Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Новели Закону України «Про запобігання корупції»

14 жовтня 2014 року Верховною радою України був прийнятий Закон України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII) (далі - новий закон), який 26 жовтня 2014 року набрав чинності, а з 26 квітня 2015 року – повністю введений у дію. Зазначений закон передбачає досить серйозні зміни у підходах до запобігання, виявлення та протидії корупції.

Так, в новому законі є певні зміни щодо визначення окремих понять. Зокрема, це стосується визначення поняття «близьких осіб», яке є більш ширшим та зрозумілим. Адже нове поняття чітко встановлює ступінь родинних зв’язків, при наявності яких особи у розумінні антикорупційного законодавства вважаються близькими, незалежно від того, проживають вони разом, чи ні. Саме новим законом визначено, що не вважаються близькими особи, ті особи, які хоча й проживають спільно та мають спільний побут, але не перебувають у відносинах сімейного характеру. Наприклад, коли молоді люди спільно винаймають квартиру.

Крім того, серед понять  в новому законі, замість узагальненого у Законі України «Про запобігання і протидію корупції» (№ 3206-VI) (далі – попередньому законі) поняття конфлікту інтересів, використовуються чітко розмежовані між собою поняття  потенційного та реального конфлікту інтересів:

        потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

       реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Новим Законом, крім корупційного правопорушення, передбачено поняття «правопорушення, пов’язане з корупцією»:

       корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, на яку поширюється дія цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

       правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені новим законом  вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, на яку поширюється дія цього закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Більш широким стало поняття «неправомірна вигода». Неправомірна вигода – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

На відміну від попереднього закону, новим законом передбачено поняття «Дарунок», «Приватний інтерес», «Антикорупційна експертиза»:

     дарунок –   грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової;

   приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

    антикорупційна експертиза - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Передбаченими новим законом поняттями доповнено перелік спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Такими суб’єктами є органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Саме новим законом регламентується процес створення та  функціонування нової структури  – Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство), що  є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Національне агентство створюється  Кабінетом Міністрів України і є відповідальним перед Верховною Радою України.

До повноважень Національного агентства належать: проведення аналізу та збір статистичних даних стану попередження та протидії корупції в Україні; формування та реалізація антикорупційної політики держави; здійснення контролю за виконанням  антикорупційного законодавства, зокрема, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тощо.

Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права: одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань; приймати з питань, що належать до його компетенції, обов’язкові для виконання нормативно-правові акти; звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених новим законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених новим законом; складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення  тощо.

Крім того, новим законом визначено основні засади формування та реалізації антикорупційної політики України  (антикорупційна стратегія), на основі якої державними органами приймаються антикорупційні програми. 

Дещо змінено положення щодо отримання неправомірної вигоди. Суб’єктам, на яких поширюється дія нового закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

В порівняні із попереднім законом в новому  законі чітко зазначено про заборону використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Що стосується обмежень щодо одержання подарунків, то в новому законі передбачено, що окремим суб’єктам, на яких поширюється дія цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Збільшено вартість подарунків, які особа може приймати,  що відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність. Якщо в попередньому законі  передбачалось, що вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, – однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, то в новому законі  передбачено, що вартість таких подарунків не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Передбачене новим законом обмеження щодо вартості подарунків, як і раніше,  не поширюється на подарунки, які:1) даруються близькими особами; 2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

В новому законі  передбачено положення, згідно якого рішення, прийняте особою, визначеною новим законом, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, і на ці рішення розповсюджуються положення статті 67 нового закону. В свою чергу статтею 67 нового закону визначено, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Однак на відміну від попереднього закону, де передбачалось, що правочин, укладений внаслідок корупційного правопорушення, є нікчемним, в новому законі передбачено, що правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього закону, може бути визнано недійсним.

Новий закон визначає і алгоритм дій у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, а саме: 

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

У випадку наявності в особи, на яку розповсюджується дія нового закону,  сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.

Не зазнали суттєвих змін в новому Законі положення про обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.      

Новим законом, як і попереднім, передбачено обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Однак, якщо в попередньому законі існувала заборона протягом року розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом, то в новому Законі заборона розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом не обмежена часом.

Положення про заборону протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності розповсюджується тепер лише на договори з юридичними особами приватного права або фізичними особами - підприємцями, якщо особи, які займали посади пов’язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, хоча у попередньо діючому законі така заборона діяла на договори із підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності або фізичними особами – підприємцями без винятку. При цьому пунктом 2 статті 26 Закону  України «Про запобігання корупції» чітко визначено, що  порушення вказаного вище обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору.

Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вимог щодо обмежень після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, можуть бути визнані недійсними. А у разі виявлення таких порушень Національне агентство звертається до суду для припинення трудового договору (контракту), визнання правочину недійсним.

Щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, то, слід зазначити, що із переліку осіб на яких вони не поширюються новим законом було виключено осіб, які працюють в галузі освіти, науки, культури, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, соціального захисту, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Також, зауважимо, що у попередньому законі для незастосування такого обмеження кожна з близьких осіб підпорядкованих один одному мала перебувати на виборній посаді, тоді як зараз достатньо  набуття статусу виборної особи  одним з них.

Новим законом розширено положення щодо врегулювання конфлікту інтересів.  Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені цим законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі закону.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

В новому законі передбачено заходи щодо зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів шляхом:

1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (застосовується якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації);

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень (застосовується якщо  усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення);

3) обмеження доступу особи до певної інформації (застосовується якщо  конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації);

4) перегляду обсягу службових повноважень особи (застосовується якщо  конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника);

5) переведення особи на іншу посаду (застосовується якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом визначеними вище та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи);

6) звільнення особи (застосовується якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу).

Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Особи, до яких застосовується дія нового закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Новим законом в рамках запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав збільшено (з 10 до 30 днів після призначення (обрання) на посаду)  строк передачі особами, на яких поширюються дія цього закону, в управління іншій особі належних їм підприємств та корпоративних прав у порядку, встановленому законом.

Значно розширені положення, що регулюють питання вимог до поведінки осіб. Зокрема, передбачено, що Національне агентство затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Так, передбачено, що особи, до яких застосовується дія цього закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими; представляючи державу чи територіальну громаду, діяти  виключно в їх інтересах; дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків; незважаючи на приватні інтереси, утримуються від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону, самостійно оцінюють правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень тощо.

У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які особа, до якої застосовується дія цього закону, вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вона працює, а виборні особи – Національне агентство.

Положення щодо політичної неупередженості не поширюється на виборних осіб та осіб, які обіймають політичні посади.

Суттєві зміни є і в положеннях, що регулюють питання фінансового контролю. Так, новим законом передбачено, що особи,на яких розповсюджується дія цього закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. У випадку виявлення суб’єктом декларування помилок у поданій ним декларації Національне агентство за його письмовим зверненням надає можливість їх виправити протягом десяти календарних днів. Подані декларації включаються до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством.

Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання.

Повна перевірка декларації здійснюється протягом дев’яноста днів з дня подання декларації і полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством, а також декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Відповідно до закону під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, посади яких передбачені частиною першою статті 9 Закону України «Про державну службу», або віднесені згідно із статтею 25 зазначеного Закону та частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до першої - третьої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу.

Національне агентство здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім’ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до цього закону. Такий моніторинг   проводиться на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб’єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.

Встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації. У разі встановлення невідповідності рівня життя Національним агентством надається можливість суб’єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.

У разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.

Слід звернути увагу на те, що до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Зазначені декларації підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». На сьогодні робота системи ще нерозпочата.

В новому законі збережено положення щодо проведення спеціальної перевірки, однак внесено певні зміни. Зокрема, збільшено термін проведення спеціальної перевірки з 15 до 25 днів та визначено, що  порядок проведення спеціальної перевірки та форма згоди на проведення спеціальної перевірки затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно із новим законом спеціальна перевірка проводиться лише  стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, що в порівнянні із її проведенням стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, згідно попереднього закону, свідчить про звуження кола осіб, до яких вона застосовується.

Новелою є й те, що до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством, будуть вноситись не лише відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень (фізичні особи), а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення. Тому і надання інформації про відсутність чи наявність відомостей у реєстрі буде можливою не лише щодо фізичних осіб, а й щодо юридичних.

Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Новим законом вперше визначено і загальні засади запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Вводяться вимоги для здійснення заходів направлених на попередження корупції у діяльності юридичних осіб шляхом розробки юридичними особами та затвердженими їх керівниками  антикорупційних програм, як комплексів правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у їх діяльності.

Отже, враховуючи положення нового закону, основною його новелою все ж таки  є регламентація процесу створення та  здійснення діяльності нового центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом Національного агентства з питань запобігання корупції. Цей орган наділено необхідними повноваженнями для здійснення всебічної структурної роботи з протидії корупції на державному рівні. Діяльність же цієї структури, що зараз тільки створюється (створення правової бази, моніторинг застосування антикорупційного законодавства) в основному направлена на створення ефективної системи з попередження корупційних правопорушень та виявлення і протидії існуючим.

Переяслав – Хмельницьке міськрайонне управління юстиції