Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Учні школи – воїнам АТО

Найбільше щастя і радість у житті – це діти. Їх веселий сміх, життєрадісні обличчя, повсякденні відкриття, безпосередність і цікаві очі не можуть не зворушити душу. Скільки треба мудрості, сили, любові, щирості, терпіння і доброти вкласти в їхні серця, щоб діти виросли справжніми людьми. Адже від того, якими ми їх виховаємо, чому навчимо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а і майбутнє усієї країни. Тому так важливо сьогодні приділяти увагу активному вихованню дітей.

Сьогодні доволі гостро постало питання патріотичного виховання. У ранньому віці набагато легше полюбити свою Батьківщину, ніж у дорослому, тому треба виховувати це почуття у дітей вже з самого їхнього дитинства.

За давньою традицією щороку у Великокаратульській школі проходить благодійний ярмарок. 24  лютого у приміщенні шкільної їдальні було гамірно і весело. Ніхто не залишився осторонь - кожен або готував страву, або купував приготовані товаришами наїдки. Школа багата на юні таланти і цього дня, діти мали змогу сповна продемонструвати свої кулінарні здібності, приготувавши різноманітні випічки та смаколики. Учні зі всієї школи радо й дружньо приєдналися до акції та виставили на продаж свої кулінарні витвори. Деяким сподобалося продавати солодощі, а іншим - купувати. Всього від продажу солодощів діти виручили 3704 гривні.

Ярмарок пройшов весело і цікаво! На цей надзвичайний теплий та приємний захід прийшло чимало бажаючих: вчителі, працівники та учні школи, приходили навіть малюки та батьки учнів.

Учні ретельно та наполегливо готувалися до проведення такого відповідального заходу, адже виручені кошти будуть передані воїнам АТО, які потребують допомоги.

Голодним не залишився жоден з присутніх. Панувала дружня та тепла атмосфера, яку створювали, зокрема, продавці солодощів, учні середніх та старших класів. Дівчатка радо приймали кожного та бажали смачного й вдалого дня.

Учні нашої школи дякують всім тим, хто прийшов та приєднався до ярмарку, таким чином вклавши часточку допомоги нашим воїнам.


Юлія Боліла,
заступник з НВР
Великокаратульської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Діти – воїнам АТО

На електронну адресу Соснівського НВО надійшов лист від випускника 2005 року  Олександра Степанченка. У ньому він повідомляє, що у листопаді 2015 року вдруге добровільно (перший раз у березні 2014 року) мобілізувався до Збройних Сил України і зараз на Сході захищає незалежність нашої держави. "Не всім же ховатись під спідницею. Якщо всі будемо  ховатись, то будемо копати окопи  у себе вдома !” ― пише Олександр. Учні школи дізналися, що Президент Петро Порошенко особисто вручив Олександру орден «За мужність» ІІІ ступеня. Лист учасника АТО запалив у дитячих серцях іскорку небайдужості до долі рідної Батьківщини, розуміння того, що вони повинні допомагати своїм воїнам, які захищають їх і Україну.

На минулому тижні за ініціативи учнівського самоврядування було проведено благодійний ярмарок на підтримку воїнів АТО. Вдома діти разом з батьками приготували смачні тістечка, пироги, цукерки, які вміло продали на шкільному ярмарку. Учні активно рекламували свої товари, щоб вторгувати якомога більше грошей. Учителі та працівники НВО теж не залишилися осторонь. Вони підтримали школярів шляхом купівлі різних смаколиків. Сума зібраних коштів склала 1795 гривень .                                                             Сільська громада села Соснова була  нагороджена Подякою ГО ,,Серця Переяславщини ” за допомогу та активну участь у забезпеченні військовослужбовців Збройних Сил України та добровольчих батальйонів Київської області, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету . Громадою вкотре оголошено про початок  акції по збору продуктів харчування для воїнів АТО. По закінченню акції кошти, які зібрали учні та матеріальна допомога їхніх батьків будуть відвезені представниками сільської громади в ту військову частину, де несе службу наш земляк.  

Ми всі сподіваємося, що наша допомога захисникам України стане поштовхом для інших людей жити за заповіддю: роби добро, допомагай ближньому, не будь байдужим до долі своєї Батьківщини.

 

                                                                                                     Ольга Ошкало,
                             вчитель української мови та літератури Соснівського НВО

Україна – це наша земля…

19 лютого року в Вовчківському НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ» відбувся захід, приурочений другій річниці вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні « А Сотня відлетіла в небеса». Виховний захід розпочався виконанням Гімну України, а далі педагог-організатор Гаврилюк Н.В. продовжила: « Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими, талановитими людьми. На шляху до незалежності український народ часто втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку за краще майбутнє нашої держави стали і герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом у 2014 році, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя. То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Можлива лише одна відповідь – ні! »

А далі учні НВО декламували вірші, присвячені Небесній Сотні. В них – «шана й молитви за чисті душі, що злетіли в небо…»

Згадали і про події, які зараз відбуваються на Сході нашої держави.

Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присутні присвятили хвилину мовчання.

              Хай буде мир віднині і довіку

              Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

              Хай у міцних обіймах всі народи

              Ідуть у майбуття через віки.

Такими словами учні НВО завершили вступну частину цього хвилюючого заходу. А потім був проведений ярмарок, кошти якого будуть передані воїнам АТО, які проходять реабілітацію в госпіталі села  Циблі.

Особливо хочеться подякувати батькам учнів НВО за активну допомогу та участь в організації солодкого ярмарку. Хай мир і спокій панують у ваших оселях і в нашій славній неньці-Україні.

                                               Світлана Глоба, директор НВО

Небесна Сотня. На сторожі Гідності!

Історія України мала багато трагічних сторінок. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою, завжди в такі хвилини найкращі сини і дочки України ставали на її захист, своєї землі, держави, своїх співвітчизників.

Так було за княжої доби, за доби Козаччини, за часів боротьби за незалежність 1917-1921 років. Так було під час Другої світової війни, так сталося й на початку дев’яностих років.

Чи могла передбачити Україна, що на 23 році своєї незалежності вона знову насипатиме могили над своїми синами, вкриватиме їх державними прапорами, а під українським небом тужно сурмитиме Реквієм?

Нині знов прийшов час вибору між свободою і рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією.

Віра, надія та любов – три основні Божі чесноти. Вони мали б бути фундаментом нашого життя, основою світогляду, через яку ми мали б сприймали усе довкола. Та чомусь, на жаль, у сучасному світі, часто панують зовсім протилежні настрої душі. Безвір’я, безнадія, ненависть, які ведуть цілі народи до загибелі. На щастя, та з Божої ласки, завжди є серця вірні Господнім настановам. Ті, які готові показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи.

Історія Української держави відкрила ще одну трагічну сторінку в своєму житті, зафіксовану лютневими подіями 2014 року. На Майдані пліч – о – пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини та білоруси. Їх об’єднала українська земля та велике бажання жити у вільній країні.

Спочатку вони вимагали право вибору, а потім їм довелося вимагати права жити. І хоч кулі снайперів влучно попадали в них, та ні їхній свист, ні розриви гранат, ні нелюдська жорстокість не змогли зломити цих людей. Бо віра і бажання жити краще – ось мета, заради чого вони зібралися тут. Загинули, але не здалися, полетіли ангелами в небо, у Вічність.

Так на Майдані Незалежності з’явилася ще одна сотня – Небесна. Для України – це найважливіша, наймогутніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання та мрії найвищу ціну – життям. І тому для нас сьогодні є святим обов’язком гідно вшанувати Героїв. Такі події не залишають нікого байдужими. Подвиг Героїв Небесної Сотні повинен бути продовжений усіма нами – ми повинні зробити життя в Україні кращим.

18 лютого 2016 року учні Дівичківської ЗОШ І – ІІІ ступенів пройшлися пам’ятними місцями та вулицею Героїв Небесної Сотні, щоб віддати шану і повагу тим, хто залишив свої палкі серця на цій вулиці. З великим сумом у очах вони переглядали світлини загиблих, хвилювалися. Червоні гвоздики в дитячих руках ніби промовляли словами:

Сини, синочки, мужні соколята,
Небесна Сотня, мирні голуби!
Взяли ви Україну на крилята
І винесли із чорної доби.

А звідусіль линули слова у відповідь: «Героям слава! Герої не вмирають!». В зажурі схиляли діти голови, клали квіти до меморіальних плит з іменами загиблих, палили свічки пам’яті і ставали на коліна, щоб вшанувати хвилиною мовчання всіх загиблих.

В ці дні сюди приходить багато небайдужих людей згадати Героїв і помолитися за їх світлі душі. А нам найбільша видалась щаслива мить: зустріч із очевидцями минулих трагічних подій – Мовчаном Володимиром та Гуч Олександром. Вони безпосередньо брали участь у Революції Гідності. Отримали важкі поранення і проходили лікування в Ізраїлі. А сьогодні приїхали до Києва, відвідали місця боїв, згадали побратимів, поспілкувалися з учнями.
Тож основне завдання для всіх нас, для свідомих українців, полягає у тому, щоб не забути героїв і своїми діями зробити так, щоб їх смерті були немарними, щоб життя в нашій країні стало кращим і більш комфортним, щоб наша держава міцніла і була вільною, щоб якнайшвидше прийшов до нас довгожданий мир і спокій.

Хотілося б процитувати уривок із вірша, присвяченого героям, Наталії Лавлєнцевої:

Небесній сотні, шана й молитви
За чисті душі, що злетіли в небо,
Їм шлях високий, Боже, освяти
І в мирі, Господи, прийми до себе.

Наталія Семенюк, заступник директора з навчально-виховної роботи

 

Виховуємо знавців рідної мови

«Хочеш добра своєму народові – не нехтуй рідною мовою!» – під таким гаслом проходив тиждень Рідної мови у Жовтневій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Відкрито його на загальношкільній лінійці, під час якої пролунало повідомлення про історію виникнення традиції вшанування рідної мови у всьому світі.

Відомо, що 21 лютого 1952 р. у Бангладеш (Східний Пакистан) владою було жорстоко придушено мирну демонстрацію людей, які виражали свій протест проти заборони рідної мови. З того часу кожного року там відзначають День полеглих у боротьбі за рідну мову. За пропозицією цієї країни організацією ЮНЕСКО проголошено 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. З 2000 року цей день урочисто відзначають в Україні.

Класоводи й учителі української мови та літератури нашої школи не тільки бездоганно підготували і провели класні години, конкурсні програми, усні журнали, а й спонукали до ініціативи та творчості своїх вихованців. Метою усіх виховних заходів було: донести до свідомості учнів красу і велич, багатство і неповторність рідної мови, виховувати любов до українського слова, патріотичні почуття. Вчитель української мови та літератури Ніна Пайвель презентувала виставку найбільш актуальних нових видань про українську мову «О, мово вкраїнська!» та провела мовознавчий турнір з учнями 10 класу «Ну що б, здавалося, слова…». Учні 11 класу з класним керівником Наталією Козелецькою випустили змістовну загальношкільну газету «Мелодія рідного слова».

Під час «Засідання клубу знавців української мови» третьокласники разом із класоводом Людмилою Сахно із набору слів склали прислів’я «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається», залюбки читали напам’ять вірші. Учні 4 класу (класовод Наталія Черненька) на святі «Мова – серце народу» висловили своє розуміння значення мови у житті людини, назавжди посіяли у своїх сердечках слова: «Мова – це диво. З нею людина розумна й щаслива. Знаючи мову, спілкуються люди. Мова загине – й людини не буде!»

Свої думки і почуття про роль і значення рідного поетичного слова продемонстрували учні 7 класу (Поліна Пайвель) під час конкурсу читців-декламаторів «Диво калинове – рідна мова» Школярі не лише з патріотичним піднесенням декламували поезії, а висловлювали власні думки, аналізували художні засоби, поетичний синтаксис вивчених віршів. Зокрема, учениця Наталія Довгорук зазначила, що всі діти повинні оберігати «свічечку букви «Ї» і місячний серпик букви «Є», бо ці дві літери символізують українську абетку.

Заключним етапом тижня стала українознавча шоу-програма «Я люблю Україну й українську мову!», яка пройшла у цікавій ігровій формі, у ній брали участь учні 8-11 класів. У першому раунді перед командами синього і жовтого секторів (відповідно – дівчат і хлопців) з’явилися літературні герої із творів І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, М.Куліша ( учні 8 класу: О.Кулевська, В.Денисюк, Н.Жуль, А.Фатхуллоєв, В.Сем’янів, А.Сабадаха). Перемогу здобула команда хлопців-старшокласників: С.Соболь, В.Давидюк, М.Близнюк (11кл.), А.Ковалівський, Д.Савічев (9кл.).
Зусилля класоводів і вчителів-мовників були не марними. Віриться, що у душі кожного школяра вони проростуть новими паростками, які потім заколосяться добірним зерном любові до рідного слова, української поезії, Української держави! Наші вихованці зростатимуть справжніми громадянами-патріотами України, оберігатимуть і передаватимуть своїм дітям-внукам-правнукам неоціненний скарб – рідну мову.

Поліна Пайвель,
вчитель української мови та літератури

Героїв пам’ятають

Герої не ідуть у небуття
Сини величної країни
І в пам’яті на все життя
Натхненник, друг, син України

Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-охоронцями на небі.

Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і школярів Переяславщини.

З метою вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, загиблих під час мирний акцій протесту в Україні в навчальних закладах Переяслав-Хмельницького району проведені уроки пам’яті «Ангели сьогодення», «Незламний дух воскрес у серці кожнім», « У нашій пам’яті вони назавжди залишились», години інформації «Пам’ять народна не вмирає», «Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану в небо…», усні журнали «Небесна Сотня – Герої України – земляки», «Згадаємо кожного героя», учнівські конференції «Пам’яті Небесної сотні», у бібліотеках навчальних закладів оформлено книжкові виставки «Герої не вмирають».

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто поклав своє життя за гідне майбутнє та свободу українського народу.
Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.

Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися на Майдані не залишили байдужими. Тяжкий час уже позаду, але спогади житимуть у наших серцях.

Олена Петрик, методист районного методичного кабінету

«День слави і печалі»

В історії кожного народу є дати, трагізм і велич яких залишається у пам’яті на віки і тисячоліття.

Понад дві тисячі років тому 300 спартанців полягли, стримуючи багатотисячне військо персів. У 1651 році під Берестечком полягли 300 козаків, давши можливість відступити війську Богдана Хмельницького. 29 січня 1918 року героїчну смерть прийняли майже 300 українських юнаків під Крутами, що заслужили таку ж вічну славу. Подвиг їхній тим значніший, бо на відміну від спартанців чи козаків, у бій вели їх не військові вожді, а любов до рідної землі, до рідного народу.

2 лютого учні Світанківського НВО Переяслав-Хмельницького району поринули на крилах історії у минуле, у ті жахливі часи, коли українці відстоювали свою незалежність. Виховний захід проводився у формі «круглого столу» юних істориків, між якими велась дискусія. Словами істориків були яскраво описані події революції  в Україні, а повільна мелодія і запалені свічки додавали ще більшого суму і болю за загиблих, юних героїв. Розповіді учнів звучали чітко та зрозуміло для всіх присутніх та супроводжувались показом подій на карті-схемі «Бій під Крутами». Дивлячись на ці карти, ми побачили усю стратегію цієї революції.  

Під Крутами загинуло понад 300 студентів, з них 250 досі безіменні, 11 старшин,  80 стрільців зі студентського куреня. Було проаналізовано один день з історії українського народу. Як багато ще треба провести досліджень, аби з’ясувати правду!

З цих історичних документів, зі спогадів учасників, які ми розглянули на виховному заході, постає важкий урок. Агресивна політика Росії призвела до трагедії київських студентів, до трагедії  українського народу.

Крути – не тільки символ мужності, стійкості всіх поколінь українців, а й урок для політиків! Лише спільними зусиллями, попри ідеологічні розбіжності можна будувати незалежну Україну. Не нищити, а творити Й примножувати, щоб цвіла наша  земля чесною працею.

Наш патріотичний обов’язок – зростити молодих людей у любові до України, аби в їхніх душах навічно закарбувалось вогненне слово «Крути», адже святе завжди залишається святим.

 педагог-організатор
 Світанківського НВО
Джума А.А.

Учням великокаратульської школи вручили шкільний автобус

Напередодні Нового Року департаментом освіти і науки Київської обласної державної адміністрації в рамках реалізації обласної програми «Шкільний автобус» було передано районному відділу освіти новий автобус. Так як у той час школярі були на канікулах, а згодом на карантині, урочисте вручення такого потрібного подарунка перенесли на 2 лютого.

До школи села Велика Каратуль завітали голова Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Григорій Дубина, начальник районного відділу освіти Таміла Дубина та сільський голова Олександр Середній.

Голова райдержадміністрації Григорій Дубина привітав школярів з цією знаковою подією, зазначивши, що шкільний автобус не тільки підвозитиме дітей до школи, ним учні також зможуть виїжджати на олімпіади, конкурси, екскурсії, розширюючи свій кругозір. Григорій Іванович підкреслив, що увага влади до підростаючого покоління дуже велика, адже саме теперішнім учням у майбутньому продовжувати розбудовувати країну. Районна та обласна влада робить все для того, щоб для тих, хто навчається і працює в освітніх закладах, були створені якнайкращі умови. І вручення шкільного автобуса − реальне цьому підтвердження. Григорій Іванович подякував спонсору школи керівнику ПОА «Україна» Григорій Степановичу Поралу за постійну фінансову допомогу та підтримку - для нового автобуса він вже замовив чохли та занавіски на вікна.

До вітального слова приєдналася начальник районного відділу освіти Таміла Дубина, яка зазначила, що у школі навчається 140 учнів, 25 з яких щодня добираються зі Строкови. Тому власний шкільний автобус − насущна потреба для дітей, батьків та педагогічного колективу. Таміла Анатоліївна побажала діткам успіхів у навчанні та відмітила, що найприємнішим подарунком для районної влади будуть їхні здобутки та відзнаки.