Метеорологічні умови
Сума ефективних температур (вище +10 град. С)---------------------------------------
Фенологія культур
Озимі зернові - колосіння Картопля - стеблування
Ярі зернові - вихід в трубку Кормові трави - стеблування
Кукурудза - 5-6 листків Горох - стеблування Сад -Змикання чашолистиків Цукровий буряк - 2-6 сп. листки
Соняшник 3- 4-пари спр. лист.
В четвертій п’ятиденці травня спостерігалась прохолодна,хмарна з проясненням погода, з мінімальною температурою повітря в нічний час +5+11 град., а максимальною в денний час +20+21 град. На протязі п’ятиденки проходили опади в різних місцях різної інтенсивності. Місцями пройшов град,де пошкодив в незначній мірі с\г культури.
На озимій пшениці продовжується шкодочинність п’явиць,яйцекладка та відмічено відродження личинок . Чисельність імаго п’явиць становить 0.8 екз. на кв.м. при пошкодженості рослин 24 % в слабому ступені. Яйцекладками заселено 1 % рослин при чисельності 1 яйце на заселену рослину. Личинками заселено 4 % рослин при чисельності 1 личинка на заселену рослину. Личинки молодшого та середнього віку. Продовжується заселення озимих шкідливими клопами,проходить їх яйцекладка. Чисельність шкідливої черепашки становить 0.6 екз. на кв.м. ,елії гостроголової 0.3 екз. м2. Яйцекладками шкідливої черепашки заселено 2 % рослин ,при чисельності 1 яйцекладка на заселену рослину. В цій п’ятиденці почалось заселення озимої пшениці попелицями та трипсами. Попелицею заселено 2 % рослин при чисельності 1-6 екз. личинок на заселену рослину. Трипсами заселено 3 % рослин при чисельності 1екз. імаго на рослину. Із хвороб на обстеженій площі відмічено незначний розвиток септоріозу та кореневих гнилей. Септоріозом уражено 19 % рослин в слабому ступені, а кореневими гнилями уражено 8 % рослин з розвитком хвороби 1.5 %. Борошнистої роси не виявлено.
На горосі Проходить розвиток попелиці . Попелицею заселено 25 % рослин при чисельності 2-4 екз личинок на заселену рослину. Зерноїда не виявлено. Із хвороб виявлено незначний розвиток кореневих гнилей. Ними уражено 5 % рослин в слабому ступені. Переноспорозу не виявлено.
На сої (фаза рослин –сходи) продовжується шкодочинність сірого та бульбочкового довгоносиків. Чисельність бульбочкового довгоносика становить 1.5 екз. на кв.м.,сірого1.0 кз.на кв.м., і вони пошкодили 31 % рослин в слабому ступені. Із хвороб відмічено розвиток кореневих гнилей. Ними уражено 6 % рослин з розвитком хвороби 0.3 %.
На кукурудзі не виявлено ні шкідників ні хвороб.
На озимому ріпаку відмічено заселеність стручків капустяною галицею та насіннєвим прихованохоботником. Галицею заселено 0.2 % стручків при чисельності 3-8 екз.личинок на заселений стручок. Насінневим прихованохобтником заселено 0.1 % стручків при чисельності 1 личинка на заселений стручок . Хвороб не виявлено.
На ярому ріпаку(фаза рослин-утворення суцвіть) відмічено незначне пошкодження рослин капустяною мілью, проходить яйцекладка листогризучих совок,у совки гами відмічено відродження гусениць. Капустяною мілью заселено 1 % рослин при чисельності 1 гусениця на заселену рослину. Гусениці молодшого віку. Пошкоджено 3 % рослин в слабому ступені. Яйцекладками капустяної совки заселено 8 % рослин при чисельності 1 яйцекладка на 1 заселену рослину. Чисельність яєць в кладці (5-18 шт.) Яйцекладками совки гами заселено 3 % рослин при чисельності 1 яйце на рослину . Гусеницями совки гами заселено та пошкоджено 2 % рослин при чисельності 1 гусениця на заселену рослину . Також на ярому ріпаку відмічено заселення рослин крилатою попелицею. Із хвороб відмічено ураження рослин переноспорозом. Уражено 4 % рослин в слабому ступені.
На цукрових буряках продовжується шкодочинність сірого та звичайного довгоносиків. Чисельність сірого довгоносика становить 0.5 екз. на кв.м.,звичайного 0.3 екз. на кв.м. і вони пошкодили в середньому 27,максимально 39 % рослин в слабому ступені. Також на 10 % обстеженої площі відмічено незначне пошкодження рослин буряковою мінуючою мухою. Нею заселено та пошкоджено 2 % рослин при чисельності 1 личинка на заселену рослину. Личинки молодшого віку. Попелиці не виявлено. Коренеїдом уражено в середньому 1,максимально 2 % рослин з розвитком хвороби 0.5 %.
На соняшнику продовжується шкодочинність сірого довгоносика. Чисельність якого становить 0.5 екз. на кв.м. при пошкодженості рослин 26 % в слабому ступені. Попелиці не виявлено.
На картоплі проходить масове заселення рослин колорадським жуком. Заселено 100 % рослин при чисельності Імаго 3-12 шт.,яйцекладками заселено 70 % рослин при чисельності яйцекладок 2-4 екз. на рослину. Пошкодженість рослин становить 100 % в різних ступенях. Відродження личинок не виявлено.
На ранній капусті відмічено незначне пошкодження рослин капустяною мілью. Нею заселено 9 % рослин при чисельності 1-2 гусениці на заселену рослину . Пошкоджено 15 % рослин в слабому ступені. Яйцекладками капустяної совки заселено 2 % рослин при чисельності 1 яйцекладка на рослину. Відродження гусениць капустяної совки не відмічено.
Листогризучі совки. В цій п’ятиденці посилився літ листогризучих совок ,а також дозрівання яйце продукції у самиць. На світлопастку за ніч улову попадало по 3-6 екз. капустяної совки,1 екз. С-чорної та совки-гами, 2-4 екз. відмінної совки та по 1-2 екз. бавовникової. Лабораторним аналізом капустяної совки виявлено,що самці становлять 50 %,самки-50 %, з яких 60 % смок з дозріваючими яйцями і 40 % з зрілими . Середня чисельність зрілих яєць на самку становить 180 шт. Лабораторним аналізом відмінної совки виявлено,що самці становлять 70 % , самки-30 %, з яких 50 % самок з дозріваючими яйцями і 50 % з зрілими. У совки гами самці становлять 50 % і самки 50 %. Самки з зрілими яйцями.
Підгризаючі совки . Проходив інтенсивний літ і підгризаючих совок. На світлопастку за ніч улову попадало по 2-4 екз. озимої совки та по 18-32 екз. окличної совки. Лабораторним аналізом озимої совки виявлено,що самці становлять 80 %,самки-20 %, з яких 33 % самок з незрілими яйцями ,33 % з дозріваючими та 34 % з зрілими Чисельність зрілих яєць на самку становить 72 шт. А лабораторним аналізом окличної совки виявлено,що самці становлять 87 %,самки-13 %, з яких 25 % самок з незрілими яйцями,50 % з дозріваючими і 25 % з зрілими. Чисельність зрілих яєць на самку становить 76 шт.
Лучний метелик. З 17.05 почався літ лучного метелика. На світлопастку за ніч улову попадало по 3-9 екз. метеликів. Лабораторним аналізом метеликів виявлено,що самці становлять 61 %, самки-39 %, з яких 56 % самок з незрілими яйцями,22 % з дозріваючими і 22 % з зрілими. Чисельність зрілих яєць на самку становить 48 шт. При обстеженні просапних культур ні метеликів ні яйцекладок не виявлено.
Сигналізаційне повідомлення
станом на 23 травня 2018 року по Переяслав-Хмельницькому р-ну
В посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується шкодочинність п’явиць,почалось заселення злаковими попелицями та трипсами .проходить яйцекладка та почалося відродження личинок хлібних клопів (шкідливої черепашки та елії гостроголової).
За умов перемінної погоди розвиток фітофагів відбувається повільно. Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок шкідливих клопів у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця і личинки різних віків.
В своєму розвитку личинки клопів проходять п’ять віків. Личинки першого віку не живляться, їх харчування починається з другого віку, коли вони виходять на колос. Пошкодження личинками зерна під час формування-молочної стиглості завдає, перш за все, якісних втрат урожаю, погіршує клейковину, посівні та фуражні властивості зерен.
Збереження технологічних і посівних якостей зерна пшениці та ячменю, а саме у фази формування-молочна стиглість, передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць. Такі посіви обробляють за наявності 2-х і більше личинок на кв.м. Решту посівів обприскують за 4-6, в насіннєвому ячмені – 8-10, товарні – 20-25 личинок на кв.м. Ефективні для застосуванн: Актара WG, ВГ- 0,10-0,14 л/га; Акцент, к.е. – 1,5 л/га; Альтекс, к.е. – 0,1-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е. - 1,5 л/га; Біммер, к.е. – 1,0-1,5 л/га; Карате зеон 050 СS мк.с. – 0,15 л/га; Фастак, КЕ – 1,0-1,5 л/га; Моспілан, ВП – 0,10-0,12 кг/га; Децис ф-Люкс, 25 ЕС, к.е. – 0,3-0,4 л/га; Шаман, к.е. – 0,75 л/га; Ф’юрі, в.е.- 0,07-0,10 л/га та інші. Ці препарати біологічно ефективні і проти інших шкідників, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Оптимальним строком проведення обробки проти личинок клопа шкідливої черепашки є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що слідчить про відродження переважної їх більшості. Захист посівів необхідно провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи IV віку їх.
