Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

На допомогу захисникам Батьківщини!



ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ЧИННОСТІ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АНТИКОРУПЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року Закону України «Про запобігання корупції» та з метою уникнення помилок з боку правоохоронних органів та інших суб’єктів правовідносин Міністерство юстиції інформує про особливості введення в дію його положень.
 Згідно з пунктом 1 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. При цьому вперше Закон України «Про запобігання корупції» був офіційно опублікований у виданні «Голос України» 25 жовтня 2014 року.
 З огляду на зазначене, положення Закону «Про запобігання корупції», пов’язані з регулюванням суспільних відносин в антикорупційній сфері, будуть введені в дію 26 квітня 2015 року. Це правило поширюється, серед іншого, й на пункт 3 зазначеного Розділу Закону щодо застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів в частині, що не суперечить цьому Закону; на пункт 4 цього ж Розділу щодо втрати чинності законами «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки»; на пункт 5 вказаного Розділу, яким передбачено низку змін до законодавчих актів.
 При цьому слід враховувати, що саме дата введення в дію Закону «Про запобігання корупції» є початком для виникнення, зміни чи припинення прав та обов’язків відповідних суб’єктів правовідносин.
 Таким чином, до 26 квітня 2015 року застосуванню підлягають закони «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки». Починаючи з 26 квітня 2015 року - у зв'язку з введенням в дію положення про втрату чинності зазначеними законами - має розпочатися застосування Закону «Про запобігання корупції» і передбачених ним змін до актів законодавства.
 З метою уникнення помилок Міністерство юстиції радить використовувати лише офіційні тексти діючих на сьогодні законів, з якими можна ознайомитись, зокрема, на офіційному сайті Верховної Ради України.

 Переяслав-Хмельницьке міськрайонне управління юстиції

Методичні рекомендації щодо дисциплінарної відповідальності судді

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Управління організаційної та правової роботи

 

 Методичні рекомендації 
щодо дисциплінарної відповідальності судді

 

м. Київ, 2014


Методичні рекомендації підготовлені Управлінням організаційної та правової роботи Головного управління юстиції у Київській за матеріалами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  та розраховані для використання у роботі посадовими особами та структурними підрозділами Головного управління юстиції у Київській області, органів та установ юстиції області, а також широкими верствами населення.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначені у Конституції України, Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Законі України «Про Вищу раду юстиції».
 Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.
Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
До суддів може застосовуватись дисциплінарне стягнення у виді догани.
Частиною п’ятою статті 126 Конституції України передбачено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав (Верховна Рада України) або призначив (Президент України), у разі, зокрема, порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги.
Стаття 84 Закону зазначає, що право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – Комісія) затвердила та розмістила на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Комісії відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.
У разі участі в розгляді судової справи прокурора органи прокуратури можуть звернутися до Комісії із скаргою (заявою) щодо неналежної поведінки судді, яка може мати наслідком порушення дисциплінарної справи щодо судді, лише в разі, якщо судова справа, в якій мала місце така поведінка судді, не перебуває у провадженні суду будь-якої інстанції або якщо встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної чи касаційної скарги закінчився.
Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв’язку з здійсненням ним правосуддя.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Анонімні скарги (заяви) та скарги (заяви), у яких не зазначено суддю, дії якого оскаржуються, за наявності адреси повертаються Комісією заявнику для належного оформлення.
Закон визначає два органи, уповноважені здійснювати дисциплінарне провадження щодо судді:
1) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України;
2) Комісія - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.
Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів Комісією встановлено статтею 86 Закону.
Дисциплінарне провадження можна поділити на чотири стадії: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення.
Перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Комісії у порядку, встановленому цим Законом.
Для здійснення перевірки даних щодо наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у Комісії діє автоматизована система визначення члена Комісії, який проводитиме таку перевірку.
Член Комісії за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Комісії та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Комісії.
З метою здійснення членами Комісії належної перевірки наявності підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності діє служба дисциплінарних інспекторів, до складу якої входять тридцять три дисциплінарних інспектори. За кожним членом Комісії закріплюється три дисциплінарних інспектори.
Дисциплінарні інспектори за дорученням члена Комісії попередньо аналізують заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів з метою виявлення підстав для відкриття дисциплінарних справ та здійснення перевірок; готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності; виконують інші доручення члена Комісії в ході дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону (частина друга статті 98 та стаття 99 Закону).
Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Комісія.
Копія рішення Комісії про відкриття дисциплінарної справи не пізніш як через три дні з дня його прийняття надсилається судді щодо якого відкрито дисциплінарну справу, та особі, за зверненням якої порушено справу. До рішення Комісії, яке надсилається судді, додається висновок члена Комісії, складений за результатами перевірки.
Повідомлення про час та місце розгляду Комісією питання про відкриття дисциплінарної справи чи про відмову в її відкритті розміщується на офіційному веб-порталі Комісії не пізніше як за 10 днів до засідання.
Розгляд дисциплінарної справи відбувається на засіданні Комісії, на яке запрошуються особа, за зверненням якої відкрито справу, суддя, стосовно якого відкрито справу, а в разі необхідності й інші заінтересовані особи.
У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Комісії суддя, справа стосовно якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді оголошуються на засіданні Комісії в обов’язковому порядку. Повторна неявка цього судді на засідання Комісії є підставою для розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.
Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються повідомлення члена Комісії, який здійснював перевірку, про результати перевірки, пояснення судді, стосовно якого розглядається справа, та/або його представника, а також інших заінтересованих осіб.
Суддя, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.
Перебіг розгляду дисциплінарної справи стосовно судді та оголошення результатів її розгляду фіксуються технічними засобами.
Якщо після дослідження наявних в провадженні матеріалів Комісія визнає за необхідне з’ясувати додаткові або нові обставини, що мають істотне значення для прийняття рішення, вирішення питання відкладається до закінчення проведення додаткової перевірки.
У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування додаткових матеріалів щодо судді, стосовно якого розглядається питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, розгляд такого питання відкладається. Додаткова перевірка проводиться членом Комісії, який здійснював підготовку зазначеного питання до розгляду на засіданні Комісії, або, у разі його відводу (самовідводу) – іншим членом Комісії, визначеним рішенням Комісії. 
Комісія обговорює результати розгляду дисциплінарної справи за відсутності судді, стосовно якого розглядалася справа, і запрошених осіб. Рішення у дисциплінарній справі приймається Комісією більшістю від загального складу Комісії.
При обранні дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються  характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Якщо Комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, Комісія припиняє дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб.
Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття Комісією провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення  проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
За наслідками дисциплінарного провадження Комісія може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
Рішення Комісії викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами Комісії, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи, і оголошується на засіданні.
За наявності окремої думки вона викладається членом Комісії у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки оголошенню на засіданні не підлягає.
Копія рішення Комісії вручається судді, стосовно якого розглядалася дисциплінарна справа, а в разі його відсутності під час оголошення рішення надсилається у семиденний строк поштою.
Як вже зазначалось, до суддів може застосовуватися тільки один вид дисциплінарного стягнення - догана.
Інформація про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності оприлюднюється на офіційному веб-порталі Комісії. Ця інформація повинна містити дані про суддю, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, накладене дисциплінарне стягнення та копію рішення Комісії про накладення такого стягнення.
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято Комісією за пропозицією відповідної ради суддів.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у зв’язку з порушенням ним присяги судді.
Факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Комісією або Вищою радою юстиції.
Комісія, за наслідками дисциплінарного провадження, може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади в разі встановлення Комісією обставин, які згідно із Законом можуть бути підставами для звільнення судді.
У разі прийняття Комісією такого рішення його копія направляється до Вищої ради юстиції.
У разі встановлення Комісією обставин, які свідчать про порушення суддею вимог щодо несумісності, Комісія повідомляє Вищу раду юстиції про наявність підстави для звільнення судді з посади.
Такі обставини Комісія може встановити при вирішенні питань про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково, про переведення судді до іншого суду та при здійсненні дисциплінарного провадження щодо судді.
Суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Комісії про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.
Скарга до Вищої ради юстиції подається суддею через Комісію.
Комісія не пізніш як у триденний строк після отримання скарги надсилає її разом із матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду юстиції».
Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Комісії про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного позову до суду на рішення Комісії про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.
 
 
Начальник управління
організаційної та правової роботи                                                     І.О. Степанов


ЗРАЗОК    

Вища кваліфікаційна комісія суддів України

вул. Механізаторів, 9, м. Київ, 03109

 

Заявник: ___________________________________________

Заявник: ___________________________________________

  (прізвище, ім’я, по батькові фізичної або найменування юридичної особи)

Адреса місця проживання фізичної

особи або місцезнаходження

юридичної особи:                                 ___________________________________________

  ___________________________________________

(індекс, область, населений пункт, вулиця, номер будинку,квартири)

 

Контактний номер телефону: ___________________________________________

Скарга (заява)

щодо неналежної поведінки судді

 

1. Інформація про суддю: ______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

_____________________________________________________________________________

(назва місцевого чи апеляційного суду, в якому працює суддя)

 

2. Судова справа: _____________________________________________________________

(номер справи, під час розгляду якої мала місце неналежна поведінка судді)

 

3. Судове рішення: ____________________________________________________________

______________________________________________________________________

(вид, дата та реєстраційний номер судового рішення, якщо неналежна поведінка судді мала місце під час розгляду справи)

 

4. Статус заявника: ___________________________________________________________

(сторона, третя особа, представник сторони, інші учасники судового процесу)

5. Відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи

присяги судді: ________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

6. Підстави дисциплінарної відповідальності судді відповідно до статті 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”:

¨         істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов’язані, зокрема:

¨         - з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом;

¨         - порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді;

¨         - правил підсудності чи підвідомчості;

¨         - необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;

¨         невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

¨         порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);

¨         систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

¨         розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

¨         неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей;

¨         умисне порушення норм права чи неналежне ставлення до службових обов’язків, наслідком чого стало скасування або зміна судового рішення.

 

7. Прошу притягнути суддю ____________________________________________

(назва суду, ПІБ судді)

___________________________________ до дисциплінарної відповідальності.

 

8. “Всі відомості, подані у цій заяві, є правдивими, і я обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності”.   ________________

(підпис заявника)

 Додаток: _________________________________________________________________________
(копії судових рішень та інших документів, що підтверджують викладені у скарзі (заяві) факти)
Дата ________________                                     Підпис заявника ________________

  

Примітка: 1. Прізвище, ім’я, по батькові заявника і судді потрібно зазначати в називному відмінку, друкованими літерами. Інші відомості викладати чітким, розбірливим почерком.
2. Скарга (заява) про скасування чи зміну судового рішення подається в порядку, встановленому процесуальним законодавством, і не є предметом розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює дисциплінарне провадження лише стосовно суддів місцевих та апеляційних судів.
4. Якщо у Вас є відомості/докази про будь-який злочин, скоєний суддею, повідомте про це правоохоронні органи. Така інформація не є предметом розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Скарги (заяви) без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними і розгляду не підлягають.

 

Позачергові вибори Народних депутатів України

Указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 690/2014 "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів"  26 жовтня 2014 року призначені позачергові вибори народних депутатів України.
Конституцією України та Законом України "Про вибори народних депутатів України" визначено, що право голосу на виборах народних депутатів України мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, в Україні існує автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система «Державний реєстр виборців» та діють органи Державного реєстру виборців. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про Державний реєстр виборців" виборець може особисто звернутися з письмовим запитом до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою щодо змісту його персональних даних у Реєстрі, пред’явивши паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України. Виборець, постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на таке звернення іншу особу. Перевірка своїх даних в Реєстрі забезпечить людині гарантію того, що вона зможе в день виборів знайти себе у списках виборців та проголосувати.
Організація і порядок проведення позачергових виборів депутатів здійснюються відповідно до статті 107 Закону України "По вибори народних депутатів України".
На позачергових виборах народних депутатів кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному багатомандатному виборчих округах по одному голосу. Громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії та кандидатів у депутати в одномандатних округах.
 Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. З 15 жовтня 2014 року кожен виборець зможе ознайомитися з попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей. У разі виявлення неточностей у списку виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Реєстру із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця самостійно пересуватися. До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості.
Участь громадян України у виборах депутатів є добровільною. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Голосування на виборах депутатів є таємним. Кожний виборець голосує на виборах особисто.
Незалежно від місця перебування в день голосування кожен виборець може реалізувати своє право голосу, тимчасово змінивши місце голосування. Зміна місця голосування – механізм, який забезпечує голосування виборця не за його виборчою адресою (зареєстрованим місцем проживання), а за місцем його перебування у день виборів. 
Законом України "Про Державний реєстр виборців"  передбачено, що звернення виборця про тимчасову зміну місця голосування повинна бути мотивованим. Зокрема, це може бути  посвідчення військовослужбовця чи військовий квиток  (для громадян України - військовослужбовців) та документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування (наприклад: довідка з місця роботи, довідка сільської ради про місце проживання, документ про право власності на житло, виклик на заліково-екзаменаційну сесію тощо). У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій. Члени окружної та звичайних виборчих комісій, які в день виборів будуть працювати на дільницях, до якої їх виборча адреса не відноситься, подають  заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси, до неї додають копію  посвідчення чинного члена ОВК чи ДВК (пред’являється оригінал) або копію рішення про утворення/зміни в складі ОВК чи ДВК.
Зважаючи на складну ситуацію, що склалася в окремих регіонах України для виборців, виборча адреса яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької чи Луганської області, та які на день проведення виборів будуть перебувати не за місцем реєстрації, постановами Центральної виборчої комісії встановлено особливий порядок тимчасової зміни місця голосування. При зверненні до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про тимчасову зміну місця голосування на період проведення позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, вони можуть не додавати документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування без зміни виборчої адреси, а пред’явити лише паспорт громадянина України.
   Заява про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси приймаються відділом ведення Державного реєстру виборців до 20 жовтня 2014 року та розглядається невідкладно, виборцю видається посвідчення  про тимчасову зміну місця голосування встановленої форми.
Таким чином кожен громадянин України, який має право голосу може безперешкодно виконати свій громадянський обов’язок та скористатися належним йому виборчим правом.

 

Переяслав-Хмельницьке міськрайонне управління юстиції у Київській області

поняття "сепаратизм"

У світлі подій, які відбуваються в Україні (анексія Російською Федерацією Автономної республіки Крим, події на сході країни), особливого значення набуває поінформованість населення про зміст та значення поняття «сепаратизм» та відповідальності за вчинення таких дій.
Зокрема, сепаратизм (від лат. separatio - відокремлення) — прагнення окремих груп населення чи організації до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії чи за її повне відокремлення й створення нової держави.
У багатонаціональних державах - прагнення національних меншин до відокремлення, створення самостійної держави. Дуже часто причиною сепаратизму в політиці є культурно-етнічний поділ. У межах політичної партії чи руху сепаратизм відображає прагнення опозиційної частини реалізувати власні інтереси й цілі, що не збігаються з офіційно визнаними і декларованими політичною партією чи рухом.
Разом з тим, причини сепаратизму дуже часто бувають пов’язані з грубим порушенням прав людини і народів, національних, расових і релігійних груп (меншин), а також державних інтересів.
Сепаратизм також розрізняється по цілях, які переслідують відповідні групи людей: по-перше, виділяють сепаратизм, метою якого є відділення і утворення нової незалежної держави; по-друге, сепаратизм, з метою відділення та приєднання до іншої держави; по-третє, сепаратистські рухи, метою яких є тільки отримання більшої автономії при збереженні регіону у складі держави.
В Україні за останній час почастішали (а в окремих місцях мають місце) сепаратистські та інші прояви, які загрожують територіальній цілісності держави та грубо порушують конституційні права громадян.
Територіальна цілісність і недоторканність України є невід’ємною складовою самостійності та незалежності.
Частиною 3 статті 2 Конституції України проголошено, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.
Кримінальним кодексом України (КК України) передбачено цілу низку складів протиправних дій за злочини проти Основ національної безпеки.
Зокрема:
Стаття 109 КК України. «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»: 1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 2. Публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації - караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 110 КК України. «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»: 1. Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
Стаття 111 КК України. «Державна зрада»: 1. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.
Стаття 113 КК України. «Диверсія»: Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій - карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Стаття 114 КК України. «Шпигунство»: 1. Передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Стаття 114-1 КК України. «Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань»: 1. Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період - карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. 2. Те саме діяння, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків - карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.
Сподіваємось, що спільні зусилля правоохоронних органів району, органів державної влади та місцевого самоврядування у взаємодії з жителями нашого району дозволять зберегти існуючий мир та спокій, забезпечити виконання законів та Конституції України.

 

Переяслав-Хмельницьке міськрайонне управління юстиції

Нарада з стягнення недоїмки із страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з боржників на користь Державного бюджету України

02.10.2014 в приміщенні відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції відбулася спільна нарада при начальнику відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції з представниками Управління Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі.

Порядок денний: стягнення недоїмки із страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з боржників юридичних та фізичних осіб-підприємців на користь Державного бюджету України; підсумки спільної співпраці за 9 місяців 2014 року; обговорення Акту звірення виконавчих документів за рішеннями про стягнення на користь держави в інтересах органів Пенсійного фонду станом на 01.10.2014 року.

З даним питанням виступала юрист Управління Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Кукса Н. та головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького МРУЮ Рашева Н.І., яка донесла до відома присутніх результати проведеної нею роботи протягом 9 місяців 2014 року.

Так, на виконанні у відділі ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ підлягало примусовому виконанню 150 виконавчих документів щодо стягнення коштів в інтересах органів Пенсійного фонду України на загальну суму 523 876 грн. З них завершено станом на 01.10.2014 року – 110 виконавчих документів на суму 382 076 грн.

Вирішили: головному державному виконавцю відділу Рашевій Н.І., яка займається даною категорією справ, спрямувати свою роботу на зменшення залишку виконавчих документів щодо стягнення коштів за рішеннями судів та інших органів на користь Державного бюджету України в інтересах ПФУ шляхом направлення відповідних подань щодо притягнення до кримінальної відповідальності боржників за невиконання рішень, перевірки майнового стану боржників, шляхом надіслання відповідних запитів до державних установ, шляхом звернення до суду з поданнями щодо обмеження боржників у праві виїзду за межі України, по мірі потреби.

З метою здійснення контролю за виконанням рішень судів вищезазначеної категорії і надалі щоквартально проводити спільні наради та взаємозвірки з  Управлінням Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі, підсилити взаємодію з Управлінням Пенсійного фонду України в місті Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі та відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького МРУЮ щодо стягнення недоїмки із страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

тематичні заходи з питань підвищення рівня правової обізнаності громадян щодо протидії корупції в судовій системі

        В рамках Всеукраїнського тижня правових знань «Подолання корупції в судовій системі», проводиться низка тематичних заходів з питань підвищення рівня правової обізнаності громадян щодо протидії корупції в судовій системі.

       Так, щоденно  з 29.09.2014 по 03.10.2014 з 10.00 год. по 17.00 год. надаватимуться консультації з питань, що можуть бути пов'язані із корупцією у судовій системі у громадській приймальні Головного управління юстиції у Київській області.

       Крім того, щоденно з 29.09.2014 по 03.10.2014 з 10.00 год. по 17.00 год. функціонуватиме «гаряча» телефонна лінія з питань, що можуть бути пов'язані із корупцією у судовій системі.

        Для отримання консультацій Ви можете звернутися до громадської приймальні Головного управління (каб. 14, вул. Ярославська, 5/2,  м. Київ) або до громадських приймалень за місцем проживання (переглянути адреси та контактні телефони громадських приймалень Київської області).

       «Гаряча» телефонна лінія з питань, що можуть бути пов'язані із корупцією у судовій системі працюватиме за наступним номером : (044) 462 53 91

       Законом України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". З метою відновлення довіри до судової влади в Україні, з’ясування фактів, що свідчать про порушення суддями присяги, наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності прийнято Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

       Ганебним явищем у судовій системі є випадки вимагання від громадян неправомірної вигоди. Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Відповідно до статті 368 КК України судді є службовими особами, які займають відповідальне становище. Діяння, предметом якого була неправомірна вигода, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

      Згідно із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», об'єднання громадян, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання, виявлення і протидії корупційним правопорушенням мають право повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, іншим органам, зазначеним у статті 5 цього Закону, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості.

                                                                                     Переяслав-Хмельницьке міськрайонне управління юстиції