Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



ГОТУЄМОСЬ ДО ЗБОРУ ВРОЖАЮ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ

У системі насінництва зернових культур важливе значення мають ті агротехнічні заходи, що значно поліпшують якість насіння. Насамперед це вибір кращого попередника, визначення оптимальних строків сівби, норм висіву, встановлення збалансованого режиму живлення тощо. До того ж потрібно враховувати особливості сорту, його генетичні й технологічні можливості.

Технологія вирощування насіннєвих посівів здебільшого схожа з технологією вирощування товарних, проте передбачає комплекс спеціальних агрозаходів, спрямованих на пришвидшене розмноження сортового насіння, збереження його чистоти та формування високих посівних і врожайних властивостей. Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема, розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту тощо.

За догляду за насіннєвими посівами проводять ті самі агротехнічні заходи, що й на товарних посівах, але в оптимальні строки й на вищому агротехнічному рівні, обов’язковим є здійснення видового та сортового прополювань.

Збір урожаю на насіннєвих посівах потрібно проводити швидко та якісно й у максимально стислі строки. Спочатку починають із вищих репродукцій, більш скоростиглих і короткостеблових; кожен окремий сорт потрібно збирати окремим комбайном. Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим комбайнуванням та роздільним способом .Перший використовується при рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах та за нестабільних погодних умов. В інших випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом. Пряме комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в межах 16-18%, проса – при дозріванні зерна у верхній та середній частині волоті; гороху і вики – при побурінні 70-75% бобів. За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу. Збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих генерацій бажано проводити першими. Для «промивки» зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин необхідно використовувати культуру, насіння якої легко відділяється. В першу чергу прямим комбайнуванням в стислі строки слід збирати пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом і іншими хворобами зерна, що дає змогу суттєво знизити пошкодженість насіння. На полях, де передбачається одержання якісного насіння, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий їх обмолот.

Розміщувати на току зерно пшениці слід таким чином, щоб запобігти змішуванню з іншими культурами, а під час проведення післязбиральної обробки вжити заходів щодо запобігання механічному засміченню насіння. Приміщення, де зберігається насіння, має бути сухим і не зараженим хворобами. Кожну партію насіння укладають в окремий штабель на дерев’яний настил, що розташований не нижче як 15 см від підлоги. Відстань між штабелями й стінами має бути не менша за 0,75 м, а між окремими штабелями — не менша ніж 1 м. Мішки один раз на чотири місяці перекладають: верхні ряди мішків кладуть униз, а нижні — на верх.

 

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва

 ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Симоненко Т.В.

Картопляна міль (Phthorimaea operculella Zell)

  Батьківщина картопляної молі - Південна Америка, звідки вона широко розповсюдилась на всі континенти. Зараз  є повідомлення  про шкідника в більш ніж 90 країнах Європи, Азії, Африки, Північної, Центральної, Південної Америки, Океанії. В Україні картопляну міль вперше виявили в 1980 році в Криму. Пізніше вогнища картопляної молі з'явилися в інших областях України. На сьогодні картопляна міль поширена Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській та Херсонській областях та входить до списку найнебезпечніших шкідників, які пошкоджують рослини родини Пасльонових (Solanaceae).

Зовнішній вигляд: Розмах крил метеликів  10-15 мм. Передні крила широколанцетні, коричнево-сірі, з темнішим внутрішнім краєм, жовтими лусочками й темно-коричневими штрихами; задні крила по ширині майже рівні переднім, з виїмкою по зовнішньому краю, мають бахрому. У самців на задніх крилах розташована кисть з довгих волосків, що досягають майже середини крила. Яйце розміром 0,8 мм, овальне, перламутрово-біле. Гусениці голі, молоді довжиною 1,2 мм, дорослі - 8-10 мм, від жовто-рожевого до сіро-зеленого кольору з поздовжньою смугою посередині й дрібними темними щитками по тілу; грудний щиток чорний, анальний – жовтий. Лялечка коричнева, з невеликим кремастером і щетинками на кінці черевця, довжиною 5,5 - 6,5 мм, знаходиться в шовковистому сріблясто-сірому коконі.

Життєвий цикл та морфологічні ознаки: В умовах України масовий літ метеликів відбувається в травні (вночі). Парування починається через 24 години після початку льоту і через добу після спарювання, самки відкладають яйця з нижньої сторони листків, на стебла, ґрунт, в вічках оголених бульб. Доросла самка може відкласти від 60 до 200 яєць. Термін відродження гусені з яйця залежить від температури, та в середньому складає приблизно 5 діб. Живлення та розвиток гусениці в полі триває до двох тижнів, після чого відбувається заляльковування. В сховищах тривалість життя гусениці становить до 10 тижнів. Потім гусениці залишають місця живлення, переповзають в верхній шар ґрунту або в інші затишні місця (посохле листя, рослинні рештки, між бульбами у сховищах, тріщини в підлозі) та сплітають шовкові кокони, в яких заляльковуються. Через 7-12 діб з лялечок вилітають метелики, і після парування та відкладання яєць починається розвиток нового покоління.

Ознаки пошкодження: Картоплю міль ушкоджує найбільше, крім того, може оселятись на томатах, перці, баклажанах, тютюні та дикоростучих пасльонових. На листі гусениці вгризаються під епідерміс, створюють міни. Харчуючись тканиною листя, залишають верхній і нижній епідерміс недоторканим. Після проникнення  в бульби утворюють галереї (тунелі) заповнені шовковими нитками та екскрементами. Всередині тунелів, зроблених личинками, можуть розвиватись патогенні гриби, бактерії та кліщі, що призводить до гниття та виділення неприємного запаху. Шкідник  продовжує свій розвиток в сховищах і погребах, де пошкоджує картоплю на зберіганні. В результаті, продукція стає непридатною до вживання, насіннєва - втрачає свої посівні властивості. Здорові бульби заражаються від хворих, таким чином при зберіганні може бути знищений весь врожай.  

Перший тип пошкодження бульб - це так зване поверхневе пошкодження, коли гусениця проникає під шкірку бульби, а потім робить ходи майже під самою шкіркою. Шкірка поступово висихає, осідає і утворює при цьому помітний рубець.

Другий тип ушкодження - утворення більш глибоких ходів в бульбах. Такі ходи майже не помітні зовні, їх можна виявити при детальному огляді, після розрізання бульб.

Плоди томатів зазвичай піддаються незначному пошкодженню, але при відсутності звичайних для гусениць кормових рослини, як правило, при перших заморозках, такі ушкодження можуть бути значними. На листі картоплі і томатів утворюються міни, стінки яких непрозорі. Іноді гусениця живиться в складках молодого листя. Сплетіння листя павутиною, пошкодження стебел і пагонів найчастіше спостерігається на верхівках рослин. В плоди (томати, перець) гусениця проникає знизу, через плодоніжки, з верхівки - з місця залишку квітки. Крізь тонку шкірку плодів гусениці можуть потрапляти в місця, де плоди стикаються між собою або торкаються поверхні ґрунту або тари. Самостійно шкідник може переміщуватись на відстань до 1 км між культурами та заражати рослини або бульби, а на великі відстані із зараженими бульбами. Картопляна міль може розповсюджуватись в усіх стадіях розвитку (яйце, гусениця, лялечка, метелик).

 

  Агротехнічні заходи боротьби з картопляною міллю передбачають дотримання сівозмін, недопущення повторних посадок картоплі (а також інших пасльонових) на попередньому місці протягом 3 років. Фумігація бульб картоплі перед посадкою, а також висадка тільки здорових бульб, глибина їх загортання повинна становити не менше 15 см. Впродовж вегетації, необхідно систематично знищувати пасльонові бур'яни, які є резерватами шкідника. Необхідно регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового врожаю перебували під шаром ґрунту не менше 5 см. Збирати врожай потрібно в стислі терміни на початку пожовтіння бадилля, не допускаючи її висихання. Викопані бульби необхідно відразу вивезти з поля, не залишаючи на ньому некондиційні і дрібні. Також не можна викидати бульби, плоди, уражені картопляної міллю на звалища, в лісосмуги та інші місця, тому що шкідник може перезимувати і в наступному році знову оселитися на полях і розширити межі вогнища. Зберігати бульби рекомендується при найбільш сприятливому температурному режимі + 3-5 ° С. При таких температурах, в промислових холодильниках, протягом 4-5 місяців зберігання гинуть всі стадії розвитку шкідника. Для хімічної боротьби з шкідником потрібно використовувати препарати, які дозволені для використання в боротьбі з картопляною міллю, відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. На томатах, баклажанах, перці, тютюні більшу частину періоду вегетації використання інсектицидів обмежена, тому боротьбу з картопляної міллю необхідно проводити, в основному, з використанням біологічних препаратів.

  Фітосанітарні заходи для локалізації та запобігання розповсюдженню: Забороняється вивезення картоплі та пасльонових культур з районів або господарств заражених картопляною міллю. Фітосанітарний контроль при переміщенні пасльонових культур, ґрунту, інших вантажів при переміщенні з карантинних зон всередині країни та при імпорті, а також систематичне обстеження посівів картоплі та пасльонових культур у період вегетації та готової продукції у сховищах.

  При виявленні картопляної молі, згідно з чинним законодавством України (Закон України «Про карантин рослин») на території де вона була виявлена запроваджується карантинний режим.

 

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області

провідний спеціаліст відділу карантину                                        

Олег Кутовець

ПОЛЬОВЕ ОЦІНЮВАННЯ (АПРОБАЦІЯ) НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ

 Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області звертає увагу виробників насіння та садивного матеріалу на необхідність проведення польового оцінювання під час заходів сортового контролю та про перелік документів, які необхідно подати для проведення польового оцінювання насінницьких посівів, та строки їх подачі.

      Згідно зі статтею 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» насіння і садивний матеріал вводяться в обіг лише після їх сертифікації. Однією з умов видачі сертифікатів є відповідність насіння або садивного матеріалу за сортовими або товарними якостями вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва. 

   Для проведення польового оцінювання посіву або насадження суб’єкт насінництва та розсадництва  подає до органу із сертифікації або його підрозділу за місцезнаходженням посіву або насадження заявку на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу:
не пізніше ніж за 20 робочих днів до закінчення граничного строку проведення польового оцінювання посіву сільськогосподарських рослин;
не пізніше 10 травня поточного року - для садіння щепленого винограду;
не пізніше 15 червня поточного року - для весняного та літнього садіння хмелю із закритою кореневою системою та літнього садіння саджанців винограду, які перебувають у стані росту;
не пізніше 15 жовтня поточного року - для осіннього садіння хмелю з відкритою кореневою системою.
До заявки на визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу додаються:
- документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);
- копії сертифікатів, виданих на насіння або садивний матеріал попередньої генерації під час послідовного розмноження;
- схема розміщення поля (полів) посіву або насадження з прив’язкою до місцевості;
- для гібридів - інформація про співвідношення чоловічих і жіночих рослин, визначене власником майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту;
- інформація про обраного аудитора із сертифікації (агронома-інспектора) у разі можливості проведення польового оцінювання аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який провадить діяльність як незалежний експерт.

Зазначені документи можуть бути подані особисто або надіслані поштовим відправленням.

 

Відповідно до затверджених методик передбачені попередні та остаточні польові оцінювання.      За результатами польового оцінювання аудитор із сертифікації складає акт польового оцінювання, на підставі якого орган із сертифікації або його підрозділ оформляє сертифікат, що засвідчує сортові якості насіння.У разі невідповідності посіву вимогам, встановленим законодавством у сфері насінництва та розсадництва, він вилучається з числа насіннєвих.

      Рекомендуємо детально ознайомитися з формою сертифікату, що засвідчує сортові якості насіння, звернувши особливу увагу на розділ «ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ», де передбачено: «Збереження сортових якостей насіння від збирання врожаю до сівби (реалізації) гарантую». Скріпивши печаткою гарантійне зобов’язання, суб’єкт насінництва та розсадництва гарантує збереження сортових якостей від збирання врожаю до сівби. Перед сівбою насіння власного врожаю необхідно очистити, сформувати партії насіння, упакувати та маркувати етикетками сірого кольору (для не остаточно сертифікованого насіння) відповідно до вимог «Порядку маркування та пакування партій насіння і форми етикетки», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.07.2017 №348.

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва

Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби

 в Київській області                                     Симоненко Т.В.

 

До уваги суб'єктів насінництва та розсадництва . Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів перехресно запильних культур

До уваги суб'єктів насінництва та розсадництва .

Порядок узгодження розташування насіннєвих посівів перехресно запильних культур.

        З метою отримання якісного насіння при вирощуванні перехреснозапильних сільськогосподарських культур (жито, тритикале, гречка, кукурудза, сорго зернове, соняшник, ріпак, гірчиця, редька олійна, суріпиця, тощо) необхідно дотримуватись норм граничної просторової ізоляції від інших видів, сортів та гібридів цих сільськогосподарських культур.

        Держпродспоживслужба в Київській області нагадує виробникам насіння, про необхідність дотримання Порядку узгодження розташування посівів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.10.2016 № 365 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 р. за № 1413/29543).

       Згідно із вказаним Порядком, суб’єкт насінництва та розсадництва узгоджує питання не висівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані в межах норм просторової ізоляції. За результатами узгодження може укладатися угода про не висівання споріднених перехреснозапильних рослин, а також про взаємні гарантії вчасного знищення падалиці культур, які є джерелом небажаного запилення на земельних ділянках в межах норм просторової ізоляції протягом вегетаційного періоду відповідного року.

          Не пізніше 01 березня 2019 року, суб’єкт насінництва та розсадництва повинен подати до Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Київській області план-схему розташування насіннєвих посівів перехреснозапильних культур.

          Суб’єкти насінництва та розсадництва мають право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів сортів рослин (клонів, ліній, гібридів першого покоління) перехреснозапильних культур перед іншими суб’єктами господарювання, що здійснюють товарне сільськогосподарське виробництво.

         Відповідно до порядку п. 6 право на перевагу при розташуванні насіннєвих посівів перехреснозапильних культур  мають суб'єкти насінництва та розсадництва при поданні    плану-схеми,  інші суб’єкти господарювання не мають права розміщувати посіви споріднених перехреснозапильних рослин на відстані в межах норм просторової ізоляції. Суб’єкт насінництва та розсадництва, від якого план-схема надійшла першою, має право на перевагу  при розташуванні насіннєвих посівів. Підставою для відмови в узгодженні плану-схеми є відсутність суб'єкта насінництва та розсадництва у Державному реєстрі суб'єктів насінництва та розсадництва.

НОРМИ ПРОСТОРОВОЇ ІЗОЛЯЦІЇ НАСІННИЦЬКИХ ПОСІВІВ ПЕРЕХРЕСНОЗАПИЛЬНИХ КУЛЬТУР

•Нормативи вказано з урахуванням нових вимог, гармонізованих з міжнародними нормативними документами (ОЕСР, Директиви ЄС).

 

Культура

Категорія насіння, шо виробляється

Мінімальна відстань

 

м

вид посівів

 

Тритикале

Самозапильні сорти

ДН. БН

50

Тритикале

 

СН

20

 

Перехреснозапильні сорти

ДН. БН

300

Тритикале і жита

 

СН

250

 

Жито

Сорти

ДН. БН

300

Жита і три­тикале

 

СН

250

 

Гібриди

ДН. БН

1000/600

 

СН

500

 

Гречка

ДН. БН

300

Гречки

 

СН

200

 

Кукурудза/ сорго зер­нове

Самозапильні лінії

ДН

500/400

Кукурудзи/

сорго

 

БН

500/400

 

СН

300/200

 

Гібриди

Батьківські компо­ненти

БН

300

 

Товарного призна­чення

СН

200

 

Сорти та гібридні популяції

БН

300/400

 

СН

200

 

Соняшник

Батьківські компоненти гібридів

ДН. БН

3000

Соняшнику

 

Ділянки гібридизації

СН

1500

 

Сорти

ДН. БН. СН

1000

 

Ріпак

Безерукові й глюкозинолатні сорти

ДН. БН, СН

500

Рослин роди­ни Brassica

 

Низькоглюкозинолатні сорти

ДН. БН, СН

100

 

Гірчиця

Біла

ДН. БН, СН

500

 

Сарептська

ДН. БН.СН

100

 

Редька олійна, перко, тифон

ДН, БН. СН

500

 

Суріпиця

ДН. БН.СН

1000

 

Рицина

ДН, БН, СН

1000

Рицини

 

Рижій

ДН, БН, СН

100

Рижію

Мак олійний

Дії, БИ, СН

50

Маку

Льон-довгунець

ДН, БИ, СН

10

Льону

Боби

ДН, БН, СН

1000

Бобів

Вика озима

ДН, БН, СН

200

Вики

Люпин

Багаторічний

ДН, БН, СН

1000

Люпину

Білий і жовтий

ДН, БН, СН

400

Багаторічні бобові трави

ДН, БН, СН

200

Відповідних

трав

Багаторічні злакові трави

ДН, БН. СН

400

Буркун

ДН, БН, СН

200

Буркуну

Серадела

ДН, БН, СН

400

Серадели

Сорго

Цукрове

ДН, БН. СН

700

Соргових

Віничне

ДН, БН, СН

1000

Суданська трава

ДН, БН, СН

500

Суданки

Могар

ДН, БІІ, СН

500

Могару

                   

 

Головний спеціаліст відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва ГУ Держпродспоживслужби в Київській області                   Симоненко Т.В.

Збір урожаю пізніх сільськогосподарських культур

Станом на 02 жовтня 2019 року в сільськогосподарських підприємствах Переяслав-Хмельницького району проходить збір урожаю пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових культур під урожай 2020 року.

Зібрано зернових та зернобобових культур на площі 24,8 тисяч гектарів, що становить 61%, валовий збір 133,7 тисяч тонн, урожайність 53,9 центнерів з гектара.

В тому числі зібрано пізніх зернових:

 - проса 178 гектарів, урожайність 25 центнерів з гектара, кукурудзи на зерно 12000 гектарів, урожайність від 65 до 100 центнерів з гектара.

Крім цього зібрано соняшник на площі 9800 гектарів, що становить 83%, урожайність 24 центнерів з гектара, сою на площі 5000 гектарів, що становить 92%, урожайність 21 центнер з гектара.

Розпочато збір цукрового буряка, урожайність більше 600 центнерів з гектара.

Підготовлено ґрунту під посів озимих культур урожаю 2020 року на площі 10 тис. га, що становить 100%.

Сільськогосподарські підприємства посіяли під урожай 2020 року озимий ріпак на площі 2000 гектарів, стан дуже поганий, із-за не достатку вологи практично посіви загинули.

У аграріїв викликає занепокоєння недостатність вологи у ґрунті для посіву озимих зернових культур, так за 8 місяці 2019 року при нормі опадів 378 мм фактично випало 270 мм, серпень місяць при нормі 54 мм випало 5,8 мм, вересень місяць теж майже без опадів, тому озимі зернові на даний продовжують сіяти, зокрема  посіяно 3500 гектарів озимої пшениці, що становить 40% до прогнозу, 200 гектарів жита.

Сільськогосподарські підприємстварайону продовжують розрахунок  з населенням за оренду земельних  часток(паїв), проведено розрахунок в межах  85% орендної плати за земельні частки (паї), а саме: готівкою, зерном та послугами.

Проведено зяблеву оранку на площі 20 тисяч гектарів.

 

УВАГА ДО ВІДОМА ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА!

Аграріям необхідно обов’язкова слідкувати за площами посівів кукурудзи, яку висівають на великих площах.
У поточному році на території Київської області поширюється небезпечний шкідник посівів кукурудзи, який входить до переліку карантинних шкідників України.
Іноземний гість носить назву західний кукурудзяний жук (DiabroticavirgiferavirgiferaLeConte).
На сьогодні на полях ТОВ «Агротрейд Груп» село Стовпяги Переяслав-Хмельницького району виявлено за́хідного кукурудзя́ного жука, на площі 162 гектара та запроваджено карантин з 10 вересня 2019 року:
-         фізичним та юридичним особам забороняється вивезення з карантинної зони об’єктів регулювання без карантинних сертифікатів;
-         протягом наступних 3 років забороняється висівати кукурудзу на зараженому полі, де виявлено західного кукурудзяного жука.
 
Біологія за́хідного кукурудзя́ного жука
 
Личинки західного кукурудзяного жука живляться тільки корінням кукурудзи (приблизно 30 днів); пошкоджують спочатку з периферійної зони до стебла, що призводить до полягання кукурудзи у вигляді «гусячої шиї» і, відповідно, загибелі рослини.
Західний кукурудзяний жук схожий на колорадського, але менший. Доросла комаха (імаго) має розміри 2,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато-коричневе. На надкрилах проходять 3 темні поздовжні смуги на жовтувато-зеленому фоні, які в самців можуть зливатися. Живляться жуки пилком, маточковими стовпчиками, незрілим зерном та листям кукурудзи, а також пилком інших рослин із родини гарбузових, бобових, злакових та складноцвітих. Пік яйцекладіння настає в середині липня і триває до кінця серпня. Зимує у стадії яйця. Витримують до температури -10С.
Личинки, які відроджуються з яєць, здатні у пошуках корму долати відстань до 50 см;у випадку щільності та сухості ґрунту, зростає кількість загиблих личинок. Живляться молоді личинки кореневими волосками та тканинами коренів рослин.
 
Шкодочинність за́хідного кукурудзя́ного жука
 Шкодять як личинки, так і жуки. Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани. При живленні жука на генеративних органах зменшується кількість зерен в качані, а в результаті цього падає врожайність.
Личинки живляться корінням кукурудзи, що призводить до значного зменшення кореневої маси та полягання рослин кукурудзи, за якого неможливий механізований збір урожаю. Жуки та личинки D. v. virgifera є переносниками збудників грибкових, бактеріальних, вірусних захворювань кукурудзи.
Пошкоджені рослини жовтіють, відстають в рості, в’януть, а молоді нерідко гинуть. Дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». А повністю знищити рослину може двадцять личинок.
Найбільша шкoдoчиннicть зaxідного кукурудзяного жука проявляється на тих полях, де відсутня сівозміна. При беззмінному вирощуванні кукурудзи щільність популяції цього шкідника значно зростає.
 
Заходи боротьби з за́хідним кукурудзя́ним жуком
 
Важливими заходами боротьби є наступні:
 
          – проведення ретельного огляду та фітосанітарної експертизи насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи, що ввозиться  з-за кордону;
         – дотримання сівозміни, що включає зернові, багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури –  висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи;
         – глибока зяблева оранка – знищується основна частина зимуючого запасу шкідника, шляхом вимерзання яєць;
         – використання для посіву сортів та гібридів кукурудзи, що мають густу розвинену кореневу систему;
         – обробка рослин дозволеними до використання проти жуків фітофага інсектицидами;
         – внесення в ґрунт при сівбі гранульованих препаратів проти личинок шкідника;
          – щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом з використанням феромонних пасток (1 пастка на 5 га).
 
 

Відбулася нарада із сільгоспвиробниками

10 вересня 2019 року виконуючий обов’язки голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Андрій КОРКАЧ, голова Переяслав-Хмельницької районної ради Петро КАЧКАЛДА, заступник начальника управління-начальник відділу агропромислового розвитку управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства адміністрації Любов КУЗЬКОВА, керівники сільськогосподарських підприємств району, та керівники районних служб провели нараду по проведенню збору урожаю сільськогосподарських культур 2019 року по Переяслав-Хмельницького району.

Любов Кузькова ознайомила присутніх зі станом проведення польових робіт у районі.

Провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки, державний інспектор Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Олег Кутовець повідомив присутнім, що в районі виявлено карантинного шкідника (західного кукурудзяного жука) та запроваджується карантинний режим на території орендованих земель ТОВ «Агротрейд Груп» (село Стовп’яги Переяслав-Хмельницького району Київської  області). Також наголосив на тому, що потрібно проводити обстеження полів кукурудзи та вживати необхідні заходи щодо виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинного шкідника.

Під час зібрання заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор ШЕРЕМЕТА, який був запрошений на нараду,

ознайомив присутніх з програмами підтримки сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств.

Сільськогосподарські товаровиробники району запропонували звернутися до СП ТОВ «Нібулон» філія «Переяславська» Переяслав-Хмельницького району Київської області по питанню надання квоти агровиробникам Переяслав - Хмельницького району щодо першочерговості здачі своєї продукції (зробити окрему чергу), та направити дане звернення до представників філії.

Крім цього піднімалися питання щодо проїзду великовагового транспорту по селах району, обмеження проїзду мосту через річку Броварка (с. Чирське) і детально обговорювалося присутніми питання децентралізації та реформу адміністративно-територіального устрою.

Нарада пройшла в діловому та конструктивному руслі, на всі питання були надані відповіді та прийняті відповідні рішення.

Інф. відділу агропромислового розвитку управління економічного, агропромислового розвитку, архітектури та житлово-комунального господарства адміністрації