Обробка рослин та інших об'єктів повинна здійснюватись суворо за показаннями з обов'язковим врахуванням економічної межі шкідливості (ЕПШ), ступеню розвитку хвороб рослин і бур'янів, а також прогнозу погоди.

Місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов'язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.

До всіх видів робіт, пов'язаних із застосуванням пестицидів, робітники повинні допускатися по наряду при наявності посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами . Медична книжка та посвідчення видається строком на один рік особам, що пройшли профілактичний огляд і курсову гігієнічну підготовку по 14 годинній програмі та володіють способами надання першої долікарської допомоги при отруєнні пестицидами. Всі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов'язково реєструються в спеціальних журналах.

Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 град.С.

У зоні роботи з пестицидами необхідно обладнати місця для відпочинку і приймання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 метрів від межі застосування пестицидів.

Завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Забороняється допуск сторонніх осіб до місць застосування пестицидів. Приготування розчинів пестицидів і заправка апаратури для їх застосування повинні здійснюватися на стаціонарних розчинних вузлах або пунктах із використанням засобів механізації виробничих процесів. Категорично забороняється приготування розчинів пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації.

За три доби до початку проведення авіаційних обробок замовник робіт повинен здійснити запобіжні заходи згідно з вимогами ДСП 382-96.

При застосуванні пестицидів за допомогою авіації необхідно суворо витримувати визначені ДСП 382-96 санітарно-захисні зони від ділянок авіахімічних обробок до інших об'єктів (населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, джерел водопостачання, тощо):

- 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

- 2 км від рибогосподарських водойомів, відкритих джерел водопостачання, місць випасання домашніх тварин, об′єктів природно-заповідного фонду;

- 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, а також посівів с/г культур, які використовуються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших с/г робіт.

Всі роботи по приготуванню робочих розчинів пестицидів та завантаженню їх в баки обприскувача повітряного судна повинні проводитися з максимальним використанням засобів механізації та герметизації.

Застосування пестицидів авіаційним методом не повинно супроводжуватися забрудненням ними повітря населених пунктів, води джерел питного водопостачання та культурно-побутового призначення. Забороняються авіаобробки шляхом опилювання дустовими формами препаратів.

Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне). Застосування гербіцидів із поливною водою шляхом дощування (гербігація) допускається при швидкості вітру до 4 м/с.

Відповідальність за дотримання метеорологічних умов несе керівник робіт, який забезпечує використання об'єктивних методів вимірювання температури і швидкості руху повітря.

При застосуванні пестицидів розташування працюючих відносно машин і апаратів повинно здійснюватись з урахуванням напрямку вітру з тим, щоб виключити попадання пестицидів у зону дихання працюючих.

Внесення пестицидів у ґрунт (гранули, розчини, порошки, зріджені гази) дозволяється тільки за допомогою спеціальної апаратури (фумігатори, аплікатори та ін.). Забороняється для внесення гранульованих пестицидів у ґрунт застосування туковисівних пристроїв.

Категорично забороняється приготування гранульованих пестицидів, у тому числі і на основі мінеральних добрив, безпосередньо в господарствах і ручне змішування мінеральних добрив з гранульованими пестицидами. Використання гранульованих форм пестицидів першого класу небезпечності у відповідності з гігієнічною класифікацією допускається тільки при обробці сільськогосподарських культур із тривалим вегетаційним періодом при застосуванні індустріальних технологій їх вирощування.

Приготування робочого розчину. Для приготування робочого розчину потрібна чиста водопровідна або колодязна вода. Вода зі ставків містить багато мулистих часток, які зв’язують діючу речовину препарату та зменшують його ефективність. Спочатку потрібно приготувати маточний розчин в окремій тарі в об’ємі 1/3 від необхідного. Пакет препарату відрізають по верхньому краю. Сипучі препарати висипають в ємкість з водою для маточного розчину ( тару спалюють ), рідкі препарати виливають і кидають в ємкість порожній пакет. Маточний розчин ретельно перемішують. Потім розчин переливають в оприскувач через спеціальне сито або марлю, доливають водою до потрібного об’єму.

Сумісність препаратів. При проведенні обприскування рослин часто виникає потреба провести обробки проти декількох шкодочинних об’єктів ( наприклад, фунгіцид та інсектицид ). Для цього готують бакові суміші: в один об’єм води додають 2 або 3 препарати. Але спочатку потрібно попередньо зробити тест на сумісність в невеликих кількостях. Обов’язково необхідно дотримуватись такого порядку розчинення препаратів:

Водорозчинні гранули → Водні розчини  або Концентрати суспензії → Концентрати емульсії

Не бажано робити бакові суміші з препаратами, які містять мідь. Готовий робочий розчин необхідно використати в день приготування, суспензії – відразу після приготування.

Проведення обприскування. Плодові дерева починають обприскувати з верхівки крони, поступово переходячи донизу. Робочим розчином необхідно покривати не тільки верхню, а й нижній бік листка. Розпилювач має бути на відстані 0,5м від оброблюваної поверхні. Обприскують поверхню листя рівномірно до появи першої великої краплі, яка не стікає. Овочеві культури, суницю, які знаходяться  під деревами і дозрівають, на час обробки закривають поліетиленовою плівкою. Не обробляють перед дощем або якщо на листі є роса. Кращий час для обприскування – вечірні години та рано вранці, коли понижена активність живих організмів у безвітряну суху погоду при температурі не більше +25⁰С. Не проводити обприскування під час цвітіння, для запобігання пошкодженню квітів, отруєнню бджіл та корисної ентомофауни.

Для правильного та безпечного використання засобів захисту рослин на присадибних та дачних ділянках слід дотримуватись основних правил:

1. Обприскувати рослини, коли шкідник чи хвороба перебувають у найбільшій фазі (стадії). Для цього необхідно користуватися фенологічним календарем та вдатися до консультації спеціаліста.

2. Використовувати тільки дозволені до застосування на присадибних ділянках препарати.

3. Застосовувати препарати в оригінальних фірмових упаковках, що дасть змогу уникнути покупки фальсифікату.

4. Під час роботи з препаратами забороняється курити, пити або вживати їжу.

5. Дотримуватись загальних вимог індивідуального захисту, оберігати, згідно з рекомендаціями, домашніх тварин, бджіл та птицю під час роботи з засобами захисту рослин.

6. При потраплянні препарату на шкіру – зняти забруднений одяг, промити теплою водою з мило або слабким содовим розчином. При потраплянні в очі – ретельно промити їх великою кількістю води. При проковтуванні негайно звернутися до лікаря з упаковкою з-під препарату.

7. Зберігати препарати в закритих оригінальних упаковках в добре вентильованому захищеному від сонця і вологи місці при температурі не нижче 0⁰С та не вище +35⁰С. Зберігати окремо від продуктів харчування, кормів і питної води. Не допускати можливості доступу до препаратів дітей та домашніх тварин.

 

 

 

Відповідно до:

         - Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи із України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки (9 листопада 2012 року);

         - Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої із України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки (5 грудня 2013 року);

- Протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю з України до Китаю між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину Китайської Народної Республіки (5 грудня 2013 року)

Обстеження посівів кукурудзи, сої та ячменю проводиться на предмет виявлення шкідливих організмів, що знаходяться під контролем КНР.

 

1. Бактеріальне в`янення кукурудзи - Pantoea stewartii subsp;

2. Кладоспоріоз сіро-оливковий – Cladosporium griseo-olivaceum;

3. Вірус смугастої мозаїки пшениці – Wheat streak mosaic virus;

4. Стебловий (кукурудзяний) метелик - Ostrinia nubilalis;

5. Капровий жук - Trogoderma granarium Еv;

6. Малий чорний хрущак - Tribolium destructor;

7. Квасолева зернівка – Acanthosсelides obtectus;

8. Сіноїд - Liposcelis bostrychophila;

9. Південна амбарна вогнівка - Plodia interpunctella Hbn.;

10. Комірний (амбарний) довгоносик - Sitophilus granaries;

11. Строката трогодерма - Trogoderma inclusum;

12. Бразильська зернівка- Zabrotes subfasciatus Boh.;

13. Сорго алепське (гумай) - Sorghum halepense;

14. Амброзія трироздільна - Ambrosia trifida L;

15. Амброзія полинолиста - Ambrosia artemisiifolia L;

16. Овес бесплідний - Avena sterilis L.;

17. Ценхрус малоквітковий - Cenchrus incertus;

18. Ценхрус довгоголковий – Сеnchrus echinatus;

19. Гірчак повзучий - Centaruea repens L.;

20. Пирій повзучий - Elymus repens (L.) Gould;

21. Молочай зубчастий - Euphorbia dentata Michx;

22. Дурнишник колючий - Xanthium spinosum.

В період вегетації у посівах кукурудзи здійснють нагляд і контроль щодо наявності таких шкідливих організмів, як:

- Pantoea stewartii subs.Stewartii - бактеріальне в`янення кукурудзи;

- Cladosporium griseo-olivaceum - кладоспоріоз сіро-оливковий;

- Wheat streak mosaic virus - вірус смугастої мозаїки пшениці;

 

У посівах кукурудзи обстеження на виявлення вищезазначених хвороб проводять одноразово у період від фази викидання волоті до фази молочної стиглості зерна.

 

1. Фітофторозна гниль сої - Phytophthora sojae Kaufm. & Gerd;

2. Вертицильозне в’янення - Verticillium albo-atrum Reinke & Berthier;

3. Вертицильозне в’янення (вілт бавовнику) -  Verticillium dahliae Kleb;

4. Іржаво-бура плямистість листя квасолі - Curtobacterium flaccumfaciens pv.

flaccumfaciens (Hedges) Collins & Jones;

5. Вірус мозаїки люцерни - Alfalfa mosaic virus;

6. Вірус кільцевої плямистості тютюну - Tobacco ringspot virus (PBRSV);

7. Вірус мозаїки резухи – Arabis mosaic virus (ArMV);

8. Стеблова нематода – Ditylenchus dipsaci (Kühn) Filipjev;

9. Гірчак повзучий - Centaruea repens L. Синонім: Acroptilon repens L.;

10. Амброзія полинолиста - Ambrosia artemisiifolia L;

11. Амброзія трироздільна - Ambrosia trifida L;

12. Осот рожевий польовий - Cirsium arvense(L.) Scopoli;

13. Ценхрус довгоголковий – Сеnchrus echinatus;

14. Ценхрус малоквітковий - Cenchrus incertus;

15. Повити́ці - Cuscuta spp.;

16. Молочай зубчастий – Euphorbia dentate Michx.;

17. Верба дурнішніколиста - Iva xanthifolia Nutt.;

18. Паслін колючий - Solanum rostratum Dunal;

19. Сорго алепське - Sorghum halepense;

20. Кульбаба лікарська - Taraxacum officinale;

21. Дурнишник колючий - Xanthium spinosum;

22. Квасолева зернівка – Acanthosсelides obtectus;

23. Малий чорний хрущак - Tribolium destructor;

24. Капровий жук - Trogoderma granarium Еv.

 

В період вегетації у посівах сої здійснють нагляд і контроль

щодо наявності таких шкідливих організмів, як:

 

- Фітофторозна гниль сої - Phytophthora sojae Kaufm. & Gerd;

- Вертицильозне в’янення - Verticillium albo-atrum Reinke & Berthier;

- Вертицильозне в’янення (вілт бавовнику) -  Verticillium dahliae Kleb;

- Іржаво-бура плямистість листя квасолі - Curtobacterium flaccumfaciens pv.

flaccumfaciens (Hedges) Collins & Jones;

- Вірус мозаїки люцерни - Alfalfa mosaic virus;

- Вірус кільцевої плямистості тютюну - Tobacco ringspot virus (PBRSV);

- Вірус мозаїки резухи – Arabis mosaic virus (ArMV);

- Стеблова нематода – Ditylenchus dipsaci (Kühn) Filipjev.

 

У посівах сої обстеження на виявлення вищезазначених хвороб та стеблової нематоди проводять одноразово у період від фази цвітіння до фази закінчення формування бобів.

 

1. Карликова сажка пшениці - Tilletia controversa;

2. Церкоспорильозна гниль, або очкова плямистість - Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton;

3. Офіобольозна коренева гниль -Gaeumannomyces graminis;

4. Вірус смугастої (штрихуватої) мозаїки ячменю –Barley stripe mosaic virus (BSMV);

5. Гессенська муха - Mayetiola destructor Say (Хлібний комарик);

6. Капровий жук - Trogoderma granarium Еv.;

7. Амбарний довгоносик - Sitophilus granaries;

8. Амброзія полинолиста - Ambrosia artemisiifolia L;

9. Амброзія трироздільна - Ambrosia trifida L;

10. Вівсюг південний - Avena ludoviciana Durien;

11. Овес безплідний - Avena sterilis L.;

12. Гірчак повзучий - Centaruea repens L.;

13. Стрига азіатська – Striga asiatica (L.) O. Kuntze;

14. Кульбаба лікарська - Taraxacum officinale.

 

В період вегетації у посівах ячменю здійснюють нагляд і контроль щодо наявності таких шкідливих організмів, як:

- Tilletia controversa - карликова сажка пшениці;

- Pseudocercosporella herpotrichoides - церкоспорильозна гниль, або очкова плямистість;

- Gaeumannomyces graminis - офіобольозна коренева гниль;

- Barley stripe mosaic virus - вірус смугастої (штрихуватої) мозаїки ячменю.

У посівах ячменю обстеження на виявлення вищезазначених хвороб проводять одноразово у період від фази колосіння до фази молочної стиглості зерна.

 

Обстеження проводять в період вегетації методом конверта, ступінчаста діагональ, за якою обстежувач проходить по 2-х діагоналях і чотирьох сторонах ділянки.

Для фітосанітарної експертизи відбираються зразки:

• - кукурудза 3-4 рослини (стебла, листя, качани);
• - ячмінь -  цілі рослини в загальній кількості 15 одиниць;
• - соя - зразки листя (стебла) в загальній кількості 15 одиниць.

Для виявлення стеблової нематоди - прикореневий грунт, або викопується коренева система рослини з комом грунту в кількості 100 куб.см, які упаковуються в окремий пакет.

Плата за обстеження посівів кукурудзи, сої й ячменю та місць зберігання (складів, елеваторів) здійснюється на підставі наказу Мінагрополітики України від 13.02.2013 № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби».

 

Інспектор відбирає зразки рослин, відповідно їх оформляє та запаковує у сейф-пакети. Доставка зразків до фітосанітарної лабораторії здійснюється протягом 48 годин.

 

В день відбору зразків оформляється акт обстеження, де зазначається кількість відібраних зразків, номер та дата заявки суб`єкта і те що зразки були направлені до фітосанітарної лабораторії.

 

Після надходження результатів ФСЕ оформляється акт обстеження, де вказуються результати відповідно до висновків ФСЕ та зазначається “фітосанітарний стан кукурудзи (сої або ячменю) на полях господарства відповідає Протоколам фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи (сої або ячменю) з України до КНР або не відповідає”.

 

Аналогічно оформляються акти і по обстеженню місць зберігання (складів, елеваторів).

 

При обстеженні місць зберігання слід звертати увагу на можливість проведення сушки, доочистки зерна та утилізації некондиційного зерна та насіння бур`янів, про що також зазначають у заключному акті.

 

  

Фітосанітарний сертифікат на експорт до КНР видається лише за наявності актів фітосанітарного стану в період вегетації культур, і за умови відповідності Протоколам. Якщо такі акти відсутні, то фітосанітарний сертифікат не видається.

 

 

 

В період  інтенсивного використання інсектицидів на посівах медоносних рослин виникає загроза  отруєння бджіл пестицидами, або хімічний токсикоз, що є  результатом грубих порушень правил і санітарних вимог  застосування пестицидів як сільгоспвиробниками так і пасічниками, які розміщують пасіки на присадибних ділянках та тих, що прибувають на кочівлю з вуликами. Токсикози бджіл виражаються в ослабленні бджолосімей, зниженні їх продуктивності  та масовій загибелі, що надає великих збитків бджолярам. В Україні, яка тримає першість за експортом меду в Європу, ця справа не надто прибуткова  для пересічного пасічника.

На думку президента спілки пасічників України Володимира Стретовича, бджолярам потрібно стати союзниками з тими, хто виробляє аграрну продукцію з огляду на те, що пасічник не ворог, а його бджола опилює сільгоспкультури і дає        30-40% урожайності.

         Законом України «Про бджільництво» передбачено надання пасічникам земельних ділянок в порядку, встановленому Земельним кодексом України та законом України «Про оренду землі». Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється з урахуванням Вимог Лісового кодексу України. Згідно додатку №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96р. №173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї бджільницьких об'єктів становлять 300 м.

 Розміщення й облаштування пасік визначено «Інструкцією щодо попередження та  ліквідації хвороб і отруєння бджіл», яка затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року №9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 12.02.2001 року за №131/5322. Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.  При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

         Згідно статті 13 Закону України «Про бджільництво» пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку органом виконавчої влади, що зебезпечує формування державної аграрної політики видається ветеринарно-санітарний паспорт.

         Відповідно до статті 16 вищезгаданого Закону перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з  власниками або користувачами земельних ділянок. Пасічник має зареєструватися у сільській раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати як сільські ради, так і сусідні господарства про місця перебування своїх пасік, а сільський голова зобов'язаний попередити аграріїв, що на даній території розташована пасіка.

         Відповідно до статей 30 та 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин (ЗЗР) для обробки медоносних рослин, зобов'язані  не пізніше, ніж за 3 доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому необхідно вказати:

1)    точну дату обробки;

2)     територію і культури;

3)    назву препарату;

4)    форму і методи застосування;

5)    ступінь токсичності і строки ізоляції бджіл.

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння. Працівники, які працюють з пестицидами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск і посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами.

Обробки нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові

(до 10) та вечірні (18-22) години. Допускається проведення їх в денний час, в  похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.

Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди поділяються на 4 класи

 небезпеки:

1-й клас небезпеки – високонебезпечні (викликають загибель понад 20% бджіл).

Екологічні регламенти: прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 4 км, обмеження льоту – 4-5 діб;

2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають

загибель від 5 до 20% бджіл), прикордонно-захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;

3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5%

бджіл). Прикордонно-захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;

4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджід пестициди. Прикордонно

 захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.

         Найчастіше отруєння бджіл відбуваються у весняно-літній період, за масової обробки посівів і садів при застосуванні пестицидів  методом  авіації.

         Згідно з підпунктом 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:

         а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;

         б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників);

         в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів  сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.

Для попередження зносу пестицидів, хімічну обробку рослин проводять при швидкості вітру 3 м/сек (для дрібнокрапельного) і 4 м/сек. (для крупнокрапельного обприскування), при застосуванні аерозолю швидкість вітру не повинна перевищувати 2 м/сек. Висота польоту літака повинна бути мінімальною. На кордонах ділянок, оброблених пестицидами, повинні бути виставлені знаки безпеки на відстані у межах видимості від одного знаку до другого, які повинні контрастно виділятися на навколишному фоні. Знаки прибирають тільки після закінчення встановлених строків очікування. Строки ізоляції бджолосімей можуть збільшуватися на 1-2 дні при зниженні температури і збільшенні вологості повітря відносно прийнятих норм в даній зоні.

         В деяких випадках отруєння бджіл відбувається і при дотриманні правил обробітку, наприклад:

• оброблювана не квітуча культура знаходиться поруч з квітучими медоносами;
• знесення пестицидів з обробленої площі на сусідні медоносні угіддя;
• нерідко отруєння бджіл наступає при споживанні рос із листя або міжвузлів.

         Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм  мають виняткове значення для попередження отруєння бджіл.

         Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім'ях: якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння у бджіл не проявляються, відкривають льотки у всіх сім'ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше.

         Відповідно до  статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність несуть особи винні у непопередженні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні (ЗЗР), а також у порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.

         Якщо сталося отруєння бджіл пасічнику потрібно запропонувати керівництву господарства на території якого зареєстрована пасіка відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо керівництво не погоджується, слід звернутися до сільського голови із заявою про створення комісії для обстеження пасіки та обробленого пестицидами поля і відбору зразків для проведення дослідження.

         До складу комісії мають входити: ветеринарний лікар, зоотехнік, спеціаліст з захисту рослин, представник виконкому місцевої влади, бажана присутність представника господарства, що проводило хімобробки.

Комісія обстежує всі бджолосім'ї та робить висновок про повну або часткову втрату бджіл та відбирає зразки підмору, про що складається акт. Також обов'язково відбирають зразки рослин з обробленого поля, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки надсилаються до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи за поданням ветеринарного лікаря. Якщо висновком експертизи буде доведена загибель бджіл  через обробку поля пестицидами, тоді можна звертатись до суду надавши крім висновку експертизи такі документи:

         1)Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки з щорічними відмітками про те, що бджоли на  пасіці є здоровими;

         2)Довідка із сільської ради із зазначенням адреси та кількості бджолосімей;

         3)Довідку про належність обробленого пестицидами поля, його площі, культури та відстані його місцезнаходження від пасіки. Таку довідку може надати відділ Держкомзему або  сільська рада.;

         4)Про використання для обробки сільгоспугідь певного препарату має свідчити журнал хімобробки посівів, який заповнюється агрономом або відповідальною особою господарства;

         5)Доказом завданої шкоди може слугувати довідка зареєстрованої пасічницької організації або відділу статистики про вартість бджіл та продуктів бджільництва.

Відділ агропромислового розвитку Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації повідомляє, що 15 червня 2018 року в с. Центральне, Миронівського району, Київської області в Миронівському інституті пшениці відбудеться Міжнародний день поля «Сучасні сорти зернових культур миронівської селекції та особливості технології їх вирощування»

 У програмі заходу:

Огляд демонстраційних посівів озимих та ярих зернових культур;

Огляд сучасної сільськогосподарської техніки відомих брендів, презентація догляду і захисту за посівами озимих культур від провідних компаній України та світу.

Реєстрація учасників розпочнеться о 08:30, офіційне відкриття – 10:00.  

Додаткова інформація міститься у флеєрі.