коаліційної угоди.
Вперше партії та депутати не посади ділили, а напрацювали під спільну відповідальність детальний план фундаментальних змін в країні. І вони мають стати наступним етапом нашої Революції.
Буквально в ніч на сьогодні п’ять проєвропейських партій завершили підготовку коаліційної угоди. Це – маленький, але дуже приємний подарунок до Дня Гідності і Свободи.
Щойно я зустрічався з родичами полеглих українців з Небесної сотні. І сьогодні ж я підписав указ про присвоєння всім нашим побратимам та сестрам з Небесної сотні звання Героїв.
Пам’ять про них існуватиме доти, доки житиме врятована ними Україна. Я впевнений – це значить вічно.
Дорогі українці!
Дискусія про вибір між ЄС та Митним Союзом, яка йшла перед Майданом, була лише окозамилюванням. На той момент наші сусіди разом з п’ятою колоною всередині України вже все вирішили. І за нас, і без нас.
Прискореними темпами йшов процес повного демонтажу української державності. Їхній план тихої ліквідації ми зірвали, через це на нас пішли війною.
Хотіли силою стерти з карти Європи цілу країну, але ворог грубо прорахувався. Він зробив нас ще сильнішими.
Любов до Вітчизни, спільна боротьба україномовних та російськомовних за свою Батьківщину, за свободу, гідність, за право на майбутнє – все це прибрало поділ країни за етнічною, мовною та конфесійною ознаками.
Ми маємо спільних ворогів, спільні проблеми, але, що найважливіше – спільну країну.
І всі без винятку хочемо нормального розвитку і миру, дорогу до якого відкривають визнані усім світом мій Мирний план і Мінський протокол.
І ті, хто стояв на Майдані, і ті, хто тоді залишився осторонь – тепер всі разом захищаємо Україну від зовнішньої агресії, від прямого вторгнення з боку Росії.
Разом будуємо нову країну. І потребуємо як ніколи загальнонаціональної єдності, бо конфлікт всередині країни знищить нас.
Спасибі вам, дорогі і рідні, за мужність, патріотизм, витримку і терпіння.
Дякую, що розумієте, наскільки складна ситуація і що помахом чарівної палички її не виправиш.
Особливий уклін вам, доблесне українське воїнство, яке тримає оборону на Сході у Вітчизняній війні чотирнадцятого року.
І вам, волонтери і волонтерки. Всім, хто об’єднався в потужний загальноукраїнський рух на підтримку армії, національної гвардії та добровольчих батальйонів.
Вітаю всіх з Днем гідності і свободи!
Слава Україні!

Героїв Революції Гідності відзначили грамотами

21 листопада 2014 року о 15:00 у залі засідань Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації відбувся урочистий захід з нагоди Дня гідності та свободи, який цього року вперше відзначається на державному рівні. Його приурочили до річниці початку Євромайдану. І саме учасники цих подій стали головними героями урочистостей і в Переяславі.

Голова райдержадміністрації та міський голова – керівники , які посіли ці посади вже після революційних подій і прийшли у владу щоб реалізовувати завдання та впроваджувати зміни в країні, за які стояли українці на майдані в Києві, за які борються патріоти на передовій війни на Донбасі.

У своєму виступі очільник району зазначив, що можливо, не все ще виходить як хотілося, але нова влада і вони зокрема стараються бути чесними та відповідальними. Тарас Костін првиітав присутніх з цим днем, зазначивши, що о цього вони і більшість присутніх долучилися теж особисто, по крихті примножуючи силу перемоги.

А про те, що справжня вона ще попереду – після закінчення війни і досягненні Свободи й від зовнішніх агресорів, нагадав професор Микола Корпанюк. Він наголосив на величезній рушійній ролі молоді у тих величних і історичних змінах, які зараз переживає Україна. З промовами виступили Іван Бугаєнко в. о. голови райради, Віктор Шарапка, учасник Євромайдану.

Цього дня нагородили грамотами та годинниками 35 активістів громадського руху опору і Революції Гідності.

В День Гідності та Свободи пом’янули Героїв Небесної Сотні та всіх загиблих воїнів в зоні АТО

Сьогодні, 21 листопада 2014 року о 10 годині ранку біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, що знаходиться поряд з торговим комплексом «Софія» (біля автовокзалу), в День Гідності та Справедливості голова райдержадміністрації разом з виконуючим обов’язки голови районної ради, депутатами районної ради, працівниками адміністрації, представниками ГО "Майдан Переяславщини" та громадою Переяславщини зібралися щоб вшанувати пам'ять Героїв Революції Гідності.
На місці мітингу всіх запрошених зустрічав депутат міської ради, голова міського осередку партії “Свобода” Михайло Сиворко, який став ініціатором створення пам’ятного знаку. Всі присутні пом’янули Героїв Небесної Сотні, всіх загиблих воїнів в зоні АТО хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку.

«Не підкорені у '33-му – непереможні сьогодні!»

18 листопада 2014 року у Переяслав-Хмельницькій районній державній адміністрації на першому поверсі адмінприміщення розгорнуто виставку документів До дня пам’яті жертв Голодоморів в Україні.
Експозицію відкриває документальний стенд «Голодомор 1932–1933 років на Переяславщині». На ньому – архівні копії документів 1933 року, зокрема, з книг реєстрації померлих по сільських радах, що свідчать про смерть від голоду тисячів жителів.
Встановлено, що у 1932-1933 роках від голоду на Переяславщині померло 26876 чоловік. З них поіменно встановлено 12448 жителів.
Переяславський район (з 1943 року – Переяслав-Хмельницький район) – чи не єдиний з районів Київщини, по якому в Державному архіві Київської області збереглися документи про загальні цифри втрат від Голоду.
На виставкових стендах, що підготовлені у 2008 році до 75-х роковин Голодомору Державним архівом Київської області та об`єднані назвою «Україна пам`ятає – світ визнає!», можна побачити кольорові фотокопії маловідомих архівних документів, плакати, фотографії, що відтворюють події того часу: насильницьку суцільну колективізацію, розкуркулення та наслідки цієї політики – Голодомор.
На виконання Указу Президента України від 29 жовтня 2014 року «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів» у Переяслав-Хмельницькій районній держадміністрації за розпорядженням голови адміністрації 12 листопада 2014 року створено організаційний комітет з підготовки та проведення у Переяслав-Хмельницькому районі Дня пам’яті жертв Голодоморів та затверджено відповідний план заходів.
Пам`ятні заходи проходять у селах району, як і скрізь в Україні, під гаслом «Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у '33-му – непереможні сьогодні!».
 
На знімках:
один із документальних стендів виставки – «Голодомор 1932–1933 років на Переяславщині»;
начальник архівного відділу Олена Розовик знайомить працівників адміністрації з документами про Голодомор.

 

ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ СПІЛЬНИХ ДІЙ В ІНТЕРЕСАХ ДІТЕЙ

В Україні 20 листопада відзначається День спільних дій в інтересах дітей – день прийняття Конвенції ООН про права дитини. Україна ратифікувала зазначену Конвенцію ще у вересні 1991 року. Конвенція базується на чотирьох основних принципах: першочерговість інтересів дитини; забезпечення повноцінного життя та розвитку; залучення до громадського життя; відсутність дискримінації.
     Відповідно до цього, традиційно у районі з нагоди Дня спільних дій в інтересах дітей проведено заходи, спрямовані на ознайомлення дітей з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини, формування у них навичок використання отриманих знань при вирішенні реальних життєвих ситуацій та попередження про відповідальність, яку вони несуть при порушенні законів України. 
     Зокрема, у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Мрія Переяславщини» було проведено тренінгове заняття на тему: «Підлітки мають знати свої права».
     Під час тренінгу з підлітками проведено вправи, в ході яких вони мали можливість засвоїти інформацію щодо прав та обов’язків дітей, відповідальності, яку несуть у разі вчинення протиправних дій, а також їм повідомлено про установи та організації, які захищають права дітей. 
    Серед учасників заходу  було розповсюджено інформаційну продукцію у вигляді пам`яток, буклетів та методичних рекомендацій.


Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині мовою документів

Політика більшовицького режиму в Україні мала цілісний системний характер і була спрямована на створення умов, які прирікали мільйони українських селян на голодну смерть, – спочатку через конфіскацію всього продовольства, а потім через цілковиту ізоляцію населених пунктів з метою запобігання виїзду людей у пошуках їжі.
Саме цілеспрямоване й цинічне накладання комуністичною владою у 1932-1933 рр. на українських селян непосильних хлібозаготівельних повинностей стало основною причиною страшного голодомору. Голод в Україні не був спричинений не врожаєм або посухою. Хліб в Україні був. Радянський уряд масово продавав зерно за кордон. В Україні на повну потужність працювали спиртові заводи, переробляючи дорогоцінне зерно і картоплю на спирт і горілку, які також експортувалися.
У Державному архіві Київської області зберігаються 272 справи (всього 40300 документів), які прямо або опосередковано висвітлюють трагедію голодомору 1932-1933 рр. на Київщині. З них, більше 40 тисяч – це актові записи про смерть громадян Київської області у 1932-1933 рр. Відомості про всіх померлих за 1932-1933 рр. опубліковані у «Книзі пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область». Крім того,  в архівному фонді «Колекція документів про голод на Київщині та Волині в 1932-1933 рр. та в 1947 році» зберігається  також 77 справ із спогадами свідків трагедії голодомору на Київщині.
Серед документів Державного архіву Київської області наказ Народного комісаріату шляхів сполучення від 20 травня 1932 року про категоричну заборону перевезення ручним багажем продовольчих продуктів більше 10 кілограмів. На підставі цього наказу органами Державного політичного управління залізниці проводилися масові обшуки в поїздах і конфіскація продовольчих продуктів. А Київська міська рада 21 травня 1933 року видає розпорядження за № 355: «До голів усіх сільрад Київської приміської смуги», в якому зазначається: «За останній час помічається по  м. Києву випадки, що селяни близьких сіл приїжджають до м. Києва з довідками сільрад про те, що їм дозволено вибути до м. Києва, щоб купити комерційного хліба для свого споживання. Оргвідділ Київської міськради категорично забороняє всім сільрадам надалі видавати будь-які довідки на право закупівлі хліба по місту.»
Політбюро ЦК КП(б)У та Раднарком УРСР 6 грудня 1932 року прийняв постанову про занесення на «чорну дошку» сіл, які, на думку членів політбюро та раднаркому, злісно саботували плани хлібозаготівлі. В села, які заносились на «чорну дошку», заборонялось ввозити продукти харчування, з кооперативних і державних ланок вивозились всі наявні товари, здійснено повну заборону торгівлі як для колгоспів, колгоспників так і для одноосібників, було припинено кредитування. Зачинялись медпункти. Населені пункти оціплювалися загонами НКВС. Вхід до зони оціплення та вихід із неї суворо заборонявся. Кількість населених пунктів Київщини, які у 1932 році за невиконання плану хлібозаготівель, що були занесені на районні та обласну «чорні  дошки»: по Білоцерківському району 28 населених пунктів, по Богуславському району – 22, по Володарському району – 14, по Іванівському району – 8, Кагарлицькому району – 27, по Макарівському – 2, Миронівському – 17, Рокитнянському – 11, Сквирському – 1, Фастівському району – 29.
 
У грудні 1932 р. ЦК ВКП(б) зобов’язав керівництво Радянської України в рахунок хлібозаготівель вивезти з українських сіл усі наявні зернові запаси, зокрема посівний матеріал, що й було зроблено. Майже половина колгоспів республіки не розрахувалась з колгоспниками за трудодні, тобто від серпня 1932 р. до лютого 1933 р. ці колгоспники не мали жодного грама хліба. За невиконання хлібозаготівельної повинності у селян забирали майно, реманент, продукти, худобу, помешкання. У документах архівних фондів Київської обласної робітничо-селянської сільськогосподарської інспекції, сільськогосподарських артілей та сільрад Київської області є відомості про притягнення до судової відповідальності та покарання голів сільрад, колгоспів, звичайних селян в справах, пов’язаних з хлібозаготівельною компанією.
Жертви голодомору обчислюються мільйонами. За оцінками істориків і демографів кількість прямих і непрямих втрат населення України становить 10 млн. осіб. На території нинішньої Київщини внаслідок організованого правлячим комуністичним режимом штучного голодомору було знищено до 510 тис. українських хліборобів та їхніх дітей. Точну цифру померлих від голоду назвати не можливо тому, що сліди злочину старанно замітались потягом 6 десятиліть.
Правда є гіркою, що наповнює серце пекучим болем, але ми мусимо її знати не для того, щоб задовольнити пристрасть помсти, спрямовану в минуле, а тому що правду про геноцид українців мусить знати кожен, хто живе на землі українській. Саме тому заради правди, заради майбутнього України та її нації. І щоб ніколи і ніде в світі не повторився геноцид. А також щоб гідно вшанувати пам’ять мільйонів невинно убієнних наших співвітчизників.

 

Державний архів Київської області

У Пологах-Вергунах відремонтовано дороги та встановлено енергозберігаючі ліхтарі

Пологи-Вергуни розташовані за 25 км від Переяслава (Київщина). Це село розділене на дві частини. В одній з них знаходиться відділок Світанок, в іншій – хутори Перше Травня і Натягайлівка. Аби дістатися з однієї частини села в іншу, треба подолати близько 10 км. Цей шлях пролягає через села Пологи-Яненки та Улянівка. З Вергунів у Вергуни ще можна переїхати ґрунтовою дорогою (її відстань – 4 км 200 м) через болотисту місцевість, де якихось 50 років тому знаходилось старе село з однойменною назвою.
(на фото Олександр Глоба)
Минулого тижня наш журналіст завітав до Поліг-Вергунів з редакційним завданням.
“Ямковий ремонт доріг виконано за кошти Олександра Кузьменка”
На в’їзді у село (відділок Світанок) з боку Поліг-Чобітьок зустрічаюся із сільським головою Поліг-Вергунів Олександром Глобою, 39 років. У цій частині Вергунів лише дві вулиці. Звертаємо на вулицю Польову, протяжність якої 2,5 км.
– Цю дорогу було висипано доменним шлаком два роки тому за кошти з додаткового бюджету (350 тис. грн.), про які потурбувався тодішній голова РДА Михайло Макаров, та благодійного внеску у сумі 160 тис. грн. керівника ФГ “Колосок” Олександра Кузьменка, – говорить Олександр Васильович. – Дорога тут була ґрунтовою із 1960-х, з часу появи цього поселення. Бувало, в негоду домовину з небіжчиком вивозили на центральну дорогу підводою, бо через багнюку навіть трактором було важко під’їхати до двору. А дітей-першокласників батьки виносили на вулицю Жовтневу (центральну дорогу) в гумових чоботях.
Тетяна Гриценко (ліворуч): “За ремонт та тепло на пошті ми вдячні очільнику села”
А близько двох місяців тому на усіх дорогах районного значення, які пролягають через Пологи-Вергуни, був зроблений ямковий ремонт. Гроші у сумі 50 тис. грн. на закупівлю 37 тонн асфальту та пальне для дорожньо-ремонтної техніки виділив той же Олександр Кузьменко. Ремонтні роботи дуже якісно виконали працівники районно-дорожнього управління.
Із гарних новин – ще й те, що не так давно на вулицях села було встановлено 17 опор з ліхтарями, які працюють від сонячних батарей.
– Ліхтарі з використанням енергії сонця було вставлено у рамках Проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН. На цю справу пішло більше 261 тис. грн. із трьох джерел фінансування. Вечірньої доби Вергуни освітлює 60 ліхтарів, це разом з енергозберігаючими. Аби “засвітити” село повністю, ще треба 25 ліхтарів.
Світлана Кузьменко: “Як Олександр Васильович домовляється з тими фермерами, не знаю, але ті ніколи не йому відмовляють”
Дорогою у центральні Вергуни (там діють всі заклади соціальної інфраструктури) Олександр Глоба зазначає:
– Аби вантажівки не їздили через наше село і не розбивали дороги, на в’їзді у Вергуни з боку Хоцьок та з боку автошляху Переяслав-Хмельницький – Ташань ми встановили дорожні знаки про заборону заїзду транзитного транспорту вантажопідйомністю більше 8 тонн. Окрім цього, я разом з селянами, а також працівниками компетентних служб, неодноразово організовували патрульні рейди. Так було і штрафували водіїв, які не дотримуються правил дорожнього руху, і з-півдороги завертали їхні вантажівки. Не для того ми, як то кажуть, закатали в асфальт більше 50 тис. грн., щоб знову мати ями в коліно.
Звертаю увагу на відрізок дороги, рясно встелений перегноєм. Як виявилося, це працівники ФГ “Колосок” вивозять гній із садиб пайовиків цього господарства на їхні городи. За вивіз одного гноєрозкидача селяни платять порівняно недорого – всього 25 грн.
– З польовими роботами в “Колоску” вже впоралися, тож надаємо послуги населенню. Охочих вивезти гній зі свого двору не бракує, тож намагаємось вправитися до першого снігу, – сказав водій трактора-розкидача Олександр Генус, 44 роки, який у ФГ “Колосок” працює сьомий рік.
“Односельців випроводжаємо на заслужений відпочинок урочисто”
Шкільна група продовженого дня
На дошці оголошень на стіні сільської ради прикріплені публікації з “Вісника”, в яких йдеться про заборону паління сухої трави та опалого листя. Також тут розміщено оголошення про те, що у суботу, 15 листопада, в сільському будинку культури відбудеться концерт, приурочений до Дня працівників сільського господарства.
– Через сумні події на сході України багато культурних заходів у нашому селі, та й не тільки, скасували, – каже директор БК Іван Потаков, 53 роки. –Цього дня ми урочисто випроводжатимемо своїх односельців на заслужений відпочинок. Цього року таких шестеро. Щоправда, один відмовився від урочистостей. Винуватців торжества вітатимуть керівники місцевих господарств “Колосок”, “Волошка” та “Родень”. На свято запрошені ансамблі із сіл Переяславське та Пологи-Яненки.
Пологи-Вергуни славні своїми творчими традиціями – більше 50 років тут діє народний аматорський драматичний театр, яким нині керує режисер Олександр Кравченко (його засновник Павло Кузьмович Янчук, 86 років).
На майданчику перед будинком культури два роки тому з’явилися чотири добротні ковані лавочки. А два місяці тому біля них встановили сучасні баки для сміття. Подібні є ще біля поштового відділення та сільської ради.
Олександр Генус вивозить гній пайовикам ФГ “Колосок”
– Оце сьогодні (12 листопада – авт.), спасибі сільському голові Олександру Глобі, розпочали ремонт фасаду приміщення, в якому знаходиться поштове відділення та філія “Ощадбанку”, – вибачаючись за незручності, каже начальник поштового відділення Тетяна Гриценко, 35 років. – Наша пошта обслуговує не всіх вергунян. Односельці, які живуть у відділку Світанок, користуються послугами відділення, що в Пологах-Чобітьках. Серед періодики селяни найбільше полюбляють читати “Вісник”. Його передплачує близько 150 вергунян. Ще люблять “Газету по-українськи”, “Добрий господар”, “Дім. Сад. Город”, “Люблю готувати”, журнальчики з життєвими історіями. Дві листоноші, які працюють на цьому відділенні, розвозять періодику та супутні товари вжитку велосипедами.
– Ага, особливо у нас важкі сумки, коли розносимо пенсію, – зазначає листоноша Людмила Корж, 29 років. – Старенькі люди дуже раді, що ми приносимо в їхні домівки не лише пошту, а й миючі засоби та фасовані продукти харчування, адже сходити до магазину не кожному під силу.
На стелі пошти прикріплені два електрообігрівачі.
– За це тепло ми також дякуємо Олександру Васильовичу. Адже це він три роки тому потурбувався, щоб ми мали ці новомодні електроприлади.
“Із сільським головою нам пощастило”
Дитячий салочок “Веселка”
Минулого року на території шкільної котельні було замінено димохідну трубу. На її придбання, перевезення та встановлення витрачено 40 тис. грн. Ці гроші порівну надали місцеві фермери. Котельня обігріває також ФАП та дитячий садочок. Днями в котельні з’явиться ще й сучасний котел.
До ФАПу заходимо добротно відремонтованими східцями. Також не так давно тут з’явився і пандус з поручнями. Фельдшер-акушер цього медзакладу Світлана Кузьменко, 43 роки, зі своєю сім’єю проживає в оселі, прибудованій до ФАПу, що дуже зручно для селян.
– Робота в нас починається, коли люди вдома все перероблять, а на вечір, а то й вночі можна й поболіти, – жартома каже Світлана Іванівна.
Нещодавно у ФАПі за кошти місцевих фермерів був зроблений косметичний ремонт. Тут є аптечний пункт, де можна придбати ліки першої медичної допомоги. Щосуботи працює стоматолог. Владислав Радченко приїжджає сюди із Переяслава.
У магазині ПП “Кикоть”
– А загалом із таким сільським головою, як Олександр Васильович, нам пощастило. Він дуже відповідальний і хазяйський чоловік. За його головування наш ФАП став набагато ошатнішим. Його заслуга і в тім, що в ФАПі завжди є ліки для надання невідкладної меддопомоги. Більше двох місяців тому їх було закуплено на дві тисячі гривень. Ці кошти виділили керівники ФГ “Родень” та “Колосок”. Як він домовляється з тими фермерами, не знаю, але ті ніколи не відмовляють йому, – сказала Світлана Кузьменко.
Територія садочку “Веселка”, який відвідує 16 дошкільнят, з центрального входу обгороджена фігурним бетонним парканом, а господарський двір – металевою сіткою. Днями тут з’явилися нові ворота.
– Як не дивно, але до недавнього часу в садочку не було внутрішнього туалету і дітки ходили на горщок. Та вже перераховано кошти на придбання двох унітазів і двох умивальників, каналізаційних труб і кругів. Бойлер вже придбали. За таку турботу ми вдячні Олександру Глобі та всім благодійникам, – сказала завідувачка Тетяна Степаненко, 47 років.
– А ось де завжди порядок, то це в школі. Микола Миколайович Авраменко (директор Полого-Вергунівської школи) майже ніколи не звертається до мене за допомогою. Хазяйнує гарно сам. Шкільна територія прибирається кожного ранку. І листя у шкільному парку згребене без нагадувань, — зазначив Олександр Глоба.
Олександр Глоба показує на енергозберігаючий ліхтар
У школі навчається 115 учнів. Є тут група продовженого дня. Її відвідують учні менших класів із Шевченкового, Поліг-Чобітьок та місцеві, яким подобається вчити домашні завдання в стінах школи.
– Окрім того, що вчимо тут уроки, ми ще ходимо на дитячий майданчик, – говорить вихователь групи продовженого дня Людмила Каплюк, 41 рік. Також вона займає посаду бібліотекаря у шкільній бібліотеці.
У Вергунах функціонує вісім магазинів. В одному з них є зал, де відзначають святкові заходи та відбувають поминальні обіди.
У магазині ПП “Кикоть” (селяни його ще називають “чорнобильський”) можна купити все, окрім горілчано-тютюнових виробів. Молочні та м’ясні продукти сюди завозяться із Черкас та Лубен, хлібобулочні вироби – із київського та переяславського хлібозаводів. У магазині є книга відгуків та пропозицій. У ній лише один запис, який залишив проїжджий відвідувач.
– Планую облаштувати в магазині куточок для діабетиків, щоб покупці не гадали, чи то дієтичний продукт, а чи ні, – говорить власник магазину Валентина Кикоть, 42 роки.
– Загалом наше село живе і процвітає завдяки місцевим фермерам. Ось завдяки їм будується церква святого Василя. Фундамент під її забудову було закладено у 2011 році. Будівництво храму просувалось би набагато швидше, якби селяни активніше долучалися до цієї справи. На жаль, вони не поспішають вносити пожертви на його будівництво, – зізнався Олександр Глоба.
У Пологи-Вергуни з райцентру п’ять разів на день ходять рейсові автобуси. На території сільської ради проживає 1010 жителів, з них 164 – дачники.

Тетяна Гриценко (ліворуч): “За ремонт та тепло на пошті ми вдячні очільнику села”

Світлана Кузьменко: “Як Олександр Васильович домовляється з тими фермерами, не знаю, але ті ніколи не йому відмовляють”

Шкільна група продовженого дня

Олександр Генус вивозить гній пайовикам ФГ “Колосок”

Дитячий салочок “Веселка”

У магазині ПП “Кикоть”

Олександр Глоба показує на енергозберігаючий ліхтар

Олена МАТВІЄНКО