Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell)

  Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки вона широко розповсюдилась на всі континенти. Зараз  є повідомлення  про шкідника в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні картопляну міль вперше виявили в 1980 році в Криму. Пізніше вогнища картопляної молі з'явилися в інших областях України. На сьогодні картопляна міль поширена Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях та входить до списку найнебезпечніших шкідників, які пошкоджують рослини родини Пасльонових (Solanaceae).

Зовнішній вигляд: Розмах крил метеликів  10-15 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила по ширині майже рівні переднім, з виїмкою по зовнішньому краю, мають бахрому. У самців на задніх крилах розташована кисть з довгих волосків, що досягають майже середини крила. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле. Гусениці голі, молоді довжиною 1,2 мм, дорослі - 8-10 мм, від жовто-рожевого до сіро-зеленого кольору з поздовжньою смугою посередині й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний – жовтий. Лялечка коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, довжиною 5,5 - 6,5 мм, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.

Життєвий цикл та морфологічні ознаки: В умовах України масовий літ метеликів відбувається в травні (вночі). Парування починається через 24 години після початку льоту і через добу після спарювання, самки відкладають яйця з нижньої сторони листків, на стебла, ґрунт, в вічках оголених бульб. Доросла самка може відкласти від 60 до 200 яєць. Термін відродження гусені з яйця залежить від температури, та в середньому складає приблизно 5 діб. Живлення та розвиток гусениці в полі триває до двох тижнів, після чого відбувається заляльковування. В сховищах тривалість життя гусениці становить до 10 тижнів. Потім гусениці залишають місця живлення, переповзають в верхній шар ґрунту або в інші затишні місця (посохле листя, рослинні рештки, між бульбами у сховищах, тріщини в підлозі) та сплітають шовкові кокони, в яких заляльковуються. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, і після парування та відкладання яєць починається розвиток нового покоління.

Ознаки пошкодження: Картоплю міль ушкоджує найбільше, крім того, може оселятись на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. На листі гусениці вгризаються під епідерміс, створюють міни. Харчуючись тканиною листя, залишають верхній і нижній епідерміс недоторканим. Після проникнення  в бульби утворюють галереї (тунелі) заповнені шовковими нитками та екскрементами. Всередині тунелів, зроблених личинками, можуть розвиватись патогенні гриби, бактерії та кліщі, що призводить до гниття та виділення неприємного запаху. Шкідник  продовжує свій розвиток в сховищах і погребах, де пошкоджує картоплю на зберіганні. В результаті, продукція стає непридатною до вживання, насіннєва - втрачає свої посівні властивості. Здорові бульби заражаються від хворих, таким чином при зберіганні може бути знищений весь врожай.  

Перший тип пошкодження бульб - це так зване поверхневе пошкодження, коли гусениця проникає під шкірку бульби, а потім робить ходи майже під самою шкіркою. Шкірка поступово висихає, осідає і утворює при цьому помітний рубець.

Другий тип ушкодження - утворення більш глибоких ходів в бульбах. Такі ходи майже не помітні зовні, їх можна виявити при детальному огляді, після розрізання бульб.

Плоди томатів зазвичай піддаються незначному пошкодженню, але при відсутності звичайних для гусениць кормових рослини, як правило, при перших заморозках, такі ушкодження можуть бути значними. На листі картоплі і томатів утворюються міни, стінки яких непрозорі. Іноді гусениця живиться в складках молодого листя. Сплетіння листя павутиною, пошкодження стебел і пагонів найчастіше спостерігається на верхівках рослин. В плоди (томати, перець) гусениця проникає знизу, через плодоніжки, з верхівки - з місця залишку квітки. Крізь тонку шкірку плодів гусениці можуть потрапляти в місця, де плоди стикаються між собою або торкаються поверхні ґрунту або тари. Самостійно шкідник може переміщуватись на відстань до 1 км між культурами та заражати рослини або бульби, а на великі відстані із зараженими бульбами. Картопляна міль може розповсюджуватись в усіх стадіях розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик). 

  Агротехнічні заходи боротьби з картопляною міллю передбачають дотримання сівозмін, недопущення повторних посадок картоплі (а також інших пасльонових) на попередньому місці протягом 3 років. Фумігація бульб картоплі перед посадкою, а також висадка тільки здорових бульб, глибина їх загортання повинна становити не менше 15 см. Впродовж вегетації, необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яни, які є резерватами шкідника. Необхідно регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового врожаю перебували під шаром ґрунту не менше 5 см. Збирати врожай потрібно в стислі терміни на початку пожовтіння бадилля, не допускаючи її висихання. Викопані бульби необхідно відразу вивезти з поля, не залишаючи на ньому некондиційні і дрібні. Також не можна викидати бульби, плоди, уражені картопляної міллю на звалища, в лісосмуги та інші місця, тому що шкідник може перезимувати і в наступному році знову оселитися на полях і розширити межі вогнища. Зберігати бульби рекомендується при найбільш сприятливому температурному режимі + 3-5 ° С. При таких температурах, в промислових холодильниках, протягом 4-5 місяців зберігання гинуть всі стадії розвитку шкідника. Для хімічної боротьби з шкідником потрібно використовувати препарати, які дозволені для використання в боротьбі з картопляною міллю, відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. На томатах, баклажанах, перці, тютюні більшу частину періоду вегетації використання інсектицидів обмежена, тому боротьбу з картопляної міллю необхідно проводити, в основному, з використанням біологічних препаратів.

  Фітосанітарні заходи для локалізації та запобігання розповсюдженню: Забороняється вивезення картоплі та пасльонових культур з районів або господарств заражених картопляною міллю. Фітосанітарний контроль при переміщенні пасльонових культур, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон всередині країни та при імпорті, а також систематичне обстеження посівів картоплі та пасльонових культур у період вегетації та готової продукції у сховищах.

  При виявленні картопляної молі, згідно з чинним законодавством України (Закон України «Про карантин рослин») на території де вона була виявлена запроваджується карантинний режим.

 

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області

провідний спеціаліст відділу карантину                                        

Олег Кутовець