Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Заходи запобігання використання незареєстрованих ГМО у відкритих системах

До уваги суб’єктів господарювання!

      Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звертає увагу сільгоспвиробників на те, що сьогодні в засобах масової інформації, в тому числі в мережі інтернет, зустрічаються оголошення в яких рекламують до продажу сорти сільськогосподарських культур стійких до тих чи інших груп гербіцидів. Дана інформація викликає підозру в тому, що ці сорти можуть бути створені на основі генетично модифікованих організмів (ГМО).

       На даний час, використання генетично модифікованих організмів регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Генетично модифіковані організми, що використовуються у відкритій системі, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки за умови дотримання передбаченої технології використання.

       Обов'язковою умовою використання ГМО у відкритій системі є наявність методів і методик їх ідентифікації, розроблених за міжнародними стандартами та затверджених в установленому порядку в Україні.

       Забороняється вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО без оцінки впливу на довкілля та до їх державної реєстрації.

       До державної реєстрації вивільнення в навколишнє природне середовище ГМО можливе тільки з метою державної апробації (випробовувань). Проведення державної апробації (випробовувань) ГМО у відкритій системі здійснюється виключно на підставі дозволу. Дозвіл видається одноразово на проведення державної апробації (випробовувань) конкретно визначеного ГМО.

       У державній реєстрації ГМО може бути відмовлено в разі отримання науково обґрунтованої інформації щодо їх небезпеки для здоров'я людини або навколишнього природного середовища при використанні за цільовим призначенням. До генетично модифікованих сортів рослин можуть бути застосовані обмеження щодо їх вирощування на землях, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

       Забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.

       Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

       Відповідальність несуть особи, які винні у:

- приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;

- недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;

- використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);

- порушенні правил утилізації та знищення ГМО;

- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.

Головний спеціаліст відділу контролю
в сфері насінництва і розсадництва
ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Симоненко Т.В.


УВАГА! ІЗ 13 ВЕРЕСНЯ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ОСІННЯ КАМПАНІЯ З ПЕРОРАЛЬНОЇ ІМУНІЗАЦІЇ ДИКИХ М’ЯСОЇДНИХ ТВАРИН

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомляє, що з метою збереження стабільної епізоотичної ситуації зі сказу на території Київської області із 13 вересня 2020 року буде проводитись планова пероральна імунізація диких та бродячих м’ясоїдних тварин.

Розповсюдження принад, які містять високоімунну безпечну вакцину проти сказу, буде здійснюватися авіатранспортом в лісових та сільськогосподарських угіддях.

Тому, велике прохання не хвилюватися побачивши принаду (розмір із сірникову коробку) або літак, який розкидає принади, ні в якому випадку не чіпати брикети та не переносити з місця.

Триватиме кампанія з пероральної вакцинації протягом 7-9 днів, в залежності від погодних умов.

http://koda.gov.ua/news/uvaga-iz-13-veresnya-v-kiivskiy-oblasti/




ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ

зберігання насіннєвого матеріалу

Зберігання насіннєвого матеріалу — завершальний етап технологічного процесу в насінництві. Його завдання - зберегти посівні якості насіння. Найпоширеніші причини погіршення якості насіння під час зберігання: самозігрівання, наявність комах, кліщів і мікроорганізмів, вплив низьких температур, підвищення вологості, проростання. Запобігти цих негативних явищ можна ретельною підготовкою насіння, правильним розміщенням його в складі, дотриманням оптимального режиму зберігання й постійним спостереженням за ним.

       Способи зберігання насіння (насипом, у мішкотарі, контейнерах) та його розміщення повинні забезпечити раціональне використання місткості сховища, не допустити змішування різних партій, забезпечити вільний доступ до кожної з них з метою догляду впродовж всього періоду зберігання. До початку збирання складають план розміщення насіння в сховищах з урахуванням очікуваних обсягів виробництва, планів сівби і реалізації по кожній культурі, сорту, репродукції. Розміщення партій насіння проводять за документами на сортові й посівні якості. У сховищі, біля входу, прикріпляють карту розміщення й пересування партій. У разі зберігання насипом висота зерна не повинна перевищувати 2 м для зернових і зернобобових культур, 1,5 м - для олійних. Висота бурту насіння зернових у сховищі з активною вентиляцією допускається до З м. Стіни закромів мають забезпечувати надійну ізоляцію. Закроми не досипають на 15- 20 см. Насіння, затарене в мішки, складають у штабелі на настилах або піддонах на відстані від підлоги не менше 15 см, від стін сховища і між штабелями - 70 см. Розміри штабелів і відстань між ними повинні забезпечити доступ до насіння з будь-якого місця. Для зручності приймання й видачі насіння між штабелями необхідно залишити технологічні проходи шириною не менше 1,5 м. Добра стійкість штабелю досягається складуванням мішків у шаховому порядку з чергуванням рядів по довжині та ширині.

       Для зручності зберігання насіння і догляду за ним використовують різні типи м'яких і твердих контейнерів (особливо для внутрішніх потреб). Кожну партію насіння на зберіганні забезпечують штабельним ярликом, в якому вказані культура, сорт, категорія (по етапах насінництва), репродукція, маса, рік урожаю й сортовий документ (назва, номер і термін дії). У процесі дихання насіння виділяє вологу, вуглекислий газ і значну кількість тепла, але в сухому середовищі цей процес відбувається повільно й не загрожує зберіганню. Якщо вологість вища критичного порога для пшениці, жита, ячменю - 14,5-15,5, кукурудзи - 13-14, проса - 12-13, соняшнику - 7-9 %, то з'являється вільна вода, у насінні починається активна фізіологічна діяльність, зерно бубнявіє, розвиваються хвороби. Тому зберігати насіння зернових треба за вологості нижче критичної на 3-4, а олійних на 2-3 %. У насінні зернових культур із вологістю нижче 12 % не розвиваються хвороби, а нижче 9 % не з'являються шкідники.

       Контроль за умовами зберігання насіння. Тривалість збереження життєздатності насіння залежить від вологості й температури повітря. Оптимальні умови створюються за низької відносної вологості повітря (це попереджає зволоження насіння) і вологості насіння (14,5-15 %) для колосових культур. Для дотримання таких умов насіннєсховища періодично провітрюють. При сухій погоді температура зовнішнього повітря повинна бути нижчою від температури зернової маси не менше ніж на 4—5 °С, а при вологій погоді на 8 °С і більше. Не менше двох разів на місяць перевіряють вологість насіння методом висушування. Регулярно контролюють температуру насіннєвого матеріалу, а також температуру й відносну вологість повітря в сховищі. Температуру насипу зерна міряють за допомогою термо-штанги в трьох точках на трьох глибинах при висоті насипу біля 1,5 м і на двох (біля підлоги і всередині) при висоті менше 1,5 м. Періодичність такого контролю для свіжозібраного насіння зернових і зернобобових культур у перші 3 місяці один раз на тиждень, олійних - 2, а в подальшому - 2-3 рази на місяць. Після кожного провітрювання, а також переміщення партії вологість визначають повторно. Бажано через 4-6 місяців перекладати мішки, щоб верхні ряди перемістити вниз, а нижні -наверх.

       Контроль якості насіння під час зберігання. У процесі зберігання систематично здійснюють органолептичний контроль насіння (запах, колір, вологість), а також аналітичний контроль за посівними якостями й зараженістю шкідливими комахами, зокрема кліщами. Нагляд ведуть за кожною партією й кожною одиницею насіння, особливо ретельно - за партіями з підвищеною травмованістю і вологістю

        Обстежують на зараженість не тільки насіння, але й тару, стіни, підлогу, щілини та інші місця сховища. Втрата блиску, білявий, сіруватий колір насіння - наслідок самозігрівання та впливу тривалих опадів. Бурий колір насіння люцерни характеризує старе насіння з низькою схожістю. Затхлий запах з'являється у разі зберігання насіння у вологому приміщенні, оселедцевий запах властивий зерну, враженому твердою сажкою. Зморщеність зерна пшениці пов'язана з ураженням його морозом. Цвілий запах з'являється від активної діяльності в зерновій масі шкідливої мікрофлори (цвіль зберігання), що свідчить про підвищену вологість і можливі осередки самозігрівання.

         Графік внутрішньогосподарського контролю складається з таким розрахунком, щоб до сівби або реалізації насіння мати свіжі дані про його якість. Для обліку проходження насіння, його руху й якості агроном і завідувач насіннєвого складу ведуть Шнурову книгу обліку насіння встановленої форми. Записи в ній мають відповідати даним бухгалтерського обліку, сортовим і насіннєвим документам.

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва

Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби

 в Київській області                                                                                                         Симоненко Т.В.

 

ГОТУЄМОСЬ ДО ЗБОРУ ВРОЖАЮ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ

У системі насінництва зернових культур важливе значення мають ті агротехнічні заходи, що значно поліпшують якість насіння. Насамперед це вибір кращого попередника, визначення оптимальних строків сівби, норм висіву, встановлення збалансованого режиму живлення тощо. До того ж потрібно враховувати особливості сорту, його генетичні й технологічні можливості.

Технологія вирощування насіннєвих посівів здебільшого схожа з технологією вирощування товарних, проте передбачає комплекс спеціальних агрозаходів, спрямованих на пришвидшене розмноження сортового насіння, збереження його чистоти та формування високих посівних і врожайних властивостей. Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема, розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту тощо.

За догляду за насіннєвими посівами проводять ті самі агротехнічні заходи, що й на товарних посівах, але в оптимальні строки й на вищому агротехнічному рівні, обов’язковим є здійснення видового та сортового прополювань.

Збір урожаю на насіннєвих посівах потрібно проводити швидко та якісно й у максимально стислі строки. Спочатку починають із вищих репродукцій, більш скоростиглих і короткостеблових; кожен окремий сорт потрібно збирати окремим комбайном. Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим комбайнуванням та роздільним способом .Перший використовується при рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах та за нестабільних погодних умов. В інших випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом. Пряме комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в межах 16-18%, проса – при дозріванні зерна у верхній та середній частині волоті; гороху і вики – при побурінні 70-75% бобів. За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу. Збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих генерацій бажано проводити першими. Для «промивки» зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин необхідно використовувати культуру, насіння якої легко відділяється. В першу чергу прямим комбайнуванням в стислі строки слід збирати пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом і іншими хворобами зерна, що дає змогу суттєво знизити пошкодженість насіння. На полях, де передбачається одержання якісного насіння, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий їх обмолот.

Розміщувати на току зерно пшениці слід таким чином, щоб запобігти змішуванню з іншими культурами, а під час проведення післязбиральної обробки вжити заходів щодо запобігання механічному засміченню насіння. Приміщення, де зберігається насіння, має бути сухим і не зараженим хворобами. Кожну партію насіння укладають в окремий штабель на дерев’яний настил, що розташований не нижче як 15 см від підлоги. Відстань між штабелями й стінами має бути не менша за 0,75 м, а між окремими штабелями — не менша ніж 1 м. Мішки один раз на чотири місяці перекладають: верхні ряди мішків кладуть униз, а нижні — на верх.

 

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва

 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Симоненко Т.В.

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell)

  Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки вона широко розповсюдилась на всі континенти. Зараз  є повідомлення  про шкідника в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні картопляну міль вперше виявили в 1980 році в Криму. Пізніше вогнища картопляної молі з'явилися в інших областях України. На сьогодні картопляна міль поширена Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях та входить до списку найнебезпечніших шкідників, які пошкоджують рослини родини Пасльонових (Solanaceae).

Зовнішній вигляд: Розмах крил метеликів  10-15 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила по ширині майже рівні переднім, з виїмкою по зовнішньому краю, мають бахрому. У самців на задніх крилах розташована кисть з довгих волосків, що досягають майже середини крила. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле. Гусениці голі, молоді довжиною 1,2 мм, дорослі - 8-10 мм, від жовто-рожевого до сіро-зеленого кольору з поздовжньою смугою посередині й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний – жовтий. Лялечка коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, довжиною 5,5 - 6,5 мм, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.

Життєвий цикл та морфологічні ознаки: В умовах України масовий літ метеликів відбувається в травні (вночі). Парування починається через 24 години після початку льоту і через добу після спарювання, самки відкладають яйця з нижньої сторони листків, на стебла, ґрунт, в вічках оголених бульб. Доросла самка може відкласти від 60 до 200 яєць. Термін відродження гусені з яйця залежить від температури, та в середньому складає приблизно 5 діб. Живлення та розвиток гусениці в полі триває до двох тижнів, після чого відбувається заляльковування. В сховищах тривалість життя гусениці становить до 10 тижнів. Потім гусениці залишають місця живлення, переповзають в верхній шар ґрунту або в інші затишні місця (посохле листя, рослинні рештки, між бульбами у сховищах, тріщини в підлозі) та сплітають шовкові кокони, в яких заляльковуються. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, і після парування та відкладання яєць починається розвиток нового покоління.

Ознаки пошкодження: Картоплю міль ушкоджує найбільше, крім того, може оселятись на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. На листі гусениці вгризаються під епідерміс, створюють міни. Харчуючись тканиною листя, залишають верхній і нижній епідерміс недоторканим. Після проникнення  в бульби утворюють галереї (тунелі) заповнені шовковими нитками та екскрементами. Всередині тунелів, зроблених личинками, можуть розвиватись патогенні гриби, бактерії та кліщі, що призводить до гниття та виділення неприємного запаху. Шкідник  продовжує свій розвиток в сховищах і погребах, де пошкоджує картоплю на зберіганні. В результаті, продукція стає непридатною до вживання, насіннєва - втрачає свої посівні властивості. Здорові бульби заражаються від хворих, таким чином при зберіганні може бути знищений весь врожай.  

Перший тип пошкодження бульб - це так зване поверхневе пошкодження, коли гусениця проникає під шкірку бульби, а потім робить ходи майже під самою шкіркою. Шкірка поступово висихає, осідає і утворює при цьому помітний рубець.

Другий тип ушкодження - утворення більш глибоких ходів в бульбах. Такі ходи майже не помітні зовні, їх можна виявити при детальному огляді, після розрізання бульб.

Плоди томатів зазвичай піддаються незначному пошкодженню, але при відсутності звичайних для гусениць кормових рослини, як правило, при перших заморозках, такі ушкодження можуть бути значними. На листі картоплі і томатів утворюються міни, стінки яких непрозорі. Іноді гусениця живиться в складках молодого листя. Сплетіння листя павутиною, пошкодження стебел і пагонів найчастіше спостерігається на верхівках рослин. В плоди (томати, перець) гусениця проникає знизу, через плодоніжки, з верхівки - з місця залишку квітки. Крізь тонку шкірку плодів гусениці можуть потрапляти в місця, де плоди стикаються між собою або торкаються поверхні ґрунту або тари. Самостійно шкідник може переміщуватись на відстань до 1 км між культурами та заражати рослини або бульби, а на великі відстані із зараженими бульбами. Картопляна міль може розповсюджуватись в усіх стадіях розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик).

 

  Агротехнічні заходи боротьби з картопляною міллю передбачають дотримання сівозмін, недопущення повторних посадок картоплі (а також інших пасльонових) на попередньому місці протягом 3 років. Фумігація бульб картоплі перед посадкою, а також висадка тільки здорових бульб, глибина їх загортання повинна становити не менше 15 см. Впродовж вегетації, необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яни, які є резерватами шкідника. Необхідно регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового врожаю перебували під шаром ґрунту не менше 5 см. Збирати врожай потрібно в стислі терміни на початку пожовтіння бадилля, не допускаючи її висихання. Викопані бульби необхідно відразу вивезти з поля, не залишаючи на ньому некондиційні і дрібні. Також не можна викидати бульби, плоди, уражені картопляної міллю на звалища, в лісосмуги та інші місця, тому що шкідник може перезимувати і в наступному році знову оселитися на полях і розширити межі вогнища. Зберігати бульби рекомендується при найбільш сприятливому температурному режимі + 3-5 ° С. При таких температурах, в промислових холодильниках, протягом 4-5 місяців зберігання гинуть всі стадії розвитку шкідника. Для хімічної боротьби з шкідником потрібно використовувати препарати, які дозволені для використання в боротьбі з картопляною міллю, відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. На томатах, баклажанах, перці, тютюні більшу частину періоду вегетації використання інсектицидів обмежена, тому боротьбу з картопляної міллю необхідно проводити, в основному, з використанням біологічних препаратів.

  Фітосанітарні заходи для локалізації та запобігання розповсюдженню: Забороняється вивезення картоплі та пасльонових культур з районів або господарств заражених картопляною міллю. Фітосанітарний контроль при переміщенні пасльонових культур, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон всередині країни та при імпорті, а також систематичне обстеження посівів картоплі та пасльонових культур у період вегетації та готової продукції у сховищах.

  При виявленні картопляної молі, згідно з чинним законодавством України (Закон України «Про карантин рослин») на території де вона була виявлена запроваджується карантинний режим.

 

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області

провідний спеціаліст відділу карантину                                        

Олег Кутовець

ПОЛЬОВЕ ОЦІНЮВАННЯ (АПРОБАЦІЯ) НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ

 Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області звертає увагу виробників насіння та садивного матеріалу на необхідність проведення польового оцінювання під час заходів сортового контролю та про перелік документів, які необхідно подати для проведення польового оцінювання насінницьких посівів, та строки їх подачі.

      Згідно зі статтею 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» насіння і садивний матеріал вводяться в обіг лише після їх сертифікації. Однією з умов видачі сертифікатів є відповідність насіння або садивного матеріалу за сортовими або товарними якостями вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва. 

   Для проведення польового оцінювання посіву або насадження суб’єкт насінництва та розсадництва  подає до органу із сертифікації або його підрозділу за місцезнаходженням посіву або насадження заявку на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу:
не пізніше ніж за 20 робочих днів до закінчення граничного строку проведення польового оцінювання посіву сільськогосподарських рослин;
не пізніше 10 травня поточного року - для садіння щепленого винограду;
не пізніше 15 червня поточного року - для весняного та літнього садіння хмелю із закритою кореневою системою та літнього садіння саджанців винограду, які перебувають у стані росту;
не пізніше 15 жовтня поточного року - для осіннього садіння хмелю з відкритою кореневою системою.
До заявки на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу додаються:
- документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);
- копії сертифікатів, виданих на насіння або садивний матеріал попередньої генерації під час послідовного розмноження;
- схема розміщення поля (полів) посіву або насадження з прив’язкою до місцевості;
- для гібридів - інформація про співвідношення чоловічих і жіночих рослин, визначене власником майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту;
- інформація про обраного аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) у разі можливості проведення польового оцінювання аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який провадить діяльність як незалежний експерт.

Зазначені документи можуть бути подані особисто або надіслані поштовим відправленням.

 

Відповідно до затверджених методик передбачені попередні та остаточні польові оцінювання.      За результатами польового оцінювання аудитор із сертифікації складає акт польового оцінювання, на підставі якого орган із сертифікації або його підрозділ оформляє сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння.У разі невідповідності посіву вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва, він вилучається з числа насіннєвих.

      Рекомендуємо детально ознайомитися з формою сертифікату, що засвідчує сортові якості насіння, звернувши особливу увагу на розділ «ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ», де передбачено: «Збереження сортових якостей насіння від збирання врожаю до сівби (реалізації) гарантую». Скріпивши печаткою гарантійне зобов’язання, суб’єкт насінництва та розсадництва гарантує збереження сортових якостей від збирання врожаю до сівби. Перед сівбою насіння власного врожаю необхідно очистити, сформувати партії насіння, упакувати та маркувати етикетками сірого кольору (для не остаточно сертифікованого насіння) відповідно до вимог «Порядку маркування та пакування партій насіння і форми етикетки», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.07.2017 №348.

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва

Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби

 в Київській області                                     Симоненко Т.В.

 

До уваги суб'єктів насінництва та розсадництва . Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів перехресно запильних культур

До уваги суб'єктів насінництва та розсадництва .

Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів перехресно запильних культур.

        З метою отримання якісного насіння при вирощуванні перехреснозапильних сільськогосподарських культур (жито, тритикале, гречка, кукурудза, сорго зернове, соняшник, ріпак, гірчиця, редька олійна, суріпиця, тощо) необхідно дотримуватись норм граничної просторової ізоляції від інших видів, сортів та гібридів цих сільськогосподарських культур.

        Держпродспоживслужба в Київській області нагадує виробникам насіння, про необхідність дотримання Порядку узгодження розташування посівів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.10.2016 № 365 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 р. за № 1413/29543).

       Згідно із вказаним Порядком, суб’єкт насінництва та розсадництва узгоджує питання не висівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані в межах норм просторової ізоляції. За результатами узгодження може укладатися угода про не висівання споріднених перехреснозапильних рослин, а також про взаємні гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення на земельних ділянках в межах норм просторової ізоляції протягом вегетаційного періоду відповідного року.

          Не пізніше 01 березня 2019 року, суб’єкт насінництва та розсадництва повинен подати до Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Київській області план-схему розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних культур.

          Суб’єкти насінництва та розсадництва мають право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють товарне сільськогосподарське виробництво.

         Відповідно до порядку п. 6 право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних культур  мають суб'єкти насінництва та розсадництва при поданні    плану-схеми,  інші суб’єкти господарювання не мають права розміщувати посіви споріднених перехреснозапильних рослин на відстані в межах норм просторової ізоляції. Суб’єкт насінництва та розсадництва, від якого план-схема надійшла першою, має право на перевагу  при розташуванні насіннєвих посівів. Підставою для відмови в узгодженні плану-схеми є відсутність суб'єкта насінництва та розсадництва у Державному реєстрі суб'єктів насінництва та розсадництва.

НОРМИ ПРОСТОРОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ ПЕРЕХРЕСНОЗАПИЛЬНИХ КУЛЬТУР

•Нормативи вказано з урахуванням нових вимог, гармонізованих з міжнародними нормативними документами (ОЕСР, Директиви ЄС).

 

Культура

Категорія насіння, шо виробляється

Мінімальна відстань

 

м

вид посівів

 

Тритикале

Самозапильні сорти

ДН. БН

50

Тритикале

 

СН

20

 

Перехреснозапильні сорти

ДН. БН

300

Тритикале і жита

 

СН

250

 

Жито

Сорти

ДН. БН

300

Жита і три­тикале

 

СН

250

 

Гібриди

ДН. БН

1000/600

 

СН

500

 

Гречка

ДН. БН

300

Гречки

 

СН

200

 

Кукурудза/ сорго зер­нове

Самозапильні лінії

ДН

500/400

Кукурудзи/

сорго

 

БН

500/400

 

СН

300/200

 

Гібриди

Батьківські компо­ненти

БН

300

 

Товарного призна­чення

СН

200

 

Сорти та гібридні популяції

БН

300/400

 

СН

200

 

Соняшник

Батьківські компоненти гібридів

ДН. БН

3000

Соняшнику

 

Ділянки гібридизації

СН

1500

 

Сорти

ДН. БН. СН

1000

 

Ріпак

Безерукові й глюкозинолатні сорти

ДН. БН, СН

500

Рослин роди­ни Brassica

 

Низькоглюкозинолатні сорти

ДН. БН, СН

100

 

Гірчиця

Біла

ДН. БН, СН

500

 

Сарептська

ДН. БН.СН

100

 

Редька олійна, перко, тифон

ДН, БН. СН

500

 

Суріпиця

ДН. БН.СН

1000

 

Рицина

ДН, БН, СН

1000

Рицини

 

Рижій

ДН, БН, СН

100

Рижію

Мак олійний

Дії, БИ, СН

50

Маку

Льон-довгунець

ДН, БИ, СН

10

Льону

Боби

ДН, БН, СН

1000

Бобів

Вика озима

ДН, БН, СН

200

Вики

Люпин

Багаторічний

ДН, БН, СН

1000

Люпину

Білий і жовтий

ДН, БН, СН

400

Багаторічні бобові трави

ДН, БН, СН

200

Відповідних

трав

Багаторічні злакові трави

ДН, БН. СН

400

Буркун

ДН, БН, СН

200

Буркуну

Серадела

ДН, БН, СН

400

Серадели

Сорго

Цукрове

ДН, БН. СН

700

Соргових

Віничне

ДН, БН, СН

1000

Суданська трава

ДН, БН, СН

500

Суданки

Могар

ДН, БІІ, СН

500

Могару

                   

 

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва ГУ Держпродспоживслужби в Київській області                   Симоненко Т.В.