Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Оголошення щодо участі суб’єктів господарювання Переяслав-Хмельницького району у виставкових заходах в Ісламській Республіці Іран



Відповідно до листа департаменту економічного розвитку і торгівлі КОДА від 22.01.2018 року №28-01-413/92 Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація повідомляє.

За інформацією Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні, у період з 30 січня по 02 лютого 2018 року в Міжнародному виставковому центрі Вільної зони Анзалі (Ісламська Республіка Іран) відбудеться спеціалізовані виставки продуктів харчування, миючих засобів, косметичної продукції, машинного обладнання та іншої продукції галузей промисловості, пов’язаних з даними напрямками.

Додаткова інформація щодо зазначених виставок доступна на веб-сайті: htpp/: www.honarpr.com

 

ВІДБУЛАСЯ РОЗШИРЕНА АПАРАТНА НАРАДА ПРИ ГОЛОВІ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

23 січня 2018 року голова Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Андрій Пряхін провів розширену апаратну нараду. Участь в нараді взяли голова Переяслав-Хмельницької районної ради Петро Качкалда, перший заступник голови райдержадміністрації Юрій Бобровнік, заступник голови РДА Любов Онопрієнко, керівник апарату адміністрації Валерій Перчук, сільські голови сільських рад району, керівники установ, організацій та структурних підрозділів райдержадміністрації.
На початку наради Андрій Пряхін представив присутнім нового начальника Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратури Манелюка Юрія Андрійовича. В свою чергу новопризначений прокурор зазначив, що сподівається на подальшу плідну співпрацю як з керівниками  установ та організацій, так і з сільськими головам, яких в свою чергу попросив звертати увагу на вчинені правопорушення в населених пунктах району з обов’язковим документальним підтвердженням.
Одним з найважливіших питань під час наради був стан доріг в районі, про який доповіли начальник «Київського ДУ  «Філії ДП «Київське обласне дорожнє управління» Олександр Ткаченко та начальник ТОВ «Агрошляхбудсервіс» Олександр Гончаренко.
Начальник Переяслав-Хмельницького сектору головного управління НС України в Київській області Сергій Лисенко повідомив, що в період негоди до розгорнутих пунктів обігріву звернулося 37 осіб. Наразі в районі наявні мобільні пункти обігріву.
Начальник сектору превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Сергій Полтавець, в свою чергу, наголосив про тісну співпрацю з дорожніми службами в період негоди.
Головний лікар КЗ Переяслав-Хмельницької районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Наталія Царенок поінформували про початок підготовчого етапу щодо процедури підписання декларацій з обраним сімейним лікарем. Тож, звернулася з проханням до жителів Переяславщини визначитися й обрати свого сімейного лікаря та звернутися до нього для попереднього запису, щоб, коли прописна компанія розпочнеться, у нього вже були всі необхідні дані.
Заслухавши звіти всіх керівників і начальників установ, підприємств та організацій за проведено роботу, піднято ряд важливих питань та дано відповідні доручення.  

  













  













  













  













  













  






























   













Діяльність районної ради ветеранів протягом 2017 року

Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією спільно з районною радою ветеранів в 2017 році було відзначено та нагороджено подяками  та грошовими винагородами 15 осіб (загальна сума 3300 гривень). 
З нагоди ювілеїв 90-річчя та 95-річчя в районі 11 осіб,  інвалідів Другої світової війни та учасників бойових дій, 3 жителів району, ровесників Київської області, які мають особливі заслуги перед державою з нагоди 85-річчя утворення Київської області, а також Героя Соціалістичної праці – Скляренко Надію Іванівну.
13 осіб – інваліди Другої світової війни та учасники бойових дій отримали матеріальну допомогу, загальна сума якої становить 6500 гривень від Київської обласної ради ветеранів з нагоди знаменних дат.
 
  















     















         

КОНКУРС «ПІДТРИМАЙ ВІКІМАНДРИ УКРАЇНСЬКОЮ»

З 1 по 28 лютого 2018 року триватиме конкурс «Підтримай Вікімандри українською», метою якого є наповнення інформацією вільного ілюстрованого онлайн-путівника про подорожі українською та іншими мовою.

У просторі сестринського проекту всесвітньо відомої вільної онлайн-енциклопедії Вікіпедії, оголошується конкурс з написання статей до цього вільного онлайн-путівника. Ідея конкурсу полягає у створенні нових та поліпшенні вже наявних статей у Вікімандрах українською мовою, а також створенні нових статей про Україну іноземними мовами. У конкурсі можуть взяти участь усі охочі. Для цього треба бути зареєстрованим в одному з Вікіпроектів (Вікіпедії, Вікімандрах тощо) або зробити це, перейшовши за посиланням «Створити обліковий запис» у правому верхньому куті екрану.
Під час написання нових та поліпшення вже наявних статей у Вікімандрах слід дотримуватись принципів описовості, спиратися на реальний досвід, справедливо оцінювати послуги (детальніше на сторінці Довідка). За приклад для написання та оформлення статей організатори рекомендують такі статті україномовного розділу Вікімандрів як «Київ»«Будапешт»«Севастополь»«Німецький розмовник»«На Говерлу і Прутецькі водоспади»«Мехіко (аеропорт)».
Дев’ять переможців конкурсу отримають цінні сертифікати в онлайн-магазинах на туристичне, велосипедне приладдя тощо, а переможець конкурсу в загальному заліку виграє головний приз — туристичну подорож у межах України.
Як зазначають організатори, проведення конкурсу «Підтримай Вікімандри українською» дасть можливість поділитися своїми враженнями з мандрівниками та підготуватися до нових подорожей, популяризувати туристичну привабливість українських міст, містечок та сіл, їх історико-культурної спадщини та пам’яток природи, інших цікавих для мандрівників місць.
Сторінка конкурсу mandry.wikimedia.org.ua.
З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертатися до організаційного комітету конкурсу: wmua-staffwikimedia.org.ua

 

З нагоди Дня Народження привітали Героя Соціалістичної Праці

22 січня 2018 року голова райдержадміністрації Андрій Пряхін та заступник голови РДА Любов Онопрієнко та секретар Світанківської сільської ради Наталія Горб привітали з Днем Народження жительку села Світанок, Почесного громадянина району, Героя Соціалістичної Праці - Скляренко Надію Іванівну. Щиро побажали іменинниці міцного здоров’я, щастя, радості, наснаги, благополуччя, тепла і затишку в родинному колі. За багаторічну сумлінну працю, активну життєву позицію та з нагоди Дня народження вручили Надії Іванівні Подяку та квіти.
Надія Іванівна Скляренко народилася в селі Велика Багачанка Полтавської області, обиралася депутатом обласної рад (3 рази), районної ради та неодноразово до місцевої ради. Працювала бригадиром свиноферми в Полтавській області, 35 років була бригадиром МТФ племзаводу «15 років Жовтня» в с. Пологи-Яненки, де за високі показники в тваринництві була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. За її допомогою було проведено газ в селах Світанок та Пологи-Яненки, покладено дорогу з твердим покриттям до сільського кладовища.
Надія Іванівна з радістю поділилася цікавими історіями свого життя та щиро подякувала поважним гостям за привітання.
 
  






























        













Урочистий захід з нагоди відзначення Дня Соборності України

День 22 січня 1919 року увійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Ця подія є важливою історичною віхою в боротьбі українського народу за свободу, яка залишиться у пам’яті сьогоднішнього та прийдешніх поколінь.
З нагоди відзначення 99-ї річниці Дня Соборності України в актовій залі РДА відбувся урочистий захід, участь в якому взяли керівництво райдержадміністрації та районної ради, керівники установ та організацій, працівники райдержадміністрації.
На початку заходу всі присутні мали можливість переглянути відеоролик «День Соборності України» та пригадати основні події 1917-1921 років.
Із урочистими промовами до присутніх звернулися голова Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Андрій Пряхін та перший заступник голови РДА Юрій Бобровнік, які закликали всіх присутніх до єдності та порозуміння, до спрямування всіх зусиль на реалізацію завдань, спрямованих на покращення життя.
Також начальник архівного відділу адміністрації Олена Розовик представила  присутнім презентацію, де було згадано найважливіші віхи в історії нашої держави та названі знаменні постаті, що навічно вкарбувалися в життєву спадщину української нації. Андрій Володимирович подякував Олені Іванівні за збереження та донесення архівних документів та, принагідно привітавши з днем народження, вручив букет квітів.
Патріотичного настрою всім додав музичний номер у виконанні Оксани Ковальчук.
Хвилиною мовчання вшанували всіх Героїв, хто поклав своє життя на вівтар незалежності та соборності під час Революції Гідності та війни з російським агресором на сході країни в наш час.
На завершення заходу керівники району поклали квіти до пам’ятного знаку Героям Небесній Сотні та пам’ятника Тарасу Шевченка.

  













    






























   





























    
      














     













  













    
















   















ІСТОРІЯ БОЮ ПІД КРУТАМИ У СІЧНІ 1918 РОКУ ТА УМОВИ БРЕСТ-ЛИТОВСЬКОГО МИРНОГО ДОГОВОРУ

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20.11.1917) та проголошення її незалежності (IV-й Універсал 22.01.1918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.
Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків-Полтава-Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін Муравйова. Наступаючі більшовицькі частини грабували українські міста і села. Так, зокрема, було пограбовано Троїцький монастир у Батурині.
У цей час у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення цього антиукраїнського виступу.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином). Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренка нараховували близько 1000 осіб та складалися з старшин та курсантів старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, що мали бойовий досвід набутий на фронтах Першої світової війни, 115–130 осіб першої сотні Студентського куреня та були озброєні 16 кулеметами та залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва («Курінь смерті»).
Перша сотня Студентського куреня складалася із студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету та учнів старших класів гімназії ім.Кирило-Мефодіївського братства Києва. Командир – старшина Андрій Омельченко.
Очевидно, що основну роль в бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б.Хмельницького – майбутні кадрові офіцери, багато з яких мали бойовий досвід на полях Першої світової війни (як і деякі бійці Студентського куреня).
Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тис. солдатів та балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до 3 тис. осіб.
Втрати українців становили за різними даними від 80 до 100 загиблих (у т.ч. й страчених після бою студентів), більшовиків – не менше 300 вбитих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли складати до 1500 убитих, поранених.
Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. При цьому, ймовірно, українські війська, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених (поховань в районі місця бою не виявлено).
У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі с.Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.
Бій під Крутами, мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.
Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб’єктом міжнародного права.
Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних зносин, обміну військовополоненими й інтернованими.
За умовами таємного договору між УНР та Австро-Угорщиною від 8 лютого Україна отримувала Холмщину та Підляшшя. Буковина та Галичина ставали автономіями у складі Австро-Угорщини. В Криму мала утворитись мусульманська республіка у складі України.
Головне – за Брест-Литовським мирним договором між більшовицькою Росією та Четвертним союзом  Україна ставала незалежною державою.
Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з української України формування Червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду.
Джерела про події, пов’язані з Боєм під Крутами:

ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ: IV УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

ЧЕТВЕРТИЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

(коротка історична довідка)

IV Універсал Української Центральної Ради – державно-правовий акт, який проголосив повну державну незалежність Української Народної Республіки. Ухвалений Комітетом Української Центральної Ради 24 (11) січня 1918. Його появі, зокрема, передував початок мирних переговорів УНР з Центральними державами в Брест-Литовську (нині місто Брест, Білорусь).
Документом сповіщалося, що «однині УНР стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», було заявлено про прагнення до мирного співіснування з усіма сусідніми державами, які не мають права втручатися в її внутрішні справи. Цим Універсалом підтверджувалися повноваження влади Української Центральної Ради до моменту скликання Українських Установчих зборів. Генеральний секретаріат Української Центральної Ради як виконавчий орган було перетворено на Раду народних міністрів Української Народної Республіки, якій доручили провадити далі цілком самостійно переговори з Центральними державами й укласти мирний договір.
В Універсалі містилися заклики до уряду та громадян України до боротьби з більшовиками та іншими «напасниками», що нищать і руйнують край. Оголошувалося про цілковитий розпуск регулярної армії та створення замість неї народної міліції.
В економічній сфері ставилися завдання переведення промислових підприємств на мирний стан, боротьби з безробіттям, передбачалося встановлення державного контролю над банками, найважливішими галузями торгівлі, експортом-імпортом, державної монополії на метал, вугілля та інші стратегічні види продукції. Повідомлялося про вже розроблений земельний закон, який передасть землю трудовому селянству без викупу на засадах скасування приватної власності та соціалізації ще до початку весняно-польових робіт.
Документом було також підтверджено всі громадянські свободи, проголошені Третім універсалом Української Центральної Ради, призначалися перевибори до народних рад, усіх громадян закликали уважно поставитися до виборів в Українські Установчі збори.
IV Універсал Української Центральної Ради однозначно визначив мету українського народу – створення суверенної держави.
 
УНІВЕРСАЛ УРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (IV)
Народе України.
Твоєю силою, волею, словом стала на Землі українській вільна Народня Республіка. Справдилась колишня давня мрія батьків твоїх, – борців за вольности і права трудящих.
Але в тяжку годину відродилась воля України. Чотири роки лютої війни знесилили наш край і людність. Фабрики товарів не виробляють. Заводи спиняються. Залізниці розхитані. Гроші в ціні падають. Хліба зменьшується. Насуває голод. По краю розплодились юрми грабіжників і злодіїв, особливо, коли з фронту посунуло військо, счинивши кріваву різню, заколот і руїну на нашій землі.
Через усе це не могли відбутися вибори в Українські Установчі Збори в приписаний нашим попереднім Універсалом ( n0005300-17 ) час. Ці Збори, призначені на нинішній день, не змогли зібратись, щоб приняти з наших рук нашу тимчасову найвищу революційну владу над Україною, уставити лад в Народній Республіці нашій, організувати нове Правительство.
А тим часом петроградське правительство народніх комісарів, щоб привернути під свою владу вільну Українську Республіку, оповістило війну Україні і насилає на наші землі своє військо, красногвардійців-большевиків, які грабують хліб у наших селян і без всякої плати вивозять його в Росію, не жаліючи навіть зерна, наготовленого на засів, вбивають неповинних людей і сіють скрізь безладдя, злодіяцтво, безчинство.
Ми, Українська Центральна Рада, зробили всі заходи, щоб не допустити цеї братовбивчої війни двох сусідніх народів, але петроградське правительство не пішло нам назустріч і веде далі кріваву боротьбу з нашим народом і Республікою.
Крім того те саме петроградське правительство народніх комісарів починає затягати мир і кличе на нову війну, називаючи її до того ще “священною”. Знов поллється кров, знов нещасний трудовий народ повинен класти своє життя.
Ми, Українська Центральна Рада, обрана з’їздами селян, робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру і мир демократичний повинен бути як найшвидче.
Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не ставили Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того, щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України:
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
Зо всіма сусідніми державами, як то: Россія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та инші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки.
Власть в ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі Збори, будемо правити ми, Українська Центральна Рада, представництво робочого народу, селян, робітників і салдатів, та наш виконуючий орган, який однині матиме назву Ради Народніх Міністрів.
Отож, – насамперед приписуємо Правительству Республіки нашої, – Раді Народніх Міністрів, – під цього дня нести розпочаті вже нею переговори про мир з центральними державами цілком самостійно й довести їх до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди з боку яких-небудь инших частей бувшої Російської Імперії, і установити мир, щоб наш край розпочав своє господарське життя в спокою й згоді.
Що ж до так званих «большевиків» та инших напастників, що нищать та руйнують наш край, то приписуємо Правительству Української Народньої Республіки твердо й рішуче взятися за боротьбу з ними, а всіх громадян нашої Республіки закликаємо: не жаліючи життя боронити добробут і свободу нашого народу. Народня Українська Держава повинна бути вичищена від насланих з Петрограду найманих насильників, які топчуть права Української Республіки.
Незмірно тяжка війна, розпочата буржуазними правительствами, тяжко мучила наш народ, знищила наш край, розбили господарство. Тепер тому мусить бути кінець!
З тим, як армія буде демобілізуватись, приписуємо відпускати вояків, після підтвердження мирних переговорів – розпустити армію зовсім, а потім замісць постійної армії завести народню міліцію, щоб військо наше служило охороні робочого народу, а не бажанням пануючих верств.
Поруйновані війною й демобілізацією місцевості мають бути відновлені за поміччю державного нашого скарбу.
Коли вояки наші повернуться додому, народні ради – волосні й повітові та й мійські думи мають бути переобрані в час, який буде приписано, щоб і вояки наші мали в них голос. А тим часом, щоб встановити на місцях таку власть, до якої мали-б довірря й яка б спіралась на всі революційно-демократичні верстви народу, правительство повинно закликати до співробітництва з місцевими самоврядуваннями ради селянських, робітничих і салдатських депутатів, вибраних із місцевої людности.
В справі земельній комісія, вибрана на останній сесії нашій, вже зробила закон про передачу землі трудовому народові без викупу, принявши за основу скасування власности й соціялізацію землі, згідно з нашою постановою на сьомій сесії. Закон сей буде розглянено за кілька день в повній Центральній Раді, й Рада Народніх Міністрів вживе всіх заходів, щоб передача землі в руки трудящих уже до початку весняних робот через земельні комітети неодмінно відбулась. Ліси ж, води й всі багацтва підземні, яко добро українського трудящого народу, переходять в порядкування Української Народньої Республіки.
Війна також відібрала на себе всі трудові заробницькі сили нашої країни. Більшість заводів, фабрик і майстерень виробляли тільки те, що було потрібно для війни, і народ зостався зовсім без товарів. Тепер війні кінець! Отож приписуємо Раді Народніх Міністрів негайно приступити до переведення всіх заводів і фабрик на мирний стан, до вироблення продуктів, потрібних насамперед трудящим масам.
Та сама війна наплодила сотні тисяч безробітних, а также інвалідів. У самостійній Народній Республіці України не повинен терпіти ні один трудящий чоловік. Правительство Республіки має підняти промисловість держави, має розпочати творчу роботу у всіх галузях, де всі безробітні могли-б знайти працю й прикласти свої сили, та вжити всіх заходів до забезпечення скалічених та потерпілих од війни.
За старого ладу торговці та ріжні посередники наживали на бідних пригноблених клясах величезні капітали. Однині Народня Українська Республіка бере в свої руки найважніші галузі торговлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу.
Торг товарами, які будуть привозитись з за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша, щоб не було такої дорожнечі, яку терплять найбідніші кляси через спекулянтів.
Правительству Республіки на виконання сього приписуємо розробити і представити на затвердження Закон про це, а також про монополію заліза, угля, шкури, тютюну і инших продуктів і товарів, з яких найбільш бралося прибутків з робочих клясів, на користь нетрудящихся.
Так само приписуємо встановити державно-народній контроль над всіми банками, які кредітами (позиками) нетрудовим масам допомагали визискувати кляси трудові. Однині позичкова поміч банків має даватися головним чином на піддержку трудовому населенню та на розвиток народнього господарства Української Народньої Республіки, а не спекуляції та ріжну банкову експльоатацію (визиск).
На грунті безладдя, неспокою в життю та недостачі продуктів росте невдоволення серед де-якої частини людності. Тим невдоволенням користуються ріжні темні сили і підбивають несвідомих людей до старих порядків. Сі темні сили хочуть знов підвернути всі вільні народи під єдине ярмо Росії. Рада Народніх Міністрів повинна рішуче боротися зо всіма контр-революційними силами, а всякого, хто кликатиме до повстання проти самостійної Української Народньої Республіки – до повороту старого ладу, того карати як за державну зраду.
Всі ж демократичні свободи, проголошені 3-м Універсалом, Українська Центральна Рада підтверджує і зокрема проголошує: в самостійній Українській Народній Республіці нації користуватимуться правом національно-персональної автономії, признаним за ними законом 9-го січня.
Все, що, вичислене в сім Універсалі, не встигнемо зробити Ми, Центральна Рада, в найближчих тижнях певно довершать, справлять і до останнього порядку приведуть Українські Установчі Збори.
Ми наказуємо всім громадянам нашим проводити вибори до них як найпильніше, вжити всіх заходів, щоб підрахунок голосів закінчити як найскоріше, щоб за кілька тижнів зібрались наші Установчі Збори, найвищий господар і впорядник землі нашої, і закріпили свободу, лад і добробут Конституцією нашої незалежної Української Народньої Республіки на добробут всього трудящого народу її, тепер і на будуче. Сьому ж найвищому нашому органові належатиме рішити про федеративний зв’язок з народніми республіками бувшої Російської держави.
До того ж часу всіх громадян самостійної Української Народньої Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки.
Українська Центральна Рада.
У Київі. 9 січня 1918 р.
___________________
Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки. – 1918, 13 січня, – № 3. /Конституційні акти України. 1917 – 1920. Невідомі конституції України. – Київ: Філософська і соціологічна думка, 1992.