Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Консультує Міністр юстиції

Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?
                                                                                                         Олена Михайлок
Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.
Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?
Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Що потрібно для позбавлення батьківських прав?
Для позбавлення батьківських прав необхідно:
® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.
 
Хто може звернутися до суду?
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:
  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.
Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.
При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.
Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?
1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);
2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);
3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 
6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).
Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?
Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.
Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

   За додатковою інформацією з вказаного питання можна звернутися до:

- Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області за адресою: вул. Гайок, 4а, м. Біла Церква, Київська область, 09104.

   Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги:                 0-800-213103;

 

-  Служба у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації, за адресою м. Київ, 01196, м.Київ, площа Лесі Українки,1,

тел./факс 286-85-07

Телефон гарячої лінії для запису на прийом: 286-85-07

 

Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину

1. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
2. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо по­зивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одер­жання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може прису­дити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Суб'єктивне право на одержання утримання від своїх бать­ків виникає у дитини з моменту її народження. Якщо один з батьків не виконує свого обов'язку щодо утримання дитини добровільно, до нього може бути пред'явлено позов про стяг­нення аліментів. Причому особа, яка має право на одержання аліментів, може вимагати їх виплати через суд незалежно від строку, який минув з моменту виникнення у неї цього права, й від причин, з яких раніше вона не зверталася до суду, оскільки це правовідношення є тривалим у часі.
Суд має розглянути законну вимогу про стягнення аліментів і задовольнити її.
Таким чином, звернення до суду заінтересованої особи з по­зовом про стягнення аліментів ніякими строками не обмежене. Тому вона може звернутися до суду у будь-який час, незалежно від того, коли відповідач почав ухилятися від виконання свого обов'язку щодо утримання дитини.
Законодавець, який закріпив у ч. 1 статті, яка коментується, положення про те, що аліменти на дитину присуджуються за рі­шенням суду від дня пред'явлення позову, виходив із припу­щення, що оскільки правомочна особа не зверталася до суду з позовом, необхідні кошти сплачувалися добровільно або згідно з укладеним між батьками договором про сплату аліментів.
Встановлення такого правила у законі обумовлене насампе­ред самою природою аліментних зобов'язань, цільовим призначенням яких є забезпечення нормальних умов життя дитини. Тому закон закріплює положення про стягнення аліментів на майбутній час.
 
Проте коментована стаття передбачає виняток з цього за­гального правила. Так, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, суд може присудити аліменти за минулий час.
Ухиленням від сплати аліментів відповідача треба вважати його винну протиправну поведінку, тобто свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до нього без­посередньо або через суд з вимогою про сплату необхідної для утримання дитини грошової суми. Проявом такого ухилення є, наприклад, зміна відповідачем свого місця проживання, внаслі­док чого позивач змушений розшукувати його самостійно або через міліцію. У такому разі суд може стягнути аліменти і за минулий час, але не більш як за три роки. Цей строк є преклюзивним (припинювальним), тобто він передбачає припинення права на одержання будь-яких грошових сум за межами визна­ченого в законі терміну.
Отже, ч. 2 статті, що коментується, встановлює максималь­ний строк присудження аліментів за минулий час. Певна річ, що не обов'язково в усіх випадках стягувати їх за три роки, які передують зверненню позивача до суду. Можливе присудження аліментів і за менший строк (залежно від конкретних обставин справи), наприклад, за рік, що передує пред'явленню позову.
Присудження аліментів за минулий час — це право, а не обов'язок суду. Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, може не тільки присудити аліменти на дитину за мину­лий час, що передував пред'явленню позову (у межах трьох ро­ків), а й відмовити в цьому.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 ІДПК рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
У ст. 220 ЦПК з метою забезпечення дітей відповідними коштами закріплене правило, згідно з яким при розгляді позо­вів про стягнення аліментів суддя у разі потреби (до вирішення справи по суті) має право прийняти ухвалу про те, хто з бать­ків і в якому розмірі повинен тимчасово надавати кошти на ут­римання дитини.
Розмір аліментів може бути визначений як у частці від заро­бітку (доходу), пенсії, стипендії, так і у твердій грошовій сумі за наявності підстав, передбачених ст. 185 СК.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню.
 

«Консультує Міністр юстиції»



Пане Міністре, у мене є пай, який я хочу здати в оренду фермеру. Роз’ясніть, будь ласка, як це зробити,  що робити, щоб не стати жертвою рейдерів?

                                                                                                                                             Степан Іваненко

Які документи підтверджують право власності на землю?
Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.
Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.
Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.
Які вимоги ставляться до орендаря?
Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.
Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:
-        державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;
-        сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;
-        громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.
Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.
Як має виглядати договір?
Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:
-        об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);
-        строк дії договору оренди;
-        орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).
Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.
Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.
Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?
Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.
Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?
Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.
Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.
Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?
Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.
Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?
Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.
Скільки коштує така процедура?
Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.
Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.
Де отримати додаткову консультацію з цих питань?
- Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області за адресою: вул.. Гайок, 4а, м. Біла Церква, Київська область, 09104.
   Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103;
 - Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за адресою м. Київ, вул. Серпова, 3/14.
 
 

Зміна розміру аліментів за рішенням суду

 Батьки згідно з ч. 1 ст. 181 СКУ, повинні самостійно вирішувати питання утримання дитини, але у випадках, коли вони, не можуть домовитися, законом передбачена можливість задіяти судові органи. Якщо батьки перебувають у шлюбі і батько не працює і відповідно, не бере участі в утриманні дітей, мати має право подати позовну заяву до суду і примусити його до виконання обов’язків.
Якщо батьки розлучені і батько вважається безробітним, при цьому працюючи неофіційно, приховуючи свої доходи і стверджуючи, що будь-які кошти за таких умов матері відсудити не вдасться, звернення до суду стає чи не єдиною можливість отримати зміст на дітей.
Попередньо потрібно зібрати всі можливі докази для визначення розміру аліментних виплат, потурбуватися про виклик свідків, а також клопотати про те, щоб суд використав доступні йому засоби для реального матеріального становища відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 181 СКУ, може бути винесено судове рішення про присудження коштів на утримання дитини з двох можливих формах: у вигляді частини від доходу, тобто 1/2, 1/4, 1/5, 1/12 і т.п. частини доходу аліментообязанного. При цьому законодавець навмисно не вказав фіксовану частину, що підлягає присудженню в кожному конкретному випадку, дозволяючи суду варіювати залежно від обставин. Судова практика пішла вже второваним шляхом, визначаючи розмір аліментів на одну дитину у вигляді 1/4 частини від доходів батька, 1/2-на двох і більше дітей.
Нагадаємо, що при визначенні розміру аліментів, відповідно до ст.. 182 СКУ, суд враховує ряд обставин, серед яких  є і матеріальне становище платника аліментів.
Якщо на момент винесення відповідного рішення про присудження частини від доходу батько офіційно працював, суд при визначенні розміру аліментів виходив з наявних у матеріалах справи даних і не міг припускати погіршення його матеріального становища.
Розглянемо наступну ситуацію: припустимо, дитині було присуджено 1/4 частину доходу. Згодом батько став безробітним і втратив здатність виконувати свій обов’язок. Він не міг знайти роботу протягом 4-х місяців, але на облік до Центру зайнятості не вставав і допомогу по безробіттю не отримував. Таким чином, в силу обставин, що склалися, він протягом чотирьох місяців не виконував свій обов’язок з утримання дітей, мала місце несплата аліментів, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Ст. 195 СКУ передбачає два варіанти: якщо на момент визначення розміру заборгованості батько вже влаштувався на роботу, сума аліментів на дитину визначається у вигляді 1/4  частини від заробітку, який він отримує. Тобто, якщо на момент визначення розміру заборгованості платник на роботу не влаштувався, сума аліментів з безробітного розраховується виходячи із середньої зарплати в даній місцевості.
Середня заробітна плата визначається територіальними органами Державного комітету статистики України, які діють на підставі ЗУ «Про державну статистику». Вищевказані органи надають дані з приводу розміру середньої заробітної плати для конкретної місцевості на вимогу державного виконавця. Останній керується отриманими при визначенні того, яка сума аліментів з непрацюючого підлягає оплаті з урахуванням заборгованості.
Статус безробітного не завжди означає, що платник не заробляє. Він може працювати ким завгодно, варіантів, може бути безліч, суть полягає в тому, що людина ніде офіційно не працює, в центрі зайнятості не числиться, вважається безробітною, але має непостійний мінливий заробіток.
У цьому випадку суд за заявою аліментообязаного або аліментоотримувача може визначити розмір аліментів не у вигляді частини від доходу, а у вигляді твердої грошової суми. Підставами для винесення такого рішення є наступні обставини:
отримання платником нерегулярного, мінливого доходу;
отримання доходу або його частини в натуральному вигляді;
отримання доходу в іноземній валюті. Уцьому випадку зміна курсу валют може в значній мірі впливати на розмір аліментів у разі їх відрахування у вигляді від заробітку;
повна відсутність заробітків, за умов, що боржник перебуває на обліку в центрі зайнятості та офіційно є безробітним. При такій ситуації визначити розмір аліментів у вигляді частини від неіснуючого доходу неможливо;
наявність у безробітного майна на праві власності, від якого він може отримувати дохід, а визначити розмір такого доходу і в цілому його наявність встановити складно;
нелегальна робота безробітного або отримання доходів з різних джерел, які неможливо встановити, так само як і загальний розмір доходів.
Якщо мова йде про визначення твердої грошової суми на кількох дітей, суд може призначити єдину суму, що підлягає оплаті на них всіх, або кілька сум, кожна за яких повинна буде виплачуватися на кожну дитину окремо.
Отже, аліменти на дитину безробітний виплачувати має, тому жінкам не потрібно сидіти склавши руки. Якщо батько не виконує своїх обов’язків по утриманню дітей і є безробітним, потрібно подавати позовну заяву до суду, який визначить, нехай і невелику, але суму, відповідно до якої буде здійснюватись утримання аліментів.
Важливо розуміти, що відповідальність за дітей не тільки на плечах у матері, як це часто трапляється. Цю відповідальність повною мірою повинен нести і батько.
 
 
 
 

Зразки заяв

Заява про встановлення факту смерті






























Заява про встановлення факту народження дитини





























Пам᾿ятка щодо процедури отримання свідоцтва народження дитини, яка народилася на тимчасово окупованій території України




























Пам᾿ятка щодо процедури отримання свідоцтва про смерть, коли особа померла на тимчасово окупованій території України




Міністр юстиції Павло Петренко консультує про те, як правильно приватизувати квартиру, зокрема:



➡Хто має право на приватизацію?
➡Які об'єкти не підлягають приватизації?
➡Як можна приватизувати житло?
➡Куди звернутися для приватизації?
➡Які документи потрібно зібрати?
➡Кому може бути відмовлено у приватизації?
➡Чи можна оскаржити відмову?
➡Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?
➡Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають у квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають в них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою одноразовою доплатою.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  • квартири-музеї;
  • квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  • квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані;
  • квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають у черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою одноразовою доплатою необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, а також у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Які документи потрібно зібрати?

  • оформлена заява на приватизацію;
  • копія документа, що посвідчує особу;
  • технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  • довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  • копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
  • документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 р.) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  • копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  • заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством, органи приватизації та органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві та є вичерпним. До них належить відсутність в особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Зокрема, у приватизації може бути відмовлено громадянам, які:

  • повністю використали житлові чеки;
  • проживають у приміщенні, яке має статус службового;
  • проживають у гуртожитках менше ніж 5 років без правових підстав;
  • проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
  • мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі та потребують поліпшення житлових умов, або житлова площа яких тимчасово заселена, або які не мають можливості повернути колишнє жиле приміщення;
  • потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;
  • проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на власний розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші не заборонені законом угоди.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який має бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до органу приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

Консультує Міністр юстиції



Павле Дмитровичу,  скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?
                                                                                                                                   Сергій Іллєнко
Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :
·                     виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
·                     нотаріуси;
·                     акредитовані суб'єкти.
Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.
Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Які підстави для проведення державної реєстрації?
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:
·                     документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
·                     судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
·                     рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.
Яка форма подання документів для державної реєстрації?
1.       Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
2.       Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів
Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.
Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.
Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.
Які документи потрібно?
1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);
2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою - у разі припинення у зв’язку зі смертю;
3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;
4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).
Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?
За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.
Що робити після реєстрації?
Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.
Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.
Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця?
 
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області
Адреса: вул. Гайок, 4а, м. Біла Церква, Київська область, 09104,  телефон: 04563-12185
Електронна адреса:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213103
 
Головне управління ДФС у Київській області
 Адреса: 3680, м. Київ-151, вул. Народного Ополчення, 5а
Електронна пошта:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Телефони:  200-37-52,  факс: 246-22-25
 
 

На Київщині припинено діяльність підприємства щодо незаконного виготовлення алкоголю

Слідчими ГУ ДФС у Київській області спільно з оперативними співробітниками ГУ ДФС у Київській області під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.204 КК України, відносно службових осіб одного з підприємства Київської області, яке займається незаконним збутом алкогольних напоїв.

При проведенні комплексу оперативних заходів було встановлено, що постачання спиртовмісної продукції на територію виробничої бази здійснює інше підприємство, яке займається виробництвом спиртовмісної рідини, яка в подальшому використовується при незаконному виготовленні алкогольних напоїв.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування матеріалів та згідно відомостей, що містяться у зверненні одного із найбільших підприємств в Україні по виготовленню спирту до Народного депутата  України щодо незаконного використання обладнання та виготовлення спиртовмісної рідини вказаним вище підприємством, на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за фактичною адресою розташування виробничих потужностей підприємства, яке займається незаконним виробництвом рідини із вмістом спирту.

За результатами обшуку виявлено та вилучено рідину з характерним запахом спирту у кількості 68118 л., полімерні кубовики з рідиною із характерним запахом спирту в кількості 17000 л., ректифікаційну колону, 2 вертикальні цистерни об’ємом по 20000л., 5 горизонтальних бочок (цистерн) об’ємом 15000л., спиртовмісну продукцію в полімерних пляшках (омивач скла, розпалювачі спиртові, гелеві та ін.), документи та чорнові записи, комп’ютерна техніка, барвники та вимірювачі спирту.

ГУ ДФС у Київській області

Від платників Київщини до Зведеного бюджету надійшло 728 млн. грн. податку на прибуток

Протягом січня-березня 2018 року платники податків Київщини сплатили до Зведеного бюджету України 728 млн. грн. податку на прибуток. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області Олексій Кавилін.

За наданою ним інформацією, цей показник на 52% перевищує суму надходжень аналогічного періоду минулого року. Так, додатково до зведеного бюджету платниками Київщини перераховано 249 мільйонів гривень. Зокрема, до Державного бюджету спрямовано 652 млн. грн., що перевищує суму минулорічного показника на 53% або 227 мільйонів гривень. У  свою чергу, від сплати податку на прибуток місцеві бюджети отримали 76 млн. грн. Ця сума на 22,3 млн. грн. або 41% більша порівняно з тим самим періодом 2017 року.

Нагадуємо, що  10 травня закінчується строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств і фінансової звітності за І квартал 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу.

Для зручності та заощадження часу рекомендуємо використовувати сучасні та зручних способів звітування до податкових органів, а саме засобами сервісу “Електронний кабінет платника податків», який розміщено на веб-сайті ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua.

ГУ ДФС у Київській області

З метою реалізації права на податкову знижку, разом з декларацією слід надати довідку про отримані у звітному році доходи

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу платників податків, що фізичні особи, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою використання їхнього права на податкову знижку, повинні на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Підпунктом «в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Враховуючи, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти платникам податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:- сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);- розмір та сума податкової соціальної пільги;

- сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.

ГУ ДФС у Київській області

В якому органі слід стати на облік платнику податків - юридичній особі, у якого місцезнаходження, місце розташування офісу та виробничих приміщень знаходяться у різних районах

Головне управління ДФС у Київській області інформує, що згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПКУ, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходження юридичної особи - це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, юридична особа повинна стати на облік в контролюючому органі за місцем розташування офісу, - це його основне місце обліку, а також в контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність - це неосновне місце обліку.

ГУ ДФС у Київській області

 

 

 

Дохід юридичної особи - платника єдиного податку 3-ї групи

Головне управління ДФС у Київській області нагадує, що доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. До обсягу доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) - п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Безоплатно отримані – це товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку – це визначено п.292.3 ст.292 ПКУ.

До доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

ГУ ДФС у Київській області