Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Які послуги Міністерства юстиції громадяни можуть отримати онлайн?

  1. 1.    Доступ до державних реєстрів:
Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за допомогою якого можна:
  • o   отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно
  • o   перевірити документ, виданий Державним реєстром речових прав на нерухоме майно
  • o   попередньо подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
  • o   отримати інформацію про стан розгляду заяви (запиту)
  • o   поставити об’єкт нерухомого майна на контроль
Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, який дозволяє:
  • o    отримати чи перевірити наявну інформаційну довідку
 
Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, завдяки якому можна:
  • o    безкоштовно отримати відомості онлайн
  • o    отримати електронну виписку (довідку, витяг)
  • o    отримати відповідь на запит
  • o    подати заяву для проведення державної реєстрації
 
Реєстру громадських обєднань
Державного реєстру друкованих ЗМІ та інформаційних агенств як суб’єктів інформаційної діяльності Єдиного реєстру громадських формувань
Єдиного реєстру арбітражних керуючих
Єдиної бази даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень
Єдиного державного реєстру судових рішень
Єдиного реєстру апостилів
Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення
Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"
Єдиного реєстру нотаріусів
  1. 2.    Доступ до веб-порталу звернень у сфері державноїреєстрації актів цивільного стану, через який Ви можете:
подати заяву онлайн
записатись на прийом до відділу ДРАЦС у зручний для Вас час
задати питання в режимі онлайн та отримати відповіді від фахівців
  1. 3.    Запис на прийом до керівника державної установи в режимі відеоконференції
  1. 4.    Доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР), за допомогою якого у Вас є можливість:
безкоштовно отримати відомості з автоматизованої системи збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації
отримати відомості з ЄДР у вигляді виписки, витягу або довідки
отримати відповідь на запит
оформити та подати електронні документи, які в подальшому направляються державному реєстратору
  1. 5.    Отримання інформації про діяльність арбітражних керуючих
  1. 6.    Доступ до послуг електронного суду:
сплата судового збору онлайн
отримання інформації щодо стадії розгляду судової справи
доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень
отримання процесуальних документів в електронному вигляді
надсилання судових повісток шляхом SMS-повідомлень
вільний доступ до відомостей у справах про банкрутство
  1. 7.    Замовлення електронного цифрового підпису
Електронні сервіси доступні за посиланням: https://kap.minjust.gov.ua/
Контактний телефон: 0-800-50-85-84 (дзвінки в межах України безкоштовні)

Як захиститися від насильства у сім’ї? Консультує Міністр юстиції України

Мій чоловік, коли вип’є, піднімає на мене руку. Спершу думала, що цього більше не повториться, але за останній рік він мене бив мало не щомісяця. Що мені робити?
Ольга
 
Перш за все, хочу порадити Вам і всім громадянам, які зазнають насильства, в жодному разі не мовчати. Агресор не одумається і не втихомириться. Чим довше ви мовчите про проблему, тим більше насильник переконується у своїй безкарності, й тим більше у нього розв’язуються руки.
Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.
Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?
Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому разом з народними депутатами було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.
Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?
Стосовно кривдника може бути винесено терміновий заборонний припис, який зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи терміном до 10 днів.
Інші можливі механізми захисту від домашнього насильства – обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників. Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.
Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.
Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років. Але дані норми почнуть діяти з 11 січня 2019 року.
 
Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?
Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:
–        уповноважених підрозділів органів поліції,
–        загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
–        служби у справах дітей за місцем свого проживання,
–        скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.
Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?
Якщо у вас виникнуть питання з цього приводу - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах всієї України. Там ви зможете отримати консультацію і правовий захист.

З 1 грудня розмір аліментів буде підвищено: Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Доброго дня, пане Міністре! Скажіть, чи це правда, що з 1 грудня розмір аліментів збільшиться?
Соня Гук

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації
цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.
Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?
Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти. 
Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З 28 серпня це стало:

1. 1559 грн для дитини до 6 років,
2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.
З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:
1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?
Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.
Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.
Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.
Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?
Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташований найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.
 

Які ознаки домашнього насильства та як його ідентифікувати?

Домашнє насильство – це:
  • діяння (дія або бездіяльність) або погроза його вчинення
  • фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство
На кого поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству?
Незалежно від факту спільного проживання законодавство поширюється на:
  • подружжя
  • колишнє подружжя
  • наречених
  • матір (батька) або дітей одного з подружжя (колишнього подружжя) та іншого з подружжя (колишнього подружжя)
  • осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхніх батьків та дітей
  • осіб, які мають спільну дитину (дітей)
  • батьків (мати, батько) і дитину (дітей)
  • діда (бабу) та онука (онучку)
  • прадіда (прабабу) та правнука (правнучку)
  • вітчима (мачуху) та пасинка (падчерку)
  • рідних братів і сестер
  • інших родичів: дядька (тітку) та племінника (племінницю), двоюрідних братів і сестер, двоюрідного діда (бабу) та двоюрідного онука (онучку)
  • дітей подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими
  • опікунів, піклувальників, їхніх дітей та осіб, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням
  • прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів, їхніх дітей та прийомних дітей, дітей-вихованців, дітей, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя
!!! Дія законодавства поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
 
Що робити, якщо Ви стали жертвою домашнього насильства?
Термінові дії:
! Не мовчіть – одразу викликайте поліцію за номером 102  
 
У випадку існування безпосередньої загрози Вашому життю чи здоров’ю за Вашою заявою чи за ініціативи поліції щодо кривдника виноситься ТЕРМІНОВИЙ ЗАБОРОННИЙ ПРИПИС,який може включати в себе такі заходи:
 
  • зобов’язання залишити Ваше місце проживання (перебування)
  • заборона на вхід та перебування в Вашому місці проживання (перебування)
  • заборона в будь-який спосіб з Вами контактувати
 
Строк дії припису–  до 10 діб
 
Відповідальність за невиконання термінового заборонного припису:
  • штраф
  • громадські роботи від 30 до 40 годин
  • адміністративний арешт строком до 7 діб
Подальші дії:
Ви, ваш представник, а в разі вчинення насильства за ознакою статі стосовно дитини - батьки або інші її законні представники, родичі, орган опіки та піклування маєте право звернутися до суду із заявою про видачу ОБМЕЖУВАЛЬНОГО ПРИПИСУ, який передбачає:
 
  • заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою
  • усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи
  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною
  • заборону наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи
  • заборону розшукувати, переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з постраждалою особою
  • заборону вести листування, телефонні переговори або контактувати з постраждалою особою
Строк дії припису–  від 1 до 6 місяців (може бути продовжено судом до 6 місяців)
 
Де і як можна отримати допомогу?
  • зателефонуйте на «гарячу лінію» - 116 123 (цілодобово та безкоштовно в межах України) – надається психологічна, юридична, соціальна допомога
  • зверніться за захистом та наданням кваліфікованої юридичної допомоги до бюро/центрів з надання безоплатної правової допомоги. Назви та адреси бюро/центрів доступні за посиланням: https://minjust.gov.ua/news/info/adresi-tsentriv-z-nadannya-bezoplatnoi-pravovoi-dopomogi
  • зверніться за порадою до сімейних радників - https://www.facebook.com/groups/254768411888206/?fref=nf
  • зверніться за психологічною підтримкою та соціальною допомогою до мобільних бригад - https://www.msp.gov.ua/news/14910.html та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - https://www.msp.gov.ua/news/14911.html
ЗУПИНИМО НАСИЛЬСТВО РАЗОМ!
 
 
 

Як виїхати з дитиною за кордон? Детальні роз’яснення законодавства

Той з батьків, з ким не проживає дитина, і який не має заборгованості зі сплати аліментів, має право:
на виїзд за кордон з дитиною на строк, передбачений нотаріально посвідченою згодою або рішенням суду, з метою:
  • лікування;
  • навчання;
  • участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах;
  • екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах;
  • оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.
 
Який порядок виїзду за кордон з дитиною?
 

Особа, яка планує виїхати з дитиною звертається рекомендованим                             

листоміз повідомленням про вручення                   до того з батьків, з яким проживає дитина. В листі зазначаються  мета виїзду, держава прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі

 

 

=>

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально

посвідченої згоди на виїзд дитини за кордону десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованоголиста, така особа має правозвернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків                                                               

 
Які документи необхідно предявити при перетині державного кордону?
  • нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким проживає дитина, на виїзд за кордон або відповідне рішення суду чи його засвідчену належним чином копію.
Той з батьків, з яким проживає дитина, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів зі сторони іншого з батьків, має право:
на виїзд за кордон з дитиною строком до 1 місяця з метою:
·       лікування;
·       навчання;
·       участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах;
·       екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах;
  • оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.
Якщо у відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, його необхідно поінформувати шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, в якому зазначаються  мета виїзду, держава прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
 
Які документи необхідно предявити при перетині державного кордону?
  • рішення суду або органу опіки та піклування* про визначення місця проживання дитини або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав.
*Органи опіки та піклування це:
 районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи  міської,  районної  у  місті  (у  разі  їх утворення),  сільської,  селищної  ради  об’єднаної територіальної громади.
 
Той з батьків, з яким проживає дитина, має право:
на виїзд за кордон з дитиною строком до одного місяця та більше з метою:
·       лікування;
·       навчання;
·       участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах;
·       екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах;
  • оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.
за умови наявності заборгованості зі сплати аліментів:
 
·       сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
·       сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з тяжкою хворобою або інвалідністю.
 
Як отримати довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів?
 

Особа, яка планує виїхати із дитиноюза кордон звертається до державної виконавчої служби/ приватного                         

виконавця із заявою про видачу довідки             

про наявність заборгованості                                                                                                     

зі сплати аліментів   

 

 

 

     =>

 

 

Державна виконавча служба/приватний виконавецьзобовязані видати таку довідку                

протягом трьох робочих днів                   

 

 

 

 

        =>

 

         

Довідку необхідно використати  протягом одного місяця з дня її

видачі

 
Які документи необхідно предявити при перетині державного кордону?
  • довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів або її копію, засвідчену нотаріально або органом, який її видав;

документ, який підтверджує інвалідність або тяжке захворювання дитини або його копію, засвідчену нотаріально або органом, який його видав (за умови наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежі

Яким є мінімальний розмір аліментів та як його отримати?

З прийняттям другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває було змінено мінімальний гарантований розмір аліментів для дитини – тепер він не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Що робити, якщо один із батьків сплачує аліменти у сумі меншій, ніж встановлено законом?
Слід наголосити, що в такому випадку існує 2 шляхи:
- якщо розмір аліментів встановлено у твердій грошовій (фіксованій) сумі – то для його підвищення необхідно буде звернутися до суду;
Суд, у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, може присудити розмір аліментів, що дорівнює прожитковому мінімуму - 1559 грн. для дитини до 6 років, 1944 грн. для дітей від 6 до 18 років.
- якщо ж у резолютивній частині рішення суду вказано, наприклад: стягувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, то до суду звертатися не потрібно: виконавець самостійно робить перерахунок суми аліментів. З 28 серпня мінімальний гарантований розмір аліментів: для дітей до 6 років - 779, 50 коп.; для дітей від 6 до 18 років - 972 гривні.
 

Що робити, якщо вам не дають бачитися з дитиною? Консультує Міністр юстиції

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?
Іван Луцюк
 
Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.
Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває ми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.
Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.
 
Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?
Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.
Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.
Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?
Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.
У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
 
Що буде у разі невиконання судового рішення?
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
 
Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?
Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.
 
 
 

В Україні запроваджено відповідальність за цькування підлітків

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила ініційований Міністерством юстиції законопроект, який передбачає введення комплексу заходів для протидії булінгу – агресивного ставлення до інших, передусім підлітків шкільного віку. Головне територіальне управління юстиції у Київській області підготувало тези, в яких подано короткий виклад найголовніших положень нового законодавства.
Що таке булінг?
Булінг – це моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.
Яка відповідальність передбачена за булінг?
В залежності від частоти/складу/cпособувчинення правопорушення:
  • ·          за вчинення булінгу вперше – штраф від 340 до 850 гривень;
  • ·          за повторне вчинення протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчиненння відносно неповнолітнього, вчинення з особливою жорстокістю – штраф від 1700 до 3400 гривень.
 
В залежності від субєкта:
  • за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – штраф від 340 до 850 гривень накладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють;
  • за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником/засновником закладу освіти – штраф від 850 до 1700 гривень.
  • правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
  • план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;
  • порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб;
  • порядок реагування на доведені випадки булінгу у закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу.
  • здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;
  • розглядає апеляційні скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу за заявою здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
  • скликає комісію з розгляду апеляційної скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу та вживає належних заходів реагування відповідно до її рішень;
  • сприяє створенню безпечного освітнього середовища у закладі освіти.
  • затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;
  • розглядає заяви про випадки булінгу від  здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
  • скликає комісію для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.
  • сприяє профілактиці та попередженню булінгу.
    • повідомити керівництво закладу освіти про відомий їм факт булінгу по відношенню до здобувача освіти або педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто, або отримали достовірну інформацію про такий випадок від інших осіб;
    • педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, інші особи, які залучаються до освітнього процесу, повинні вживати невідкладних заходів щодо припинення булінгу в межах своїх повноважень.
    • подавати заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
    • вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу;
    • брати участь у розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти та отримувати інформацію про стан його реалізації.
Заклади освіти зобов’язані розмістити на своїх веб-сайтах наступну інформацію:
Якими є обов’язки засновника закладу освіти?
Якими є обов’язки керівника закладу освіти?
Якими є обов’язки соціального педагога у закладі освіти?
Якими є обов’язки здобувачів, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу?
Які права мають батьки здобувачів освіти?
! Батьки зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо виявлених фактів булінгу; виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти.