Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



Прийом громадян

На доручення № б/н від 07.03.2018 року управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на виконання доручення начальника Головного територіального управління юстиції у Київській області від 06.03.2018 № 10 з метою виконання розпочатого Міністром юстиції України загально-національного проекту «Я маю право!» для підвищення рівня проінформованості українців про їхні права та способи їх активного захисту організовано «Тиждень права» .  22.03.2018 року працівниками  відділу «Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги» Броварського місцевого центру з надання безоплатної правової  допомоги спільно з заступником начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дудкою С.П. та виконавцями відділу проведено спільний прийом громадян з питань виконання рішень про призначення аліментів, стягнення заборгованості. В ході прийому була надана консультація з приводу стягнення заборгованості по аліментам та надання допомоги в складанні  документів процесуального характеру, поширено інформаційні буклети «Я маю право» та розміщено плакати.

   











  

Стаття 26. Початок примусового виконання рішення

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
стягнення аліментів;
відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
 

РЕКВІЗИТИ АВАНСОВОГО ВНЕСКУ

Отримувач: Переяслав-Хмельницький міськрайонний ВДВС

р/р №37117134856291

код ЄДРПОУ: 34856291

МФО 820172

Банк отримувач: ДКСУ м. Київ

 

Суспільно корисні роботи – як вид відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини

В приміщенні Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації 20.03.2018 року під головуванням виконуючого обов’язки голови Бобровніка Ю. В. відбулася робоча зустріч з сільськими головами району з участю начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Григорія Соколова та начальника Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції підполковника внутрішньої служби Василя Паламарчука.
Серед основних питань, винесених на розгляд, було питання прийнятих змін до діючого законодавства з прийняттям Закону України ” Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів ”.
Начальником відділу пробації до відома присутніх представників органів місцевого самоврядування було доведено, що відповідно до прийнятих змін до діючого законодавства, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, виконання адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається органом місцевого самоврядування. Виконання зазначеного виду адміністративного стягнення покладено на уповноважені органи з питань пробації, у зв’язку з чим уповноваженим органам органам з питань пробації необхідно звернутися до органів місцевого самоврядування для погодження з ними або власниками підприємств видів суспільно корисних робіт і переліку об’єктів, на яких порушники відбуватимуть ці роботи, а також доведено присутнім які обов’язки уповноважених органів з питань пробації під час виконання постанов суду ( судді ) про застосування оплачуваних суспільно корисних робіт. Крім того начальником відділу пробації було наголошено на необхідності якомога швидшого прийняття рішень органами місцевого самоврядування переліку видів суспільно корисних робіт і переліку об’єктів, на яких порушники відбуватимуть ці роботи, відповідно до отриманих раніше повідомлень та надати їх до відділу пробації.
 Начальником Переяслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області Соколовим Г. О. було доведено до відома присутніх статистичні дані по місту та району щодо осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. Зі слів керівника виконавчої служби стало відомо, що із загальної чисельності осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів на території району проживає близько 90 порушників.
На прохання присутніх сільських голів виконавчою службою буде підготовлено вичерпну інформацію стосовно кількості порушників, які проживають на території кожного з сіл району, які вони отримають в разі звернення, але основними і не зовсім зрозумілими залишились питання оформлення порушників на оплатні роботи, наявність нормативних документів, які передбачають нарахування тієї чи іншої кількості коштів саме за певний об’єм виконаної роботи, оподаткування заробітку чи його відсутність та механізм перерахування коштів на рахунки виконавчої служби тощо.
Зазначені проблемні питання сторони зустрічі домовились вирішувати вже по мірі отримання на виконання постанов суду про призначення суспільно корисних робіт.
 
  






























     














        


«ТИЖДЕНЬ ПРАВА»

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомляє що з 19.03.2018 року по 24.03.2018 року проводиться      «ТИЖДЕНЬ    ПРАВА»
 

Як отримати зарплату після звільнення з роботи? Консультує Міністр юстиції



«Пане Міністре, звільнився з попереднього місця роботи і вже півроку не можу домогтися, щоб мені виплатили заробітну плату за останній місяць роботи. Що робити в такому випадку?»
 
Іван Войтенко
 
 
Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?
При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
 
Що робити, якщо не дійшли згоди?
Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:
•             в позасудовому порядку;
•             в судовому порядку.
 
Як вирішити спір у позасудовому порядку?
Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.
Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.
 
Чи можна оскаржити рішення комісії?
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
 
Чи довго чекати виконання рішення комісії?
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.
У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.
На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.
Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?
Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:
•             наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
•             позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).
 
Яка процедура в рамках наказного провадження?
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.
Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.
 
Які документи необхідно подати і скільки це коштує?
Заява подається у письмовій формі та має містити докази:
                перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
                підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.
 
Як довго чекати рішення?
У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.
На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.
Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.
Позивачі звільняються від сплати судового збору.
Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?
Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.
При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
 
Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?
Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.
 
 
 
 
 

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює останні зміни у Сімейному кодексі України

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює останні зміни у Сімейному  кодексі України щодо сплати аліментів на дитину: новий розмір та порядок нарахування,підписані Президентом України (набирали чинності з 09 липня 2017 року та з початку 2018 року), що мають на меті покращити захист права дітей на належне утримання (аліменти).

Останніми змінами в законодавстві України запроваджено нові правові механізми, що забезпечують додатковий захист дітей в частині отримання аліментів.

До платників аліментів, що мають заборгованість за останні 6 місяців, передбачена відтепер можливість застосування соціальних робіт.

Соціальними роботами є оплатні суспільно корисні роботи. Якщо особа ухиляється від виконання соціальних робіт, вони можуть бути замінені адміністративним арештом.

Крім цього, у таких випадках злісний неплатник позбавляється права брати участь у вирішенні питання щодо тимчасового виїзду за межі України – без отримання згоди іншого з батьків має право вивезти дитину за кордон.

Також у разі такої заборгованості до боржника може бути встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, полювання, користування вогнепальною мисливською зброєю та пневматичною зброєю.

Змінено правовий статус аліментів: відтепер аліменти є власністю самої дитини, а не батьків.

Той з батьків, який проживає з дитиною наділяється правом самостійно ставити перед судовими органами питання щодо обрання форми стягнення аліментів: у твердій грошовій сумі або у вигляді від конкретної частки від доходу іншого з подружжя.

З урахуванням останніх змін мінімальний розмір аліментів збільшено. Відтепер суд не може визначити  на дитину розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до цього було 30%).

Новацією стало врахування при призначенні аліментів наявність грошових коштів, рухомого та нерухомого майна. Звертає на себе увагу те, що законодавець не конкретизував суб’єкта, у якого мають враховуватися зазначені обставини. У зв’язку з цим можна дійти висновку, що врахуванню підлягають кошти, рухоме та нерухоме майно, платника аліментів, стягувача і самої дитини.

Також відтепер при визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу, але при цьому, наприклад, придбав автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.

Аліменти можуть бути призначені у розмірі чверті доходу на одну дитину, третини доходу – на двох дітей, половини – на трьох і більше дітей. При цьому в будь-якому разі розмір аліментів, що стягується в наказному провадження обмежується 10 прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути змінений.

Підставами для зміни розміру аліментів є наступні обставини:

  1. Зміна матеріального стану платника або одержувача
  2. Зміна сімейного стану платника або одержувача аліментів
  3. Інші випадки передбачені Сімейним кодексом України.

Ініціювати питання зміни розміру аліментів може як платник, так і одержувач.

Відповідно до положень Сімейного кодексу України особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати або іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати.