Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 194 «Сімейного кодексу України»

 
1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
2. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
5. Положення частин першої - третьої цієї статті, а також статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.
Коли аліменти сплачуються за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, заборгованість за ними за минулий час може бути стягнута не більше як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа або виконавчого напису нотаріуса до стягнення. Це означає, що якщо стягувач аліментів одержав у суді виконавчий лист або у нотаріуса виконавчий напій: відповідно до ст. 368 ЦПК України і розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004 р., в яких указана календарна дата, з якої належить примусово стягувати аліменти, з цієї дати і повинно відраховуватися три роки. При цьому не має значення, скільки часу стягувач тримав у себе ці документи (5—8 років), аліменти будуть стягуватися тільки за три роки. Іноді виконавчі документи були подані відділу виконавчої служби, аліменти стягувалися якийсь визначений час, а потім стягувач відкликав виконавчі листи і не пред'являв їх до виконання більше трьох років, знову ж заборгованість буде визначатися з дня відкликання виконавчих листів і аліменти будуть стягуватися тільки за три роки.
Однак мають місце випадки, коли виконавчі документи пред'явлені до виконання своєчасно, але аліменти тривалий час не стягувалися з платника аліментів через те, що він злісно ухиляється від сплати, ховається, місце його проживання невідомо і органи міліції на вимогу державного виконавця або стягувача проводять його розшук. У такому разі закон передбачає, що аліменти повинні стягуватися за весь минулий час, незалежно від строку, протягом якого розшукувався платник аліментів.
Заборгованість за аліментами, що стягуються за ініціативою платника аліментів (ст. 187 СК), за місцем його роботи або за місцем виплати пенсії, стипендії, скасовується (погашається) за заявою платника аліментів шляхом відрахування з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їхнього одержання або стягуються за рішенням суду в тих розмірах, які були вказані платником аліментів при подачі заяви про добровільну сплату аліментів.
Досягнення дитиною повноліття на день визначення заборгованості за аліментами, які були присуджені на її утримання, не є підставою для звільнення платника від погашення заборгованості. У тому випадку, якщо аліменти були стягнуті на повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання до 23 років, з припиненням навчання припиняється утримання (ст. 199 СК). У цьому випадку заборгованість за аліментами буде визначатися лише до досягнення 23 років за умови продовження навчання.
Судова практика свідчить, що у виняткових випадках заборгованість може бути стягнена і у разі смерті дитини. Погашення «її за таких обставин буде проведено на користь того з батьків або іншої особи, з якою дитина фактично проживала.
У разі смерті матері, з якою проживала дитина, її право вимоги до батька входить до складу спадщини і може перейти до дитини як спадкоємця. З іншого боку, заборгованість за аліментами у разі смерті батька входить як пасив до складу спадщини і підлягає погашенню його спадкоємцями за рахунок наявних активів.