Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ: Відповіді на запитання

ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ

            Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.

1. Які є способи вирішення спорів без суду?

1. Переговори

Переговори – це добровільне спілкування з особою, з якою у Вас виник спір, з метою . Метою переговорів є досягнення рішення, яке буде Вас влаштовувати або з яким погодяться обидва учасники спору (компроміс).

Щоб вигідно провести переговори і домогтися поступок - спробуйте поспілкуватися усно. Якщо при усному спілкуванні Ви досягли згоди, то відразу виконайте умови домовленості (замініть товар на інший чи отримайте заробітну плату). Якщо усне спілкування не дає результатів – спілкуйтеся письмово через офіційне листування.

Знаючи свої права щодо предмету спору, Ви маєте більше шансів переконати опонента у своїй правоті.

Найпростіший спосіб знайти необхідні акти законодавства — звернутися до сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua.

Якщо самостійно розібратися у суті питання Вам не вдається, краще звернутися за допомогою до юриста. Якщо Ви не маєте можливості найняти юриста - зверніться до безкоштовної юридичної консультації. Знайти найближчу до Вас консультацію можна на сайті юридичних клінік www.legalclinics.org.ua.

2. Звернення до органу влади

Спробувати вирішити спір можна через органи державної влади чи місцевого самоврядування. Вони мають владні повноваження і важелі впливу на певні питання.

Якщо Ви не знаєте, до якого саме органу звернутися, зателефонуйте до громадської приймальні Вашої міської чи сільської ради та попросіть проконсультувати.

До органу влади потрібно звернутися із письмовим зверненням, в якому пояснити суть спору та Ваші вимоги щодо його вирішення.

3. Комісія по трудовим спорам

Якщо Ви працюєте на підприємстві зі штатом більше 15 осіб, на ньому може бути утворена комісія по трудовим спорам. Не менше половини складу комісії складаюь працівники.

Комісією не можуть розглядатися спори щодо:

- відмови у прийнятті на роботу у випадах, якщо роботодавець відповідно до законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір;

- незаконного звільнення з роботи та пов’язаних з цим дій (невиплата заробітної плати під час вимушеного прогулу, неправильне зазначення дати та підстави звільнення);

- застосування законодавства про працю на підставі спільного рішення роботодавця і профспілки.

Щоб комісія розглянула спір, потрібно подати заяву протягом трьох місяців, з того моменту як Ви дізналися про порушення своїх прав. З питань невиплати заробітної плати, можна звернутися у будь-який момент.

Комісія повинна розглянути спір протягом 10 днів. Ви повинні бути повідомлені про час розгляду, щоб бути особисто присутніми. За результатами розгляду комісія приймає рішення. У разі незгоди його можна оскаржувати до суду.

4. Медіація

Медіація - самостійне врегулювання спору сторонами за участю незалежного посередника (медіатора).

Медіатор – незацікавлена особа, головний інтерес якої – допомогти Вам і Вашому опоненту знайти спільне вирішення спору:

- визначається за спільною згодою осіб, які сперечаються;

- налагоджує ефективну комунікацію, роз’яснює різні варіанти вирішення спору;

- не має права нав’язувати сторонам певне рішення, може лише висувати пропозиції;

- не приймає рішення у спорі – спір врегульовують самі сторони;

- фіксує умови примирення, якщо його було досягнуто.

Де знайти медіатора?

- Громадські організації (зазвичай їх послуги є безкоштовними).

- Медіатори, роботу яких потрібно оплачувати.

Знайти контактну інформацію медіаторів у своєму регіоні можна на веб-сайті www.ukrmediation.com.ua

Результатом успішної медіації є примирення сторін та укладення договору (мирової угоди), яким вирішується спір.

Інтернет ресурси про медіацію:

„Відновне правосуддя” www.rj.org.ua

„Практика вирішення конфліктів” www.commonground.org.ua

5. Третейський суд

Третейський суд – недержавний незалежний орган, який самостійно обирають особи, між якими виник спір. Перелік третейських судів є на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua

Щоб подати справу до третейського суду необхідно укласти третейську угоду. До третейського суду подається позов, так як і до звичайного суду.

Як правило рішення третейського суду є остаточним і не підлягає оскарженню.

 

2. Які потрібно документи для оформлення допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування?

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Ця допомога призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.

 

Перелік документів необхідних для отримання допомоги →

1) заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;

2) копія рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;

3) копія свідоцтва про народження дитини;

4) довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, — видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);

5) довідки про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання пенсії на дитину органи праці та соціального захисту населення використовують відомості про розмір пенсії, що надійшли від органів Пенсійного фонду України на електронних носіях інформації).

 

            Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, над якою встановлено опіку чи піклування, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку.

           

Підстави для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування

— звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;

— працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;

— усиновлення дитини, передача дитини батькам;

— досягнення дитиною 18-річного віку;

— надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини.

 

            У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради зобов’язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається в розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

            Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

 

3. Що таке мобілізація та як вона проходить?

У зв'язку з тим, що у січні 2015 року планується проведення четвертої хвилі мобілізації в Україні, вважаю за потрібне розкрити поняття мобілізації та її основних ознак.

            Правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України,  Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України,  а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

            Організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

 

Загальна мобілізація

 

проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного  захисту, підприємств, установ і організацій.

Часткова мобілізація

 

може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

 

            Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого     самоврядування,адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань,Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

            Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про  проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

            Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться до органів державної  влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної  Республіки Крим, обласних,  Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах  оповіщення в порядку, який визначається Президентом України.

            З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів  спеціального призначення, зупиняється.

            Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційної підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України; координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України.

            Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

 

Громадяни зобов'язані

з'являтися за викликом до військових комісаріатів( військовозобов'язані Служби   безпеки України -  за викликом Центрального  управління  або  регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та  визначення призначення на  воєнний час;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

 

            Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не  залучені  до виконання обов'язків щодо мобілізації  за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.Громадяни, які  здійснюють підприємницьку діяльність, виконують мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).

            Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в  отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов'язані Служби безпеки України - керівників органів, де вони  перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Резервісти зобов'язані з'явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.

            Призов громадян на військову службу (крім тих, що проходять службу у військовому резерві) під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють місцеві органи виконавчої влади через  військові комісаріати (військовозобов'язаних Служби безпеки України - Центральне  управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних  Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну  політику у сфері  цивільного захисту). Резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

 

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:

-заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

-визнані відповідно до висновку військово-лікарської  комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

-чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

-жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

-жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років;

-усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

-зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

-народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

-інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст юридичного відділу управління юридичного забезпечення та контролю КОДА Ольга Васильчишина.         

Додаткова інформація за тел.: 286-87-80.