Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Екскурсія у місто-музей

З метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності учні Гланишівського НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ» 18 березня 2016 року відвідали виставку «Майдан.Україна понад усе!», присвячену другій річниці героїчно-трагічних подій на Майдані та перемоги Революції Гідності, що експонується в Музеї Кобзарства НІЕЗ «Переяслав».
 
Діти слухали розповідь екскурсовода про події осені 2013-весни 2014 років, що відбувалися в Україні та ознайомилися з унікальними експонатами, привезеними з Майдану. Переглянули світлини переяславців - безпосередніх учасників тих трагічних подій та героїв Небесної Сотні.

Експозиція містить артефакти, передані земляками із зони АТО. Документи, прапори, військова форма, спорядження, патрони і зброя - все побачили учні і навіть могли приміряти на себе шоломи. Екскурсовод у доступній формі розповіла дітям про переяславців, які перебувають на передовій в зоні АТО, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Своїм прикладом вони показують, що не тільки словами можна любити Батьківщину, але й вчинками доводити це. 

У приміщенні музею також експонуються портрети відомих кобзарів України, музичні інструменти (ХІ-ХVІІІ ст.), книги, речі побуту. Розділ «Пісня як зброя» не залишив байдужими учнів.

Працівники музею продовжують поповнювати виставку «Майдан. Україна понад усе!» новими матеріалами та запрошують усіх переяславців та гостей міста ознайомитися з цією експозицією, що триватиме до 15 квітня 2016 р.
Учні також відвідали музей-діораму «Битва за Дніпро», де доторкнулися серцем до подвигу воїнів, які загинули восени 1943 року, боронячи рідну землю від фашистської навали. Вони, як і сучасні воїни АТО на Сході нашої держави, не шкодували власного життя заради звільнення від ворога. 

Екскурсія у місто-музей завершилась у меморіальному музеї поета Г.С.Сковороди. Тут учні дізналися про сторінки життя видатного філософа-гуманіста, пов’язані з перебуванням у Переяславі.

Стомлені, але задоволені екскурсією, учні повернулись додому, ділячись враженнями від побаченого. Віримо, що наші учні не будуть байдужими, а на прикладі справжніх героїв України різних поколінь завжди відстоюватимуть своє право жити у вільній країні і щиро любитимуть її.

Валентина Савчук, 
заступник директора з навчально-виховної роботи

«Живи, моя мово, у серці народу»

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури. Для досягнення мети треба спиратися на загальнолюдські цінності, які споконвіку шанувалися нашими пращурами: людина, сім'я, Батьківщина, праця, земля, творчість. Тому в сучасній школі багато відводиться уваги національно-патріотичному вихованню. Це виховні заходи, лінійки, усні журнали, свята, вікторини…

Лютий і березень багатий на знаменні події. 19 лютого 2016 року  у Стовп'язькій ЗОШ І – ІІІ ступенів, Переяслав-Хмельницького району, Київської області відбулося свято мови під назвою «Живи, моя мово, у серці народу».

Ведучі надали перше слово п’ятикласникам, які представили сценку «Я і суржиковий ліс». Малишко Олексій і Гриценок Юлія заблукали в неприродному страшному лісі. Вони не можуть вийти з нього. Тоді на допомогу приходить Говоркова Карина. Вона задає завдання, діти відповідають і виходять на свято мови.

Скільки прекрасних слів сказали про нашу мову ведучі Ольга Ядченко, учениця 8 класу, та Владислав Шпанюк, учень 7 класу. Вони говорили, що наша мова жива, багата, красива, як світанок весняний, чарівна, як казка. Дзвенить собі чистим струмочком і заворожує добрі серця, зачаровує своєю поетичністю, розказує про минувшину і про сьогодення, дає надію на світле майбутнє. Учні наголошували, щоб ми не цуралися рідної мови й роду, бо як згасне рідне слово, не буде народу.

Ведучі підмітили, читаючи народні прислів’я та приказки, що нічого не можна сховати від людського ока, на все є порівняння.

Дуже глядачам сподобалися пісні про мову. Першою звучала пісня «Батьківська мова» у виконанні Трухан Нелі, учениці 11 класу і Ядченко Ольги, учениці 8 класу. Хор 8 класу проспівав пісню «Яка чудова рідна мова», а Оля Ядченко виконала пісню «Мова єднання». Фінальним акордом свята були слова «Мова рідна – це бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства, і хто приходить до того джерела, той стає мудрим, як сама українська земля. Звучи, моя мово, гордо і чисто!»

25 лютого 2016 року відбувся марафон поезій, присвячений дню народження Лесі Українки. Учні школи від 1 по 11 класи вивчили напам’ять прекрасні поезії і читали їх в актовій залі школи. А 9 березня 2016 року в Стовп'язькій ЗОШ І – ІІІ ступенів вшанували 202 річницю від дня народження геніального поета Т.Г.Шевченка теж марафоном поезій.

Допоки звучить слово рідне у школі, народ вічно житиме у віках.

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. знать од Бога
І голос той, і ті слова.

Т.Г.Шевченко

 

Вчитель української мови та літератури
       Стовп’язької ЗОШ І-ІІІ ступенів 
     Л.О. Малишко

Виховуємо школярів

Виховання – складний і багатогранний процес. На виховання особистості впливають родина, оточення, школа. Одначе провідну роль в цьому відіграє саме шкільний колектив, педагоги. Мудрий педагог вміє організувати виховну роботу в учнівському колективі так, щоб спрямувати розвиток дитини у правильне русло, допомогти їй повірити у свої можливості, у свою винятковість та неповторність, щоб сформувалася цілеспрямована, високоорганізована, висококультурна особистість, спроможна реалізувати свій інтелектуальний потенціал, свої творчі здібності в умовах розвитку сучасного суспільства.

Саме з такою метою 14 березня 2016 року на базі Улянівського НВО "ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ" проведено семінар-практикум заступників директорів з виховної роботи на тему «Забезпечення якості виховного процесу шляхом формування в учнів ціннісних орієнтирів та громадянської компетенції».

Теоретичний блок семінару розпочався з виступу методиста районного методичного кабінету Олени Петрик «Система планування виховної роботи закладу та здійснення контролю за її станом». Цікавим та змістовним був виступ директора Улянівського навчально-виховного об’єднання «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Ігоря Куртяка, який зосередив увагу присутніх на актуальних питаннях виховання підростаючого покоління в системі загальноосвітнього навчального закладу.

Заступник директора з виховної роботи Валентина Михайловська презентувала систему виховної роботи навчального закладу. Вона акцентувала увагу учасників семінару на те, що в управлінні життєдіяльністю освітньої установи в цілому та дитячим колективом, зокрема, не обійтися без системного підходу. Адміністрація та педагогічний колектив моделює і створює таку виховну систему в школі, яка дозволяє зробити освітній процес цілеспрямованим, керованим і головне – ефективним.

Практичний блок семінару реалізований через вернісаж картинок шкільного життя.

Творчо продемонстрували свою роботу наймолодші – вихованці дошкільного навчального закладу разом із вихователем Розою Скляренко. Гості мали змогу подивитися колективне ігрове спілкування «Сьогодні наш садок – це гостинний теремок».

Учні початкових класів з класними керівниками підготували літературно-музичну композицію «Весняна круговерть».
Цікавою та змістовною була презентація проекту в 7 класі «Обереги пам’яті. Батьківська криниця» (класний керівник Світлана Мендель).

Не менше змістовною видалася конкурсно-розважальна програма «Ми – українці», підготовлена школярами 10-11 класів (класні керівники Наталія Одинець та Роза Миколаєнко).

Родзинкою семінару став родинний міст «Пісні моєї родини». На свято були запрошені батьки, бабусі учнів, які були не лише глядачами, а й активними учасниками.

Такі заходи, окрім позитивних емоцій, дарують учасникам ще й почуття єдності, яке згуртовує шкільний колектив – учнів, батьків та вчителів.

На закінчення семінару проведено панораму думок та прийнято рекомендації.
Підводячи підсумки семінару учасники високо оцінили творчий підхід педагогічного колективу до його проведення та розкриття різноманітних форм роботи, побажали подальших успіхів, творчих злетів, адже творчість педагога – це передумова зростання його педагогічної майстерності. .

Олена Петрик,
методист районного методичного кабінету

Учні школи – воїнам АТО

Найбільше щастя і радість у житті – це діти. Їх веселий сміх, життєрадісні обличчя, повсякденні відкриття, безпосередність і цікаві очі не можуть не зворушити душу. Скільки треба мудрості, сили, любові, щирості, терпіння і доброти вкласти в їхні серця, щоб діти виросли справжніми людьми. Адже від того, якими ми їх виховаємо, чому навчимо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а і майбутнє усієї країни. Тому так важливо сьогодні приділяти увагу активному вихованню дітей.

Сьогодні доволі гостро постало питання патріотичного виховання. У ранньому віці набагато легше полюбити свою Батьківщину, ніж у дорослому, тому треба виховувати це почуття у дітей вже з самого їхнього дитинства.

За давньою традицією щороку у Великокаратульській школі проходить благодійний ярмарок. 24  лютого у приміщенні шкільної їдальні було гамірно і весело. Ніхто не залишився осторонь - кожен або готував страву, або купував приготовані товаришами наїдки. Школа багата на юні таланти і цього дня, діти мали змогу сповна продемонструвати свої кулінарні здібності, приготувавши різноманітні випічки та смаколики. Учні зі всієї школи радо й дружньо приєдналися до акції та виставили на продаж свої кулінарні витвори. Деяким сподобалося продавати солодощі, а іншим - купувати. Всього від продажу солодощів діти виручили 3704 гривні.

Ярмарок пройшов весело і цікаво! На цей надзвичайний теплий та приємний захід прийшло чимало бажаючих: вчителі, працівники та учні школи, приходили навіть малюки та батьки учнів.

Учні ретельно та наполегливо готувалися до проведення такого відповідального заходу, адже виручені кошти будуть передані воїнам АТО, які потребують допомоги.

Голодним не залишився жоден з присутніх. Панувала дружня та тепла атмосфера, яку створювали, зокрема, продавці солодощів, учні середніх та старших класів. Дівчатка радо приймали кожного та бажали смачного й вдалого дня.

Учні нашої школи дякують всім тим, хто прийшов та приєднався до ярмарку, таким чином вклавши часточку допомоги нашим воїнам.


Юлія Боліла,
заступник з НВР
Великокаратульської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Діти – воїнам АТО

На електронну адресу Соснівського НВО надійшов лист від випускника 2005 року  Олександра Степанченка. У ньому він повідомляє, що у листопаді 2015 року вдруге добровільно (перший раз у березні 2014 року) мобілізувався до Збройних Сил України і зараз на Сході захищає незалежність нашої держави. "Не всім же ховатись під спідницею. Якщо всі будемо  ховатись, то будемо копати окопи  у себе вдома !” ― пише Олександр. Учні школи дізналися, що Президент Петро Порошенко особисто вручив Олександру орден «За мужність» ІІІ ступеня. Лист учасника АТО запалив у дитячих серцях іскорку небайдужості до долі рідної Батьківщини, розуміння того, що вони повинні допомагати своїм воїнам, які захищають їх і Україну.

На минулому тижні за ініціативи учнівського самоврядування було проведено благодійний ярмарок на підтримку воїнів АТО. Вдома діти разом з батьками приготували смачні тістечка, пироги, цукерки, які вміло продали на шкільному ярмарку. Учні активно рекламували свої товари, щоб вторгувати якомога більше грошей. Учителі та працівники НВО теж не залишилися осторонь. Вони підтримали школярів шляхом купівлі різних смаколиків. Сума зібраних коштів склала 1795 гривень .                                                             Сільська громада села Соснова була  нагороджена Подякою ГО ,,Серця Переяславщини ” за допомогу та активну участь у забезпеченні військовослужбовців Збройних Сил України та добровольчих батальйонів Київської області, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету . Громадою вкотре оголошено про початок  акції по збору продуктів харчування для воїнів АТО. По закінченню акції кошти, які зібрали учні та матеріальна допомога їхніх батьків будуть відвезені представниками сільської громади в ту військову частину, де несе службу наш земляк.  

Ми всі сподіваємося, що наша допомога захисникам України стане поштовхом для інших людей жити за заповіддю: роби добро, допомагай ближньому, не будь байдужим до долі своєї Батьківщини.

 

                                                                                                     Ольга Ошкало,
                             вчитель української мови та літератури Соснівського НВО

Україна – це наша земля…

19 лютого року в Вовчківському НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ» відбувся захід, приурочений другій річниці вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні « А Сотня відлетіла в небеса». Виховний захід розпочався виконанням Гімну України, а далі педагог-організатор Гаврилюк Н.В. продовжила: « Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з мальовничою природою, чарівною піснею і мудрими, талановитими людьми. На шляху до незалежності український народ часто втрачав своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку за краще майбутнє нашої держави стали і герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом у 2014 році, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя. То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Можлива лише одна відповідь – ні! »

А далі учні НВО декламували вірші, присвячені Небесній Сотні. В них – «шана й молитви за чисті душі, що злетіли в небо…»

Згадали і про події, які зараз відбуваються на Сході нашої держави.

Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присутні присвятили хвилину мовчання.

              Хай буде мир віднині і довіку

              Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

              Хай у міцних обіймах всі народи

              Ідуть у майбуття через віки.

Такими словами учні НВО завершили вступну частину цього хвилюючого заходу. А потім був проведений ярмарок, кошти якого будуть передані воїнам АТО, які проходять реабілітацію в госпіталі села  Циблі.

Особливо хочеться подякувати батькам учнів НВО за активну допомогу та участь в організації солодкого ярмарку. Хай мир і спокій панують у ваших оселях і в нашій славній неньці-Україні.

                                               Світлана Глоба, директор НВО

Небесна Сотня. На сторожі Гідності!

Історія України мала багато трагічних сторінок. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою, завжди в такі хвилини найкращі сини і дочки України ставали на її захист, своєї землі, держави, своїх співвітчизників.

Так було за княжої доби, за доби Козаччини, за часів боротьби за незалежність 1917-1921 років. Так було під час Другої світової війни, так сталося й на початку дев’яностих років.

Чи могла передбачити Україна, що на 23 році своєї незалежності вона знову насипатиме могили над своїми синами, вкриватиме їх державними прапорами, а під українським небом тужно сурмитиме Реквієм?

Нині знов прийшов час вибору між свободою і рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією.

Віра, надія та любов – три основні Божі чесноти. Вони мали б бути фундаментом нашого життя, основою світогляду, через яку ми мали б сприймали усе довкола. Та чомусь, на жаль, у сучасному світі, часто панують зовсім протилежні настрої душі. Безвір’я, безнадія, ненависть, які ведуть цілі народи до загибелі. На щастя, та з Божої ласки, завжди є серця вірні Господнім настановам. Ті, які готові показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи.

Історія Української держави відкрила ще одну трагічну сторінку в своєму житті, зафіксовану лютневими подіями 2014 року. На Майдані пліч – о – пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини та білоруси. Їх об’єднала українська земля та велике бажання жити у вільній країні.

Спочатку вони вимагали право вибору, а потім їм довелося вимагати права жити. І хоч кулі снайперів влучно попадали в них, та ні їхній свист, ні розриви гранат, ні нелюдська жорстокість не змогли зломити цих людей. Бо віра і бажання жити краще – ось мета, заради чого вони зібралися тут. Загинули, але не здалися, полетіли ангелами в небо, у Вічність.

Так на Майдані Незалежності з’явилася ще одна сотня – Небесна. Для України – це найважливіша, наймогутніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання та мрії найвищу ціну – життям. І тому для нас сьогодні є святим обов’язком гідно вшанувати Героїв. Такі події не залишають нікого байдужими. Подвиг Героїв Небесної Сотні повинен бути продовжений усіма нами – ми повинні зробити життя в Україні кращим.

18 лютого 2016 року учні Дівичківської ЗОШ І – ІІІ ступенів пройшлися пам’ятними місцями та вулицею Героїв Небесної Сотні, щоб віддати шану і повагу тим, хто залишив свої палкі серця на цій вулиці. З великим сумом у очах вони переглядали світлини загиблих, хвилювалися. Червоні гвоздики в дитячих руках ніби промовляли словами:

Сини, синочки, мужні соколята,
Небесна Сотня, мирні голуби!
Взяли ви Україну на крилята
І винесли із чорної доби.

А звідусіль линули слова у відповідь: «Героям слава! Герої не вмирають!». В зажурі схиляли діти голови, клали квіти до меморіальних плит з іменами загиблих, палили свічки пам’яті і ставали на коліна, щоб вшанувати хвилиною мовчання всіх загиблих.

В ці дні сюди приходить багато небайдужих людей згадати Героїв і помолитися за їх світлі душі. А нам найбільша видалась щаслива мить: зустріч із очевидцями минулих трагічних подій – Мовчаном Володимиром та Гуч Олександром. Вони безпосередньо брали участь у Революції Гідності. Отримали важкі поранення і проходили лікування в Ізраїлі. А сьогодні приїхали до Києва, відвідали місця боїв, згадали побратимів, поспілкувалися з учнями.
Тож основне завдання для всіх нас, для свідомих українців, полягає у тому, щоб не забути героїв і своїми діями зробити так, щоб їх смерті були немарними, щоб життя в нашій країні стало кращим і більш комфортним, щоб наша держава міцніла і була вільною, щоб якнайшвидше прийшов до нас довгожданий мир і спокій.

Хотілося б процитувати уривок із вірша, присвяченого героям, Наталії Лавлєнцевої:

Небесній сотні, шана й молитви
За чисті душі, що злетіли в небо,
Їм шлях високий, Боже, освяти
І в мирі, Господи, прийми до себе.

Наталія Семенюк, заступник директора з навчально-виховної роботи

 

Виховуємо знавців рідної мови

«Хочеш добра своєму народові – не нехтуй рідною мовою!» – під таким гаслом проходив тиждень Рідної мови у Жовтневій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Відкрито його на загальношкільній лінійці, під час якої пролунало повідомлення про історію виникнення традиції вшанування рідної мови у всьому світі.

Відомо, що 21 лютого 1952 р. у Бангладеш (Східний Пакистан) владою було жорстоко придушено мирну демонстрацію людей, які виражали свій протест проти заборони рідної мови. З того часу кожного року там відзначають День полеглих у боротьбі за рідну мову. За пропозицією цієї країни організацією ЮНЕСКО проголошено 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. З 2000 року цей день урочисто відзначають в Україні.

Класоводи й учителі української мови та літератури нашої школи не тільки бездоганно підготували і провели класні години, конкурсні програми, усні журнали, а й спонукали до ініціативи та творчості своїх вихованців. Метою усіх виховних заходів було: донести до свідомості учнів красу і велич, багатство і неповторність рідної мови, виховувати любов до українського слова, патріотичні почуття. Вчитель української мови та літератури Ніна Пайвель презентувала виставку найбільш актуальних нових видань про українську мову «О, мово вкраїнська!» та провела мовознавчий турнір з учнями 10 класу «Ну що б, здавалося, слова…». Учні 11 класу з класним керівником Наталією Козелецькою випустили змістовну загальношкільну газету «Мелодія рідного слова».

Під час «Засідання клубу знавців української мови» третьокласники разом із класоводом Людмилою Сахно із набору слів склали прислів’я «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається», залюбки читали напам’ять вірші. Учні 4 класу (класовод Наталія Черненька) на святі «Мова – серце народу» висловили своє розуміння значення мови у житті людини, назавжди посіяли у своїх сердечках слова: «Мова – це диво. З нею людина розумна й щаслива. Знаючи мову, спілкуються люди. Мова загине – й людини не буде!»

Свої думки і почуття про роль і значення рідного поетичного слова продемонстрували учні 7 класу (Поліна Пайвель) під час конкурсу читців-декламаторів «Диво калинове – рідна мова» Школярі не лише з патріотичним піднесенням декламували поезії, а висловлювали власні думки, аналізували художні засоби, поетичний синтаксис вивчених віршів. Зокрема, учениця Наталія Довгорук зазначила, що всі діти повинні оберігати «свічечку букви «Ї» і місячний серпик букви «Є», бо ці дві літери символізують українську абетку.

Заключним етапом тижня стала українознавча шоу-програма «Я люблю Україну й українську мову!», яка пройшла у цікавій ігровій формі, у ній брали участь учні 8-11 класів. У першому раунді перед командами синього і жовтого секторів (відповідно – дівчат і хлопців) з’явилися літературні герої із творів І.Котляревського, Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, М.Куліша ( учні 8 класу: О.Кулевська, В.Денисюк, Н.Жуль, А.Фатхуллоєв, В.Сем’янів, А.Сабадаха). Перемогу здобула команда хлопців-старшокласників: С.Соболь, В.Давидюк, М.Близнюк (11кл.), А.Ковалівський, Д.Савічев (9кл.).
Зусилля класоводів і вчителів-мовників були не марними. Віриться, що у душі кожного школяра вони проростуть новими паростками, які потім заколосяться добірним зерном любові до рідного слова, української поезії, Української держави! Наші вихованці зростатимуть справжніми громадянами-патріотами України, оберігатимуть і передаватимуть своїм дітям-внукам-правнукам неоціненний скарб – рідну мову.

Поліна Пайвель,
вчитель української мови та літератури