Коли за вікном літо все більше хочеться покинути квартиру й відправитися на природу, передусім до річки. Тому на часі говорити про воду, а точніше про правила поводження людей на водоймах, щоб відпочинок приносив радість. Усім відомо, що вода – чудодійний засіб оздоровлення організму. Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.

Як уникнути трагедії на воді.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на "дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана; до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега і судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів; утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

Особливості під час купання в гірських річках. Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Якщо човен перевернувся, головне не розгубитися. Навіть коли перекинувся, він і тоді ще певний час тримається на воді, отже, треба зберігати спокій, і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді. Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, котрі вміють плавати, і з самовпененістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

Будьте дуже обережні під час відпочинку на воді, щоб він був для Вас безпечним, весь час суворо дотримуйтеся порад рятувальників!

ВІДДІЛ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ  ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

З приходом тепла і дощів в Україні активізувалися комарі. Крім дратівливого дзижчання і противної сверблячки, кровопивці можуть завдавати і серйозніші неприємності: переносити небезпечні хвороби, у тому числі малярію, або так звану лихоманку Західного Нілу. «Укус комара — дурниця», — скаже дехто і буде зовсім не правий. Банальний комар може стати причиною серйозних неприємностей і ускладнень. Розчухавши ранку після укусу, можна легко занести інфекцію або заробити алергію. Через слину комарів також можуть передаватися арбовірусні хвороби, які можуть через кілька днів після укусу викликати лихоманку або навіть запалення мозку (енцефаліт). Тому з комарами потрібно боротися. А особливо з огляду на те, що надмірно волога погода, величезна кількість підтоплених територій дуже посприяли розмноженню цих неприємних нам комах. Тож про методи боротьби з кровопивцями розповідають натуропат Олена Світко та медичний експерт, біолог Володимир Гнатенко.

ДОСЬЄ НА КОМАРА Інформація про те, що комар кусає тільки один раз, а потім помирає, — неправда. Найбільш ранні комарі — аедес — проявляють активність уже в травні—на початку червня, причому за ніч одна комаха може вжалити до восьми разів. Кусаються тільки самки. Річ у тім, що в нашій крові містяться білки, необхідні їм для продовження роду — для розвитку яєць. Ці кровопивці дуже люблять дітей (через тонку шкіру) та дорослих, що сильно пітніють. Ворги цих комах — температура вище +28 ° С і сухе повітря, де комар швидко втрачає воду. Не люблять вони і висотних польотів, тому якщо ваша квартира розташована вище за 5-й поверх, вам дуже пощастило. Самці, що рояться купами, нікому шкоди не завдають. Вони харчуються виключно нектаром квітів.

ШУКАЄМО ЗАХИСТУ У «ХІМІЇ» Якщо ви плануєте виїзд на природу, де стіни квартири і сухе міське повітря вам не допоможуть, або живете в місцевості, що кишить комарами, доведеться ставити антикомариний захист. Репеленти. Це засоби, які служать для відлякування комах. Деякі з них рідкі — лосьйони, креми, аерозолі тощо. Такі репеленти наносяться на шкіру, одяг, тканину наметів. За хімічним складом більшість сучасних репелентів виготовляються на основі діетілтолуаміду або етилового ефіру толуолової кислоти. Ці речовини порушують сприйняття запаху у комах. Чим вище концентрація хімікату, тим довше і ефективніше захищає репелент. Максимальна його концентрація — не більше 40 %, це зазначено на упаковці (якщо буде менше 20 %, препарат буде малоефективним, понад 40 % — стане небезпечним для здоров’я людини). Але за такої концентрації репелент не рекомендується застосовувати дітям до 12 років, вагітним і жінкам, що годують груддю. Крім того, репеленти можуть викликати подразнення шкіри або алергічну реакцію. У репелентах нового покоління використовують менш небезпечно діючу речовину. Ці репеленти рідко викликають шкірні реакції, проте з ними все одно варто бути уважним при використанні вагітними і маленькими дітьми. Існують і зовнішні види відлякувачів — ультразвукові. Це прилади-генератори звуку (у діапазоні від 4,8 до 7 КГц), які створюють імітацію тривожного дзижчання самців комара. Саме цей звук відлякує самок-кровопивць у період розмноження. Однак з огляду на те, що існує близько двохсот груп комарів, ультразвук може бути просто не ефективним. Крім того, неприємний звук може стати подразником для чутливих людей. Фуміганти. Це рідкі, тверді й газоподібні хімічні препарати, які не просто відлякують, а вбивають комах. Найчастіше в наших магазинах можна побачити фуміганти двох типів: піротехнічні (паруюча спіраль) і електричні (електронагрівальний апарат і пластини або колба із шкідливою для комах речовиною — інсектицидом). Спіралі особливо годяться для заміських будинків, де ще не проведено електрику, а також на відкритому повітрі — на риболовлі або пікніку. У використанні вони дуже прості: треба просто підпалити пресовану спіраль, яка буде диміти. У квартирі такий вид антикомариного захисту можна використовувати тільки при відчинених вікнах і короткочасно, щоб інсектицид не подіяв на вас. Рідинні і пластинчасті електрофумігатори — один з найбезпечніших видів захисту і дозволяється навіть дітям і вагітним. Вони починають діяти через 10—12 хвилин після включення в розетку, комарі втрачають до вас інтерес через 1—2 години. Велика кількість кремів та спреїв тим не менш не є надійною панацеєю. Учені зі Швеції та Великобританії серйозно стурбовані тим, що комахи з часом перестають реагувати на відлякувальні засоби. Річ у тім, що більшість препаратів складено на основі діетілтолуаміду (DEET), запах якого неприємний для комарів. У ході природного відбору через мутації або генетичні зміни в рецепторах органів чуття комах близько 10 % комарів вже не реагують на сучасні препарати. З часом їх кількість зростатиме, припускають учені. Щоб не допустити «свавілля» з боку кровопивців, новатори в усьому світі працюють над розробками нових пасток. А поки нововведення не надійшло в продаж, медики радять використовувати прості та нешкідливі народні засоби.

ЩО РОБИТИ З УКУСОМ КОМАРА 1. У жодному разі не розчухуйте місце укусу — так в рану може потрапити інфекція. Зняти свербіж допомагають компреси з соди, борний спирт, настоянка календули, серцеві краплі — корвалол або барбовал, сік цибулі або помідора і сметана. 2. Якщо на місці укусу утворився набряк, прикладіть до нього що-небудь холодне або протріть кубиком льоду. 3. Якщо виникло почервоніння, значить, комариний укус викликав алергічну реакцію. У цьому випадку випийте пігулку антигістамінного препарату (на основі хлоропіраміну, клемастіну або цетиризину). 4. Якщо через кілька днів після укусів у вас підвищилася температура, обов’язково зверніться до лікаря. Це може говорити про інфекційну лихоманку. А якщо до температури додався сильний головний біль, терміново викликайте «швидку» — комарі могли заразити вас вірусом енцефаліту. 
* * *НАРОДНІ РЕЦЕПТИ Комарі не люблять запаху гвоздики, анісу та евкаліпта. Змочіть олією цих рослин ватку і покладіть на підвіконня або біля ліжка. Можна також змастити гвоздичною, анісовою або евкаліптовою олією оголені частини тіла. Або скористатися сушеною гвоздикою: візьміть 5 г гвоздики на склянку води, прокип’ятіть 15 хвилин. 10 крапель відвару змішайте зі столовою ложкою спирту і протріть відкриті ділянки тіла. Такий захист розрахований на дві години. До засобів, які відлякують комарів, належить камфора. Випаріть 100 г камфори на водяній бані, і захист від комарів забезпечений на цілу ніч. Комарі бояться карболової кислоти. Достатньо на ніч трохи окропити нею стіну біля ліжка або змочити слабким розчином руки. Відлякує комарів і пирій. Жменю рубаних коренів пирію залийте півтора літрами води і прокип’ятіть, щоб відвар набув світло-жовтого кольору. Умивайтеся цим відваром перед виходом на вулицю. Якщо комар вкусив, скористайтеся олією чайного дерева. Вона швидко усуває свербіння і набряклість шкіри після укусів. Якщо після укусу з’явилися свербіж і припухлість, прикладіть до хворого місця ватяний тампон, змочений у соку часнику, який має антисептичну дію. 
* * * ДО ТЕМИ Небезпечність комара залежить від його розміру Чим менший за розмірами комар, тим він небезпечніший для людини. Такого висновку дійшли американські вчені з Університету штату Іллінойс, які заміряли розмах крил набридливих кровосисних, а потім заражали їх вірусом тропічної лихоманки денге. Як виявилося, чим менший за розмірами комар, тим більше у нього шансів стати вірусоносієм і, відповідно, передати захворювання людині при укусі. Дослідження проводилися на азіатських тигрових та їх найближчих родичів — жовтолихоманкових тигрових комарах. Обидва типи комах поширені в Північній Америці і зустрічаються в інших регіонах світу. І той, і інший комар є основними переносниками вірусу лихоманки денге. Як виявилося, навіть усередині кожного виду розмір має значення — чим менший комар, тим більше у нього шансів стати переносником небезпечного захворювання. «Навіть незначні коливання в розмірах істотно збільшують здатність комарів переносити небезпечні для людини збудники захворювань», — вказується в комюніке, поширеному вченими з Іллінойсу. Відкриття американських дослідників побічно підтверджує дієвість препаратів проти личинок комарів. Навіть якщо ці речовини не вбивають всі личинки, вони призводять до загострення боротьби за виживання між ними, що тягне за собою появу більш великих за розміром особин, які, відповідно, менш небезпечні для людини, ніж їхні брати-недоростки. Приміром, комарі-дов­го­ніжки, або, як їх називають у народі, «карамори» наводять жах на багатьох дачників. Залетівши до приміщення, «чудовисько» незграбно перелітає з місця на місце, натикаючись на людей. Ці величезні комарі належать до родини Tipulidae. Їх личинки зазвичай харчуються рослинними залишками, деякі їх види псують коріння живих рослин. Людину ці комахи, на щастя, не кусають. Інша річ, малярійний комар. Його зовнішність не привертає уваги. Розпізнати його легше, коли він сидить. Звичайний комар тримає тіло горизонтально до поверхні, а тіло малярійного комара припідняте під кутом 30—40 градусів.

ВІДДІЛ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Правила дорожнього руху для мотоциклістів

Деякими характеристиками мотоцикл подібний до велосипеда, а деякими — до автомобіля. Дізнайся про це більше з такого крост тесту.

• Паркувати мотоцикли без коляски можна у два ряди.
• Дорогою мотоциклісти повинні їхати один за одним.
• Хоч паркування мотоциклів дозволено у два ряди, рух двох мотоциклів поруч (як, до речі, і велосипедів) може створити перешкоди для іншого транспорту.

• Мотоцикл — небезпечний вид транспорту, тому його треба укомплектувати медичною аптечкою і знаком аварійної зупинки.
• Правильно. У разі ДТП мотоцикліст зобов'язаний позначити місце аварії, надати невідкладну медичну допомогу потерпілим, викликати «швидку допомогу» і повідомити ДАІ.
• Велосипедист не має права повертати на дорозі ліворуч чи виконувати розворот. Він повинен доїхати до перехрестя, зійти з велосипеда і перейти з ним на інший бік дороги як пішохід. Водій мопеда має вчинити так само, а мотоцикліст не зобов'язаний цього робити.
• Мопед повертає ліворуч і розвертається як велосипед, а мотоцикл виконує ці маневри як автомобіль.

Правила поводження при переході дороги

• Якщо в зоні видимості немає перехрестя або переходу, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, то переходити проїжджу частину необхідно тільки кроком, не поспішаючи, по прямій, перпендикулярній до тротуару. При цьому треба бути дуже обережними: оцінити відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість, переконатися у відсутності небезпеки і не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху;
• забороняється переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо на дорозі є роздільна смуга або дорога має чотири смуги і більше для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлені огорожі;
• переходити проїжджу частину дозволяється тільки по підземних, наземних і надземних пішохідних переходах (типи переходів), які бувають регульовані і нерегульовані (види переходів), позначених лініями дорожньої розмітки «зебра» або дорожніми знаками «Пішохідний перехід» (на голубому фоні квадратного знака намальована людина, яка або переходить по «зебрі» дорогу — пішохідний перехід по дорозі, або піднімається чи спускається по східцях — надземний і підземний переходи відповідно), а на перехрестях із позначеними переходами — по лініях тротуарів або узбіччю;

• переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися і зупинятися на ній;
• якщо перехід вулиці регулюється світлофором, йти можна тільки на зелене світло або при жесті регулювальника, що дозволяє рух;
• якщо горить жовте або червоне світло — йти не можна, навіть якщо немає машин. При переході на зелене світло необхідно також спостерігати за обстановкою, помічати машини, які в цей момент готуються до повороту праворуч або ліворуч, перетинаючи шлях руху пішоходів;
• перш ніж зійти з тротуару на проїжджу частину з двобічним рухом, необхідно оглянути усю проїжджу частину, упевнившись у повній безпеці початку руху. Подивитися ліворуч і почати перехід, а дійшовши до середини проїжджої частини, подивитися праворуч і завершити перехід;
• пішоходи, які не встигли завершити перехід, повинні бути на острівці безпеки або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вони можуть продовжити перехід тільки тоді, коли переконаються у безпеці подальшого руху;
• при наближенні ТЗ із ввімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
• забороняється перетинати шлях ТЗ, що рухаються поблизу, виходити з-за них на проїжджу частину. Особливої обережності слід дотримуватися при обході транспорту, що стоїть поблизу тротуару;
• ніяких розмов під час переходу проїжджої частини провадити не можна, у цей момент ви повинні бути уважними і зібраними;
• очікувати автобуси, тролейбуси, трамваї, автомобілі таксі пішоходи повинні на посадочних майданчиках, а за їхньої відсутності — на тротуарі або узбіччі;

• на трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, починати перехід проїжджої частини дороги дозволяється тільки після повної зупинки трамвая. Після виходу із трамвая, якщо рейки прокладено посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні оцінити обстановку на дорозі, а потім прямувати до тротуару;
• пішоходи-дорослі зобов’язані переводити дітей дошкільного віку через проїжджу частину дороги, тримаючи їх за руку і суворо дотримуючись Правил дорожнього руху.

Одне із головних правил пішоходів — не виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці і в тому, що вони не створять небезпеки для

інших учасників дорожнього руху. Відповідно до Закону України про дорожній рух і Правил дорожнього руху пішохід має перевагу над ТЗ при переході проїжджої частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також по регульованих переходах за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

Відділ з питань надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи РДА