Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Авансові внески у виконавчому провадженні

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон), однією із найбільш виразних змін в якому є встановлення законодавцем такого поняття, як авансовий внесок у виконавчому провадженні.
 Авансовий внесок у виконавчому провадженні – це кошти, внесені стягувачем на окремий не бюджетний рахунок, відкритий Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування, приватним виконавцем в банках до відкриття виконавчого провадження, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій в спосіб та порядок встановлений Міністерством юстиції України.
 
 
 Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження
 
         Стаття 24. Місце виконання рішення
Положеннями вказаної статті визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Таким чином, у разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її майна.
В свою чергу законом визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території
України.
Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Звертаємо увагу, що порядок проведення перевірки інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи або здійснення опису та арешту майна на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця визначено п. 11 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Згідно з п. 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої  служби.
У цьому випадку передача виконавчих проваджень на виконання здійснюється за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження (п. 7 розділу V Інструкції).
Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження (п. 9 розділу V Інструкції).
При цьому, у випадках передачі виконавчих проваджень до іншого органу державної виконавчої служби, до матеріалів виконавчого провадження виконавцем обов’язково долучається звіт про використання авансового внеску.
Невикористані кошти авансового внеску (у тому числі додатково сплачених стягувачем авансових внесків) підлягають перерахуванню на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, який прийняв передані матеріали виконавчого провадження, протягом трьох робочих днів з дати винесення постанови про прийняття виконавчого провадження.
Оскільки ч.4 ст.24 Закону надає право виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, що перебувають на території, на яку поширюється юрисдикція України, з метою уникнення випадків втрати виконавчого провадження при пересилці до іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець може направити постанову про звернення стягнення на доходи боржника безпосередньо  до підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців для здійснення відрахування, незалежно від їх територіального розташування.
     
Стаття 26. Початок примусового виконання рішення

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону:
         1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
         2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
         3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
         4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
         5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
         До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
         обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
         відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
         стягнення аліментів;
         відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
         Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
         Слід звернути увагу, що при пред’явленні для примусового виконання судового рішення про забезпечення позову стягувач повинен сплачувати авансовий внесок у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
         Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
         Звертаємо увагу, що в постанові про відкриття виконавчого провадження виконавець зазначає про обов’язок боржника подати декларацію, доцільно в постанові посилатися, що форма декларації передбачена додатком 1 (про доходи та майно боржника фізичної особи) чи додатком 2 (про доходи та майно боржника юридичної особи) до Інструкції з організації примусового виконання рішень. При направлені боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець може направляти бланк декларації.
         У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону (тобто у розмірі 10 відсотків від суми, яка зазначена у виконавчому документі та яка повинна бути стягнута (чи повернута) у повному обсязі на користь стягувача).
         За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
         У разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
         У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
         У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.     На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст. 56 цього Закону, яка передбачає, зокрема, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.