Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Щодо надання адресної допомоги військовослужбовцям та їх сім’ям

12 липня відбулося чергове засідання постійної комісії з надання адресної допомоги сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, служби у справах дітей та сім’ї Київської ОДА.

На комісії було затверджено: 74 заяви учасників АТО; 1 заяву від родини військовослужбовця, який загинув на території проведення АТО; 50 заяв військовослужбовців,  які проходять військову службу за контрактом; 4 заяви від поранених в зоні АТО військовослужбовців; 32 заяви від сімей загиблих військовослужбовців на отримання щорічної допомоги.

Загалом, станом на 12 липня 2017 року комісія розглянула та затвердила 1 072 заяви військовослужбовців, які беруть участь в АТО, 51 заяву від поранених в зоні проведення АТО, 22 заяви від сімей, родичі яких загинули в зоні проведення АТО, 1 заяву від родичів полоненого військовослужбовця, 402 заяви військовослужбовців,  які проходять військову службу за контрактом, 5 заяв від демобілізованих військовослужбовців, 94 заяви від сімей загиблих військовослужбовців на отримання щорічної допомоги. Загальна сума усіх виплатах для військовослужбовців та їх родин склала 12 579 127,03 грн.

Також з початку року було виплачено матеріальну допомогу 65 родинам, які опинилися в складних життєвих обставинах на загальну суму 860 925 грн. та виплачено матеріальну допомогу родинам загиблих військовослужбовців в Афганістані на суму 326 400 грн.

Збір документів на отримання матеріальної допомоги продовжується.

Комісія щосереди розглядає подані документи.

ПРАВОВА ДОПОМОГА ! Відповіді на запитання !

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1.          Пільги для багатодітних сімей.

Які сім`ї вважаються багатодітними

Відповідно до статті 1 Закону України “Про охорону дитинства”:

  • багатодітна сім’я - батьки (або один з батьків) і трьох та більше дітей;
  • дитина – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосованим до неї, вона не набуває прав повноліття раніше.

До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Які документи потрібно подавати для отримання пільг

 

Документи на всі види державної допомоги приймають органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Заяви пишуться на місці по затвердженим зразкам. Документи розглядаються протягом 10 днів з дня звернення.

Допомога сім’ям надається, якщо у сім’ї середньомісячний сукупний доход є нижчим від прожиткового мінімуму сім’ї.Розмір державної соціальної допомоги дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.Середньомісячний сукупний доход сім’ї враховується за шість місяців, що передують місяцю звернення за допомогою.

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.У сільській місцевості заяви з необхідними документами приймають виконавчі органи сільських і селищних рад

Коли може бути відмовлено у наданні соціальної допомоги

1. Коли працездатні члени сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за допомогою (крім офіційно безробітних); осіб, які доглядають за дітьми до 3-х років або за дітьми, що потребують догляду, але не більше ніж до 6 років; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми – інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80 – річного віку);

2. Коли з’ясовано, що сім’я має додаткові джерела до існування, а також хтось із її складу протягом року купив або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10 – кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

3. Коли сім’єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості про її матеріальне становище;

4. якщо у власності або володінні малозабезпеченої сім’ї є:
більше однієї квартири (будинку), за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. м на сім’ю;
земельна ділянка площею понад 0,6 га (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I та II групи, та сімей, в яких є діти - інваліди);

більше одного автомобіля.

Порядок надання пільг для багатодітних сімей 

 

Всі пільговики заносяться до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Для включення до Реєстру пільговику необхідно подати до уповноваженого органу наступні документи:

  • довідку про склад сім’ї;
  • копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явлення оригіналів цих документів);
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів.

А також пред’явити паспорт та надати інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких він має пільги та реально ними користується.

Таким чином, для підтвердження права на користування пільгами потрібно подати до відділу персоніфікованого обліку пільг за місцем реєстрації вищенаведені документи. Крім того, необхідно звернутися з відповідними заявами щодо надання пільг до всіх організацій-постачальників, послугами яких користується пільговик. 

Нарахування пільгових послуг, що підлягають відшкодуванню здійснюють підприємства - надавачі послуг. 

Які існують види пільг для багатодітних сімей

Законом України «Про охорону дитинства» встановлені такі пільги для багатодітних сімей ( ч. 3 ст. 13) :

-          50-відсоткова знижка плати  квартплати;

-          50-відсоткова знижка плати за газ, електрику, опалення, воду, телефон, на паливо, якщо сім’я живе в будинку без центрального опалення

-          безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

-          діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше.

Крім цього, окремі види пільг передбачені Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Законом України «Про житловий фонд соціального призначення».


2.      Як стати на квартирну чергу?

Хто може стати на квартирний облік

На квартирний облік можуть стати громадяни, які потребують поліпшення житлових умов:
1) забезпечені житловою площею менше 7,5 кв. м на людину;
2) які проживають у приміщенні, яке не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3) хворіють на тяжкі форми деяких захворювань, у зв'язку з чим люди не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (відкрита форма туберкульозу, проказа);
4) проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського фонду чи за договором найму в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5) проживають у гуртожитках;
6) якщо в одній кімнаті живуть дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається з більш ніж однієї кімнати).

Куди необхідно звертатись

Зверніться до органу місцевої влади із заявою про постановку на облік, як потребують житла. Заява підписується всіма дієздатними, спільно проживаючими членами родини. До заяви додаються:

Які документи потрібнонадавати

  1. Довідка по формі № 3 про склад сім'ї та реєстрацію (з ЖЕКу).
  2. Копії правовстановлюючих документів, на підставі яких проведена реєстрація в даній квартирі (ордер на жиле приміщення, свідоцтво про право власності та технічний паспорт квартири, договір купівлі-продажу, договір дарування квартири, договір оренди, тощо).
  3. Документи з попередніх місць реєстрації всіх членів сім'ї стосовно підтвердження відсутності житлової площі (довідки з бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна, копії договорів купівлі-продажу, дарування, тощо).
  4. Копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номеру.
  5. Довідки з місць роботи, навчання всіх повнолітніх членів сім'ї із зазначенням: де, на якій посаді, з якого часу працює або навчається та чи ведеться там квартирний облік (для пенсіонерів - посвідчення).
  6. Копії паспортів (всі заповнені сторінки) усіх зареєстрованих в квартирі.
  7. Копії свідоцтв про одруження (розірвання шлюбу).
  8. Копії свідоцтв про народження неповнолітніх членів сім'ї.
  9. Для працівників, які відпрацювали більше 20-ти років на одному підприємстві у сфері виробництва - копія трудової книжки, завірена у відділі кадрів.
  10. Копії та оригінали посвідчень, довідки, медичні висновки, що підтверджують право на пільги по квартирному обліку.
  11. Акт обстеження житлових умов.

За потреби до заяви додаються також медичний висновок, довідка (витяг з рішення районної адміністрації) про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним нормам і технічним вимогам, копія договору піднайму житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину за правом приватної власності.

Які терміни розгляду заяв про взяття на облік

Отримайте рішення про постановку /відмову у взятті на облік (протягом тридцяти робочих днів з того моменту, як ви здали документи) та відомості про постановку на облік у"Єдиному державному реєстрі громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Варто знати

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті, що становить в м. Києві 9 кв.м. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

 


Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст відділу з питань оборонної роботи   управління з питань оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, протидії та виявлення корупції КОДА Анна Смук.   

Додаткова інформація за тел.: 068-687-55-77.

 

ПРАВОВА ДОПОМОГА !!!!!!!

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1. Визнання фізичної особи недієздатною

1. Коли особа вважається недієздатною

Фізична  особа може бути визнана судом недієздатною,  якщо вона внаслідок хронічного,  стійкого психічного 
розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок     визнання     фізичної    особи    недієздатною встановлюється    Цивільним    процесуальним кодексом   України.

2.З якого моменту особа визнається недієздатною?

Фізична особа визнається недієздатною з  моменту  набрання законної сили рішенням суду про це.

 

3. Як поновлюється дієздатність особи

 
За  заявою  опікуна  або  органу  опіки та піклування суд поновлює  цивільну  дієздатність фізичної особи,  
яка була визнана недієздатною,  і  припиняє  опіку,  якщо  буде   встановлено,  що внаслідок  видужання
або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася  здатність  усвідомлювати значення своїх дій
та керувати ними.

4. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.Недієздатна  фізична особа не має права вчиняти 
будь-якого правочину. Правочини  від  імені  недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Відповідальність за шкоду,  завдану недієздатною  фізичною особою, несе її опікун (стаття 1184 Цивільного
Кодексу України).

5. Якщо недієздатна особа вчинила правочин

 

6. Якщо суд відмовив у визнанні особи недієздатною

 

 

7. Кому призначають пенсію у зв`язку із втратою годувальника→

8. Хто вважається непрацездатними членами сім`ї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Якщо дитину усиновили після втрати годувальника

 

10.На який період призначають пенсію у зв`язку із втратою годувальника

 

11.Право на частку пенсії у зв`язку із втратою годувальника

 

12. Перелік документів необхідний для призначення пенсії у зв’язку зі втратою годувальника

 

13. Строки призначенняпенсії у зв’язку зі втратою годувальника

Якщо  від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу,  договору або іншого 
правочину, суд з урахуванням висновку  судово-психіатричної  експертизи  та  інших доказів щодо
психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.
 
Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання  особи недієздатною  і  буде встановлено,  що  вимога 
була  заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави,  фізична  особа, якій такими діями було
завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування.
 
2. Призначення пенсії в зв’язку з втратою годувальника

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон)
пенсію у зв’язку із втратою годувальника призначають непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника,
які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би
необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.

- чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею
26 цього Закону;

- діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника,
які досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються
за денною формою навчання у  загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, вищих
навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, мають право на пенсію в
разі втрати годувальника – до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років, і
діти-сироти-до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

- чоловік (дружина), а вразі їх відсутності – один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого
годувальника незалежно від віку та працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом  за дитиною
(дітьми) померлого годувальника до досягнення нею(ними) 8 років.

 

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх
усиновлення. Усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.
Пасинок і падчерка також мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з рідними дітьми, за умови,
що вони не одержували аліментів від рідних батьків.

 

Пенсію у зв’язку із втратою годувальника призначають на весь період, протягом якого член сім’ї померлого
годувальника є непрацездатним, а членам сім’ї, котрі досягли пенсійного віку передбаченого статтею 26 цього
Закону – довічно.

Змінюють розмір пенсії або припиняють її виплату членам сім’ї з першого числа місяця, наступного за місяцем,
у якому склалися обставини, котрі спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

               

 За статтею 39 Закону на всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника,
призначають одну спільну пенсію.

На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяють його частку, яку виплачують окремо.

Виділення частки пенсії провадять із першого числа місяця, котрий настає за місяцем, у якому надійшла заява
про виділення частки пенсії.

 

1. Паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце проживання та вік (копія);

 2. Довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера як заявнику так і померлому
годувальнику;

3. Документи, що підтверджують родинні зв’язки з померлим годувальником;

 4. Свідоцтво реєстрації актів громадянського стану про смерть годувальника або рішення суду про визнання його
безвісти зниклим;

5. Документи про вік годувальника сім’ї (якщо вік не зазначено в свідоцтві про смерть);

 6. Документи, що підтверджують стаж померлого годувальника;

7. Довідку про заробіток померлого годувальника:

 8. Документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання
від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;

9. Довідки учбових закладів, якщо хтось з членів сім’ї навчається;

10. Довідку про те, що один з батьків, дід, бабця, брат чи сестра померлого (якщо вони не працюють) зайняті
доглядом за дітьми померлого, які не досягли 8 років;

11. Рішення органів опіки про призначення вас опікуном.

 

 


 

Порядок денний

Порядок денний
засідання районного  штабу з питань надання соціальної та правової
допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в АТО, та їх сім'ям

 

  1. Про стан стан видачі посвідчень учасника бойових дій демобілізованим військовослужбовцям. 

     Доповідає:

     2. Про роботу міськрайонного центру зайнятості щодо працевлаштування демобілізованих та учасників АТО.

     Доповідає: КрасоваЛюбов Андріївна – директор міськрайонного центру зайнятості

 

     3.Про проведення первинних медичних оглядів та медичної реабілітації   демобілізованих учасників АТО.

    Доповідає: Якименко Володимир Григорович- головний лікар комунального закладу « Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня»

 

     4. Про надання пільг демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім’ям.

    Доповідає:Ясинчук Надія Юхимівна – начальник управління соціального захисту населення

 

     5. Про отримання одноразової матеріальної допомоги демобілізованими учасниками  АТО.

    Доповідає: Бутник Світлана Миколаївна – начальник служби у справах дітей  та сім’ї

 

    6. Про  хід отримання земельних ділянок демобілізованими військовослужбовцям, які брали участь в АТО.

      Доповідає: Порховнюк Вадим Васильович-начальник управління держземагенства  у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.

Доручення № 28-1

 

 

голова

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

 

Д О Р У Ч Е Н Н Я

 

 

за підсумками розгляду на засіданні оперативного штабу

допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали

участь в антитерористичній операції, та їх сім'ям

  

Відповідно до Законів України „Про місцеві державні адміністрації”, „Про військовий обов'язок і військову службу”, „Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей”, Указів Президента України від 14 січня 2015 року № 15 „Про часткову мобілізацію”, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року № 113-VIII „Про затвердження Указу Президента України „Про часткову мобілізацію”, від 18  березня 2015 року       № 150 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції”, листа Адміністрації Президента України від
30 квітня 2015 року № 03-01/820:

 

Райдержадміністраціям, міськвиконкомам

(міст обласного значення)

 

1. Надати інформацію щодо залучення активних учасників антитерористичної операції на державну службу, в межах чинного законодавства, до роботи на посадах радників голів районних державних адміністрацій з питань координації забезпечення надання пільг та реалізації прав учасників антитерористичної операції.

 

2. Надати інформацію щодо утворення та функціонування при районних державних адміністраціях громадських рад ветеранів антитерористичної операції.

Протягом семи робочих днів.

 

3. В межах компетенції вжити заходів щодо створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також учасників бойових дій та інвалідів війни (створення реабілітаційних центрів)

 

4. Покращити якість роботи телефонних „гарячих ліній” для надання консультативної допомоги учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей, забезпечити надання їм відповідних послуг за принципом „єдиного вікна”, а також соціальних та медичних послуг з виїздом до місць проживання осіб, демобілізованих з військової служби, сімей загиблих учасників антитерористичної операції.

 

5. Продовжити діяльність та здійснювати контроль щодо надання учасникам антитерористичної операції медичних послуг у районних/міських закладах охорони здоров'я за принципом „єдиного вікна”.

 

6. Вжити заходи, в межах компетенції, щодо збереження робочих місць за мобілізованими, які не мають можливості вчасно повернутися протягом встановленого законом строку для здійснення ними трудових обов'язків за основним місцем роботи.

 

7. Продовжити здійснювати в межах компетенції контроль за дотриманням роботодавцями прав та соціальних гарантій військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, та у разі виявлення порушень вживати відповідних заходів.

 

8. Забезпечити відвідування представниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції згідно із затвердженим графіком.

 

9. Розглянути можливість надання пільг демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім'ям у здійсненні оплати за користування житлом та комунальні послуги.

 

Постійно.

 

10. На базі „єдиного вікна” забезпечити надання організаційно-правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь у антитерористичній операції, та їх сім'ям з питань надання пільг, нарахування та виплати соціальних допомоги, субсидій, забезпечення інвалідів автомобілями, технічними засобами реабілітації, санаторно-курортним лікуванням, можливістю професійної та соціальної реабілітації.

 

Постійно, доки не мине потреба.

 

Службі у справах дітей та сім'ї облдержадміністрації

 

11. Продовжувати надання у встановленому порядку одноразової адресної матеріальної допомоги учасникам антитерористичної операції, особам демобілізованим з військової служби, які брали участь в антитерористичній операції.

 

12. Продовжувати у встановленому порядку здійснення оздоровлення та відпочинку у санаторно-курортних закладах демобілізованих військовослужбовців, які брали участь у антитерористичній операції.

 

Постійно.

 

Управлінню інформації та зв'язків з громадськістю облдержадміністрації, райдержадміністраціям, міськвиконкомам

(міст обласного значення)

 

13. Забезпечувати висвітлення у засобах масової інформації звіту щодо роботи (функціонування):

„гарячих ліній” та „єдиного вікна” з надання організаційно-правової допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь у антитерористичній операції, та їх сім'ям з питань надання пільг, нарахування та виплати соціальних допомог, субсидій, забезпечення інвалідів автомобілями, технічними засобами реабілітації, санаторно-курортним лікуванням, заходами професійної та соціальної реабілітації в місцевих державних адміністраціях;

„єдиного вікна” у місцевих закладах охорони здоров'я.

 

Постійно.

 

14. Розмістити інформацію про засідання оперативного штабу допомоги демобілізованим військовослужбовцям, які брали участь в антитерористичній операції, та їх сім'ям за участю громадських організацій та забезпечити висвітлення цього доручення у засобах масової інформації.

 

Протягом семи робочих днів.

 

Київському обласному військовому комісаріату

 

15. Направити особові справи учасників антитерористичної операції, які сформовані для отримання ними статусу учасника бойових дій, до відомчих комісій або міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

 

16. Направляти демобілізованих військовослужбовців для проходження медичного огляду до військово-лікарських комісій.

 

Постійно.

 

17. Розмістити у військових комісаріатах „Інформаційну дошку для учасника АТО” для демобілізованих військовослужбовців, які брали участь у антитерористичній операції, з інформацією про передбачені соціальні пільги для учасників бойових дій, номери телефонів „гарячих ліній”.

 

Протягом семи робочих днів.

 

Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації

 

18. Забезпечити виконання медичної дорожньої карти щодо надання медичного забезпечення демобілізованим учасникам антитерористичної операції.

 

19. Забезпечити розміщення в медичних закладах інформаційних табличок про позачергове обслуговування учасників антитерористичної операції та осіб,  демобілізованих з військової служби.

 

Постійно, доки

не мине потреба.

 

20. Забезпечувати санаторно-курортне лікування демобілізованим учасникам антитерористичної операції.

 

Постійно.

 

Райдержадміністраціям, міськвиконкомам

(міст обласного значення), департаменту освіти і науки облдержадміністрації

 

21. Залучати учасників антитерористичної операції до проведення у навчальних закладах освіти заходів з військово-патріотичного виховання учнів, організації зустрічей з трудовими колективами підприємств, установ та організацій.

 

Постійно.

 

22. Контроль за виконанням цього доручення покласти на заступників голови облдержадміністрації згідно з розподілом обов'язків.

 

 

 

                                                                             (підпис)                 В.М.Шандра

18 червня 2015 року

№ 28-1       

ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ: Відповіді на запитання

ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ

            Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1. Які є способи вирішення спорів без суду?

1. Переговори

Переговори – це добровільне спілкування з особою, з якою у Вас виник спір, з метою . Метою переговорів є досягнення рішення, яке буде Вас влаштовувати або з яким погодяться обидва учасники спору (компроміс).

Щоб вигідно провести переговори і домогтися поступок - спробуйте поспілкуватися усно. Якщо при усному спілкуванні Ви досягли згоди, то відразу виконайте умови домовленості (замініть товар на інший чи отримайте заробітну плату). Якщо усне спілкування не дає результатів – спілкуйтеся письмово через офіційне листування.

Знаючи свої права щодо предмету спору, Ви маєте більше шансів переконати опонента у своїй правоті.

Найпростіший спосіб знайти необхідні акти законодавства — звернутися до сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua.

Якщо самостійно розібратися у суті питання Вам не вдається, краще звернутися за допомогою до юриста. Якщо Ви не маєте можливості найняти юриста - зверніться до безкоштовної юридичної консультації. Знайти найближчу до Вас консультацію можна на сайті юридичних клінік www.legalclinics.org.ua.

2. Звернення до органу влади

Спробувати вирішити спір можна через органи державної влади чи місцевого самоврядування. Вони мають владні повноваження і важелі впливу на певні питання.

Якщо Ви не знаєте, до якого саме органу звернутися, зателефонуйте до громадської приймальні Вашої міської чи сільської ради та попросіть проконсультувати.

До органу влади потрібно звернутися із письмовим зверненням, в якому пояснити суть спору та Ваші вимоги щодо його вирішення.

3. Комісія по трудовим спорам

Якщо Ви працюєте на підприємстві зі штатом більше 15 осіб, на ньому може бути утворена комісія по трудовим спорам. Не менше половини складу комісії складаюь працівники.

Комісією не можуть розглядатися спори щодо:

- відмови у прийнятті на роботу у випадах, якщо роботодавець відповідно до законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір;

- незаконного звільнення з роботи та пов’язаних з цим дій (невиплата заробітної плати під час вимушеного прогулу, неправильне зазначення дати та підстави звільнення);

- застосування законодавства про працю на підставі спільного рішення роботодавця і профспілки.

Щоб комісія розглянула спір, потрібно подати заяву протягом трьох місяців, з того моменту як Ви дізналися про порушення своїх прав. З питань невиплати заробітної плати, можна звернутися у будь-який момент.

Комісія повинна розглянути спір протягом 10 днів. Ви повинні бути повідомлені про час розгляду, щоб бути особисто присутніми. За результатами розгляду комісія приймає рішення. У разі незгоди його можна оскаржувати до суду.

4. Медіація

Медіація - самостійне врегулювання спору сторонами за участю незалежного посередника (медіатора).

Медіатор – незацікавлена особа, головний інтерес якої – допомогти Вам і Вашому опоненту знайти спільне вирішення спору:

- визначається за спільною згодою осіб, які сперечаються;

- налагоджує ефективну комунікацію, роз’яснює різні варіанти вирішення спору;

- не має права нав’язувати сторонам певне рішення, може лише висувати пропозиції;

- не приймає рішення у спорі – спір врегульовують самі сторони;

- фіксує умови примирення, якщо його було досягнуто.

Де знайти медіатора?

- Громадські організації (зазвичай їх послуги є безкоштовними).

- Медіатори, роботу яких потрібно оплачувати.

Знайти контактну інформацію медіаторів у своєму регіоні можна на веб-сайті www.ukrmediation.com.ua

Результатом успішної медіації є примирення сторін та укладення договору (мирової угоди), яким вирішується спір.

Інтернет ресурси про медіацію:

„Відновне правосуддя” www.rj.org.ua

„Практика вирішення конфліктів” www.commonground.org.ua

5. Третейський суд

Третейський суд – недержавний незалежний орган, який самостійно обирають особи, між якими виник спір. Перелік третейських судів є на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua

Щоб подати справу до третейського суду необхідно укласти третейську угоду. До третейського суду подається позов, так як і до звичайного суду.

Як правило рішення третейського суду є остаточним і не підлягає оскарженню.

 

2. Які потрібно документи для оформлення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування?

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

 

Перелік документів необхідних для отримання допомоги →

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).

 

            Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку.

           

Підстави для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

— звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

— працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

— усиновлення дитини, передача дитини батькам;

— досягнення дитиною 18-річного віку;

— надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.

 

            У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

 

3. Що таке мобілізація та як вона проходить?

У зв'язку з тим, що у січні 2015 року планується проведення четвертої хвилі мобілізації в Україні, вважаю за потрібне розкрити поняття мобілізації та її основних ознак.

            Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України,  Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України,  а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

            Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

 

Загальна мобілізація

 

проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного  захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація

 

може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

 

            Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого     самоврядування,адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань,Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

            Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про  проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

            Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться до органів державної  влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної  Республіки Крим, обласних,  Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах  оповіщення в порядку, який визначається Президентом України.

            З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів  спеціального призначення, зупиняється.

            Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційної підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України; координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

            Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

 

Громадяни зобов'язані

з'являтися за викликом до військових комісаріатів( військовозобов'язані Служби   безпеки України -  за викликом Центрального  управління  або  регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та  визначення призначення на  воєнний час;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

 

            Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не  залучені  до виконання обов'язків щодо мобілізації  за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.Громадяни, які  здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

            Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в  отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони  перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

            Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через  військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне  управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних  Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну  політику у сфері  цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

 

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

-заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

-визнані відповідно до висновку військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

-чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

-жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

-жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

-усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

-зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

-народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

-інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст юридичного відділу управління юридичного забезпечення та контролю КОДА Ольга Васильчишина.         

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.

 

ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ

ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ

Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

  1. 1.      Порядок отримання житла учасникам АТО.

Для отримання житла учаснику АТО або члену його сім'ї необхідно:

- звернутися до відповідного комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів (за місцем проживання — до виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, за місцем роботи — до підприємств, установ, організацій, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві).

- зібрати необхідні документи та подати до відділу, що здійснює зарахування на квартирний облік;

- отримати рішення про взяття на квартирний облік у місячний термін з дня подання пакету документів;

- отримати письмову відповідь з повідомленням дати взяття на облік, вду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви;

- дочекатися своєї черги серед осіб, що мають право на першочергове отримання житла;

- отримати ордер на жиле приміщення.

Орієнтовний перелік документів, які необхідно подати для отримання житла:

1.Заява про взяття на квартирний облік. Бланк заяви видається спеціалістами, які приймають документи. Заява підписується членами сім'ї, які разом проживають, мають право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. В заяві необхідно вказати, проте, що використовується право першочергового забезпечення жилою площею.

2.Довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку, яка видається ЖЕО або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (чистину будинку), квартиру.

3.Довідки про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи.

4.Копії паспортів всіх повнолітніх осіб, зазначених у довідці про склад сім'ї.

5.Акт обстеження житлових умов.

6.Засвідчені копії свідоцтв про одруження, про розлучення,про народження дітей.

7.Якщо квартира приватизована — копія технічного паспорту та копія документу про право власності на житло (свідоцтво про право власності).

8.Довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої Ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам.

9.Якщо проживання здійснюється за договором піднайму жилого приміщення — потрібно надати копію договору піднайму між основним наймачем і піднаймачем, засвідчену у ЖЕКу.

10.Якщо проживання здійснюється за договором найму (оренди) жилого приміщення у будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

11.Якщо в особи наявна тяжка форма хронічного захворювання (згідно затвердженого переліку) — оригінал медичного висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

12.Копія посвідчення учасника бойових дій.

 

            При прийнятті позитивного рішення  житло надається учасникам АТО та членам їх сімей у безстрокове користування.

            Організація надання житла для військовослужбовців Збройних сил України здійснюється на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 № 737 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”.

 

2. Порядок отримання адресної матеріальної допомоги та інших видів соціальної допомоги сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах.

02 вересня 2014 року голова Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА) видав розпорядження № 273 “Про схвалення проекту змін до Обласної комплексної Програми підтримки сім'ї та забезпечення прав дітей “Назустріч дітям” до 2017 року, яким схвалив внесення змін до вказаної програми в аспекті забезпечення надання адресної матеріальної допомоги та інших видів соціальної допомоги сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах. Даним розпорядженням встановлено, що матеріальна допомога визначена в грошовій формі та надається у розмірі, що не може перевищувати 25 (двадцяти п'яти) мінімальних заробітних плат, визначених відповідно до законодавства на момент подання звернення. Зазначені зміни було затверджено Рішенням Київської обласної Ради від 02 жовтня 2014 року № 811-43-VI.

            14 жовтня 2014 року голова КОДА видав розпорядження № 342 “Про внесення змін до розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 18 березня 2011 року № 242”, зареєстроване у Головному управлінні юстиції у Київській області 24 жовтня 2014 року за №18/820, яким було викладено у новій редакції Положення про порядок надання адресної матеріальної допомоги сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах.

            Дане положення визначає порядок надання даного виду допомоги, що полягає у наступному.

Адресна матеріальна допомога надається →

Службою у справах дітей та сім'ї Київської обласної державної адміністрації (далі — Служба) сім'ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах, у межах коштів, виділених Службі з обласного бюджету на виконання Обласної комплексної Програми підтримки сім'ї та забезпечення прав дітей “Назустріч дітям” до 2017 року в межах видатків, передбачених на цю мету обласним бюджетом на поточний рік.

Адресна матеріальна допомога надається сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах, на підставі письмової заяви до Служби.

До заяви, передбаченої пунктом 2.2 розділу ІІ Положення, Службі також подаються →

копія документа, що посвідчує особу заявника (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, службове посвідчення, посвідчення водія чи інший виданий державним органом документ, що має такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові, фотокартку, підпис відповідальної посадової особи, відбиток печатки або штампу установи, що видала документ, дату видачі);

копія ідентифікаційного номера;

довідка про склад сім'ї (для сімей з дітьми);

номер особистого рахунку та виписка з рахунку з реквізитами банківської установи (подається додатково у випадку надання адресної матеріальної допомоги у грошовій формі).

На підставі поданої заяви та документів, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Положення →

начальник Служби подає клопотання голові комісії з надання адресної матеріальної та інших видів соціальної допомоги сім’ям Київської області, які опинились у складних життєвих обставинах (далі – Комісія), щодо необхідності проведення засідання Комісії.

Комісія розглядає подану заяву та протягом 30 днів приймає рішення про можливість та розмір надання адресної матеріальної допомоги.

Матеріальна допомога,  надається у розмірі, достатньому для подолання негативних наслідків, викладених у заяві, але не може перевищувати 25 (двадцяти п’яти) мінімальних заробітних плат, визначених відповідно до законодавства на момент подання заяви.

Адресна матеріальна допомога надається один раз на рік.

 

            Відповідальний спеціаліст Служби здійснює облік осіб, які звернулися за адресною матеріальною допомогою.

            На підставі рішення Комісії начальник Служби протягом трьох робочих днів видає наказ про надання адресної матеріальної допомоги.

            Сума адресної матеріальної допомоги, визначена в грошовій формі в наказі начальника Служби, перераховується на персональний рахунок заявника в банку у безготівковій формі протягом 15 робочих днів з дати підписання наказу.

            Адресна матеріальна допомога, визначена в натуральній формі в наказі начальника Служби, передається заявнику протягом 15 робочих днів з дати підписання наказу та оформлюється актом прийому-передачі.

            Контроль за цільовим використання коштів здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.

 

3. Хто має право на пільги оплати споживання електроенергії та як їх отримати?

Що треба зробити для того, щоб отримати пільги з оплати за спожиту електроенергію?

Згідно з п.31 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕн), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 р. N 1357 із змінами і доповненнями. Споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.

Для оформлення пільги споживач має звернутися до районного підрозділу ПАТ “Київобленерго” та надати такі документи:

1)  заяву про право на пільгу;

2)  оригінал та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

3)  оригінал та копію посвідчення, що дає право на оформлення пільги;

4)  оригінал та копію паспорта;

5)  довідку про склад сім’ї;

6) довідку від Органів Місцевого Самоврядування (сільради, ОСББ та ін.) або ЖЕКа стосовно наявності/відсутності централізованого постачання гарячої води;

7) довідку районної філії ПАТ «Київоблгаз» стосовно наявності/відсутності газових водонагрівальних приладів;

8) показання приладу обліку електроенергії на день відвідування районного підрозділу.

В межах яких норм надаються пільги на споживання електроенергії громадянам?

Громадянам, які мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг надаються в межах наступних норм (01.10.2014 року згідно Постанови КМУ №409 від 06.08.2014 року).

Згідно п 2. громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, соціальну норму житла для:

(підпункт 2) централізованого та індивідуального опалення (теплопостачання) незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.

Для сімей ветеранів війни, що складаються лише з непрацездатних осіб (статті 12, 13, 14 і 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у разі користування газопостачанням зазначена норма становить 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім'ю.

Згідно п 3. Встановлюються такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії:

(підпункт 1) для індивідуального опалення (теплопостачання) у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 65 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.

Залежно від особливостей регіонів та типу будівель соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, встановлені підпунктом 1 пункту 3, визначаються зурахуванням коригуючих коефіцієнтів згідно з додатком до Постанови і для Київської області мають наступні значення:

індивідуальні житлові будинки — 1,043;

багатоквартирні житлові будинки — 0,502;

(підпункт 6) для користування послугами з електропостачання (до 31 грудня 2017 р.) в житлових приміщеннях (будинках):

у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому - шостому цього підпункту, - 90 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 210 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 250 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 150 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 270 кВт·г на місяць;

не обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 120 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 240 кВт·г на місяць;

у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, - 30 кВт·г на місяць на одну особу;

(підпункт 7) для користування послугами з електропостачання (з 1 січня 2018 р.) у житлових приміщеннях (будинках):

у житлових приміщеннях (будинках), крім тих, що зазначені в абзацах третьому - шостому цього підпункту, - 70 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 110 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 230 кВт·г на місяць;

обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 250 кВт·г на місяць;

не обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води та газових водонагрівальних приладів - 100 кВт·г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт·г на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства) на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт·г на місяць;

у селах і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла, - 30 кВт·г на місяць на одну особу. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання споживачем заяви.

Якими законодавчими та нормативно-правовими актами регулюється питання надання пільг?

Основним законодавчим актом, яким затверджуються повноваження органів державної влади в частині відшкодування витрат підприємствам-постачальниками комунальних послуг по наданню пільг окремим категоріям населення є Закон України «Про Державний бюджет України», який розробляється на кожний рік.

Питання взаємовідносин електропостачальної організації та споживачів електричної енергії регламентуються ПКЕЕнВизначення обсягів пільгового споживання електроенергії здійснюється на основі постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996р. №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати» із змінами і доповненнями.

Порядок збирання, систематизації і зберігання загальних відомостей про пільговика та забезпечення автоматизованого використання даної інформації для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги відображається у постанові Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» із змінами і доповненнями.