Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

На допомогу захисникам Батьківщини!



«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 190«Сімейного Кодексу України»

Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно

Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її.
Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення.
Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування.
Договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, визнається судом недійсним за вимогою відчужувача нерухомого майна у разі виключення його імені як батька з актового запису про народження дитини.
У разі визнання договору недійсним у відчужувача відновлюється право власності на нерухоме майно.
За позовом відчужувача нерухомого майна договір, укладений відповідно до частини першої цієї статті, може бути розірваний у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов'язку по її утриманню.
 

Закон України від 17.05.2017 року №2037-VІІІ, що набрав чинності з 08.07.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»

Визначення розміру аліментів

Розмір аліментів тепер буде встановлюватися судом за новими правилами.  З одного боку, стягнення аліментів у твердій сумі тепер стало можливо в будь-якому випадку, а не тільки тоді, коли платник аліментів має нерегулярний дохід.

  З іншого боку, для того, щоб довести наявність у платника аліментів доходу і можливості виплачувати аліменти, суду можна приводити, як аргументи, наявність нерухомого та рухомого майна, а також наявність у платника аліментів витрат, які не співвідносяться з офіційними доходами. 

Як піде судова практика в цьому питанні прогнозувати досить складно, але, на нашу думку, не просто буде подолати інерційність логіки Сімейного кодексу і ставлення суддів до справ про стягнення аліментів як «безпроблемним», а відповідно небажання розбиратися і збирати докази. 

Ще одне важливе нововведення, це те, що аліменти тепер належать дитині, а не батькові чи матері, як було раніше.  На наш погляд, це зроблено для того, що б у органу опіки та платника аліментів з'явився механізм впливу на те, що б аліменти дійсно витрачалися на дитину.

  Крім того, новим законом збільшено мінімальний розмір аліментів на кожну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму.  В результаті цього до грудня 2017 року мінімальний розмір аліментів на дитину у віці до 6 років становитиме 713 грн., А мінімальні аліменти на дитину старше 6 років - 888 грн.  50 коп.  Необхідно враховувати, що максимальний розмір аліментів обмежений 10 прожитковими мінімумами, що на сьогоднішній день складає на дитину віком до 6 років - 14260 грн.  і 17 770 грн.  - на дитину старше 6 років.

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області інформує

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області інформує  Закон України від 17.05.2017 року № 2037-VIII, що набрав чинності з 08.07.2017 року  « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів »
 
Порядок стягнення аліментів

Основна зміна порядку стягнення аліментів полягає в тому, що в абсолютній більшості випадків аліменти тепер будуть стягуватися на підставі судового наказу, який, по своїй суті, вже є виконавчим документом.
Такий наказ можна буде отримати в середньому за місяць і відразу звернутися до виконавчої служби для примусового стягнення (для порівняння - стягнення аліментів в порядку позовного провадження, займало і займає в середньому 2-3 місяці).
У той же час, можливо, що термін отримання наказу буде ще більш стислим, і залежати це буде від того, як складеться судова практика щодо вступу наказу про стягнення аліментів в силу.  За загальним правилом, судовий наказ набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про його скасування.  Але за новим законом наказ про стягнення аліментів не можна оскаржити - потрібно тільки подавати позов про зміну розміру аліментів.  Відповідно, теоретично, видача вступило в законну силу наказу можлива вже через 3-5 днів.
Також потрібно враховувати і той факт, що якщо позовна заява про стягнення аліментів не оплачується судовим збором, то за подачу і отримання судового наказу про стягнення аліментів на дитину необхідно буде заплатити судовий збір в розмірі 320 грн.  (20% від прожиткового мінімуму).
 У той же час, в наказному провадженні можна (і навіть потрібно - про це нижче) стягувати не всі аліменти, а тільки в тих випадках, коли заявлені вимоги про стягнення аліментів:
 - на одну дитину - ¼ частина від доходів платника аліментів;
 - на двох дітей - 1/3 частина від доходів платника аліментів;
 - на трьох і більше дітей - ½ частина від доходів платника аліментів; 
- у твердій сумі, в розмірі 50% від прожиткового мінімуму на кожну дитину.

 Важливо!  Згідно вимог процесуального законодавства суди зобов'язані відмовляти у відкритті позовного провадження і повертати документи заявнику, якщо за вищевказаними випадків він звернувся в суд не з заявою про видачу судового наказу, а з позовною заявою (ч. 3 ст. 118 ЦПК).  Позовна виробництво в даному випадку можливо тільки якщо у видачі судового наказу відмовлено або заяву про видачу наказу повернуто.
Можна припустити, що з метою уникнення сплати судового збору в 320 грн., Буде практикуватися подача позову на суму трохи перевищує встановлену як поріг для подачі наказу (наприклад 1/3 частина на одну дитину).  В кінцевому підсумку збирачі аліментів будуть вибирати, що їм важливіше - економія часу або грошей.  У всіх інших випадках, коли порога, установленого для наказного провадження, стягувачу аліментів недостатньо, для стягнення аліментів на дитину потрібно буде звертатися в суд з позовом, за розгляд якого позивачі, як і раніше, звільнені від сплати судового збору.
До позову, як і раніше, необхідно буде докласти всі докази ваших вимог і обґрунтування заявленого розміру аліментів.
 

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повідомляє що з 04.12.2017 року по 08.12.2017 року проводиться      ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  ТИЖДЕНЬ    ПРАВА


«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину:

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
 

«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 196 « Сімейного Кодексу України» Відповідальність за прострочення сплати аліментів:

У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.
 

У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника такий платник зобов’язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних із простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов’язок щодо оплати додаткових витрат у строк, встановлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого строку - після спливу семи днів після пред’явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

«Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 182 Сімейного кодексу України

Обставини, яківраховуються судом при визначенні розміру аліментів                                                           

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

 

 

Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 36 «Розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини» Закон

     Розшук боржника, його майна, розшук дитини за виконавчим документом про відібрання дитини
 У разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.
{Абзац перший частини третьої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Витрати, пов’язані з розшуком боржника, майна боржника та його зберіганням, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом.
 
 
 

Більше статей...

  1. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 59 «Зняття арешту з майна» Закону України «Про виконавче провадження»
  2. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби інформує: Порядок стягнення аліментів (згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»)
  3. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює статтю 13 «Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій» Закону України «Про виконавче пр
  4. Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області роз’яснює пункт 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»