Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 187 «Сімейного кодексу України»

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву про виконання виконавчого документа про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» для добровільного виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, та в строки, визначені частиною другою цієї статті, і перераховуються особі, на користь якої присуджені аліменти, за її адресою або на рахунок, зазначений у заяві.
У статті 187 Сімейного кодексу України передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів. Для цього платнику необхідно подати заяву за місцем роботи, (місцем виплати пенсії, стипендії) про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати (пенсії, стипендії) у розмірі та на строк, які вказані у цій заяві. Платник має право самостійно визначити розмір аліментів та строк їх відрахування. На відміну від примусового стягнення аліментів, що здійснюється у порядку виконавчого провадження, за заявою платника аліменти можуть бути відраховані навіть і тоді, коли загальна сума відрахувань, включаючи відрахування за іншими виконавчими документами, перевищує 50% заробітної плати. На підставі такої заяви аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати (пенсії, стипендії).
Слід зауважити, що платник аліментів має право відкликати свою заяву у будь-який час, незважаючи на ту обставину, що визначений у заяві строк відрахування ще не закінчився. Добровільно подана заява про відрахування аліментів на дитину у разі припинення відрахувань не є підставою для примусового стягнення аліментів з платника у вказаному в заяві розмірі. У такому випадку з метою примусового стягнення аліментів на дитину їх отримувач може звернутись до суду.
 
 

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 186 «Сімейного кодексу України»

За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
             У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
 Кошти на утримання дитини - аліменти характеризуються цільовим призначенням. За загальним правилом аліменти на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я якого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням (ч. 1 ст. 179 СК). Правило про цільове використання аліментів поширюється і на інших осіб, зазначених у ст. 179 СК, які мають право розпоряджатися аліментами (сама неповнолітня дитина, опікун).
Витрачання аліментів за цільовим призначенням означає, що той із батьків (або інші особа, відповідно до ст. 179 СК), на ім'я якого вони виплачуються, зобов'язаний спрямовувати їх на забезпечення потреб дитини у харчування, одязі, в охороні здоров'я, отриманні освіти та на створення гідних умов життя дитині. Сама неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.
Проте наявність детальної регламентації обов'язків цільового використання аліментів не виключає випадків, коли вони використовуються не за цільовим призначенням. Необхідність контролю за цільовим використанням аліментних платежів виникає, як правило, тоді, коли їх розмір є доволі значним.
Тому закон у коментованій статті передбачає положення, відповідно до якого за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування може перевіряти цільове витрачання аліментів на дитину. Дане положення відповідає змісту правила ст. 19 СК про участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Орган опіки та піклування повинен відреагувати на кожну заяву платника аліментів про проведення такого контролю.
 Частина 2 даної статті встановлює, що у випадку нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Факт нецільового витрачання аліментів може бути виявлено у ході перевірки органом опіки та піклування та має бути відображено у складеному ним висновку.
Платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання дитини або про припинення стягнення аліментів не лише тоді, коли їх нецільове використання вже встановлено перевіркою органу опіки та піклування, а і у тому випадку, коли він сам зібрав відповідні докази про нецільове використання аліментів.
Суд може винести рішення про подальше стягнення усієї суми аліментів або її частини на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку. У такому випадку кошти на особистому рахунку дитини будуть накопичуватися до її повноліття.
 

«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 190«Сімейного Кодексу України»

Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.
Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
 

Закон України від 17.05.2017 року №2037-VІІІ, що набрав чинності з 08.07.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»

Визначення розміру аліментів

Розмір аліментів тепер буде встановлюватися судом за новими правилами.  З одного боку, стягнення аліментів у твердій сумі тепер стало можливо в будь-якому випадку, а не тільки тоді, коли платник аліментів має нерегулярний дохід.

  З іншого боку, для того, щоб довести наявність у платника аліментів доходу і можливості виплачувати аліменти, суду можна приводити, як аргументи, наявність нерухомого та рухомого майна, а також наявність у платника аліментів витрат, які не співвідносяться з офіційними доходами. 

Як піде судова практика в цьому питанні прогнозувати досить складно, але, на нашу думку, не просто буде подолати інерційність логіки Сімейного кодексу і ставлення суддів до справ про стягнення аліментів як «безпроблемним», а відповідно небажання розбиратися і збирати докази. 

Ще одне важливе нововведення, це те, що аліменти тепер належать дитині, а не батькові чи матері, як було раніше.  На наш погляд, це зроблено для того, що б у органу опіки та платника аліментів з'явився механізм впливу на те, що б аліменти дійсно витрачалися на дитину.

  Крім того, новим законом збільшено мінімальний розмір аліментів на кожну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму.  В результаті цього до грудня 2017 року мінімальний розмір аліментів на дитину у віці до 6 років становитиме 713 грн., А мінімальні аліменти на дитину старше 6 років - 888 грн.  50 коп.  Необхідно враховувати, що максимальний розмір аліментів обмежений 10 прожитковими мінімумами, що на сьогоднішній день складає на дитину віком до 6 років - 14260 грн.  і 17 770 грн.  - на дитину старше 6 років.

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області інформує

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області інформує  Закон України від 17.05.2017 року № 2037-VIII, що набрав чинності з 08.07.2017 року  « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів »
 
Порядок стягнення аліментів

Основна зміна порядку стягнення аліментів полягає в тому, що в абсолютній більшості випадків аліменти тепер будуть стягуватися на підставі судового наказу, який, по своїй суті, вже є виконавчим документом.
Такий наказ можна буде отримати в середньому за місяць і відразу звернутися до виконавчої служби для примусового стягнення (для порівняння - стягнення аліментів в порядку позовного провадження, займало і займає в середньому 2-3 місяці).
У той же час, можливо, що термін отримання наказу буде ще більш стислим, і залежати це буде від того, як складеться судова практика щодо вступу наказу про стягнення аліментів в силу.  За загальним правилом, судовий наказ набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про його скасування.  Але за новим законом наказ про стягнення аліментів не можна оскаржити - потрібно тільки подавати позов про зміну розміру аліментів.  Відповідно, теоретично, видача вступило в законну силу наказу можлива вже через 3-5 днів.
Також потрібно враховувати і той факт, що якщо позовна заява про стягнення аліментів не оплачується судовим збором, то за подачу і отримання судового наказу про стягнення аліментів на дитину необхідно буде заплатити судовий збір в розмірі 320 грн.  (20% від прожиткового мінімуму).
 У той же час, в наказному провадженні можна (і навіть потрібно - про це нижче) стягувати не всі аліменти, а тільки в тих випадках, коли заявлені вимоги про стягнення аліментів:
 - на одну дитину - ¼ частина від доходів платника аліментів;
 - на двох дітей - 1/3 частина від доходів платника аліментів;
 - на трьох і більше дітей - ½ частина від доходів платника аліментів; 
- у твердій сумі, в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на кожну дитину.

 Важливо!  Згідно вимог процесуального законодавства суди зобов'язані відмовляти у відкритті позовного провадження і повертати документи заявнику, якщо за вищевказаними випадків він звернувся в суд не з заявою про видачу судового наказу, а з позовною заявою (ч. 3 ст. 118 ЦПК).  Позовна виробництво в даному випадку можливо тільки якщо у видачі судового наказу відмовлено або заяву про видачу наказу повернуто.
Можна припустити, що з метою уникнення сплати судового збору в 320 грн., Буде практикуватися подача позову на суму трохи перевищує встановлену як поріг для подачі наказу (наприклад 1/3 частина на одну дитину).  В кінцевому підсумку збирачі аліментів будуть вибирати, що їм важливіше - економія часу або грошей.  У всіх інших випадках, коли порога, установленого для наказного провадження, стягувачу аліментів недостатньо, для стягнення аліментів на дитину потрібно буде звертатися в суд з позовом, за розгляд якого позивачі, як і раніше, звільнені від сплати судового збору.
До позову, як і раніше, необхідно буде докласти всі докази ваших вимог і обґрунтування заявленого розміру аліментів.
 

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомляє що з 04.12.2017 року по 08.12.2017 року проводиться      ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  ТИЖДЕНЬ    ПРАВА


«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину:

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
 

«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 196 « Сімейного Кодексу України» Відповідальність за прострочення сплати аліментів:

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
 

У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

Більше статей...

  1. «Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 182 Сімейного кодексу України
  2. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 36 «Розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини» Закон
  3. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 59 «Зняття арешту з майна» Закону України «Про виконавче провадження»
  4. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби інформує: Порядок стягнення аліментів (згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»)