Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 184 «Сімейного кодексу України»

Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

1. Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.
2. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
3. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття передбачає, що дружина під час вагітності та протягом трьох років після наро­дження дитини має право на утримання від чоловіка — батька дитини. Якщо дитина має вади фізичного або психічного роз­витку, дружина, з якою вона проживає, має право на утриман­ня від чоловіка до досягнення дитиною шести років, за умови що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Це право зберігається і після розірвання шлюбу. Дружина стає непрацездатною лише в ос­танні місяці вагітності. Однак право на одержання аліментів вона має незалежно від строку вагітності. Під час вагітності дружина може працювати й одержувати доход, що є не мен­шим доходу чоловіка. Це не позбавляє її права на аліменти. Важливо, щоб вагітність настала у період зареєстрованого шлю­бу. Для виникнення у дружини права на одержання аліментів від чоловіка необхідні такі юри­дичні факти:
1) наявність зареєстрованого шлюбу;
2) вагітність дружини від чоловіка (правильніше — настання вагітності у період шлюбу) чи виховання дружиною спільної дитини, яка не досягла трьох років;
3) наявність у чоловіка достатніх коштів.