Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

"Урядова гаряча лінія"

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Наша мова – мова рідної землі

Змалку вчиться дитина розуміти рідне слово; поступово в неї виникає бажання пізнавати щось нове, розвиватися, прилучатися до духовних надбань людства.

Мова – вічна, бо залишає для нащадків перлини думок інших предків. Хіба це не доводить думку про те, що людський дух є непереможним?

Отже, слова рідної мови ніби ланки в ланцюжку, який об’єднує, зв’язує минуле, сучасне й майбутнє.

Долучаються до духовних надбань українців й учні Ковалинського НВО Переяслав-Хмельницького району. З 2 по 9 листопада в школі проходив тиждень писемності та мови. Були проведені: літературна вікторина, лінгвістична гра «Як ми говоримо», конкурс «Люби, вивчай літературу й рідну мову», де діти висловлювали свої думки та почуття, навчалися цінувати красу рідного слова. Відбулася виставка плакатів «Мова моя калинова».

Вчитель української мови та літератури, Костецька Марина Едуардівна, провела годину національного виховання «Наша мова – мова рідної землі», на якій учні дізналися про історичне минуле нашого народу. Про те, що такі великі українці як Іван Франко, Леся Українка, Іван Котляревський, Тарас Шевченко піднесли рідне слово на таку духовну висоту, де вона, не дивлячись не утиски, приниження й заборони, розправила свої крила й розквітла в усіх поетичних барвах. На завершення години спілкування школярі зробили висновки, що нинішнє покоління теж повинне плекати рідну мову, яка дісталась нам від наших предків. Її треба вивчати та розвивати. Це найкоштовніша спадщина українського народу, запорука його самостійності та життєздатності.

Педагог-організатор
Ковалинського НВО «ЗОШ І – ІІ ст. – ДНЗ»
Молоштан О.В.

Радіодиктант національної єдності

 9 листопада українці всього світу писали радіодиктант національної єдності. До цього Всесвітнього заходу долучилися всі навчальні заклади Переяслав-Хмельницького району. Зокрема учні Дем’янецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з нетерпінням чекали День української писемності і мови. Всі хвилювалися, адже вони долучалися до заходу, який сприяв розвитку і популяризації рідної української мови. Писали учні, вчителі, вчителі-пенсіонери – всі хто пройнявся гордістю за свою рідну мову, за Україну.

Всі листи було вкладено в конверти і відправлено на вказану адресу.

Радіодиктант об’єднав українців всього світу і довів, що вони дуже люблять свою рідну мову і не допустять її занепаду, де б не жили наші співвітчизники, вони роблять все можливе, щоб їхні діти і онуки пишалися своєю мовою, рідним краєм, Україною.


Бурдун Л.М.
вчитель української мови та літератури
Дем’янецької ЗОШ І-ІІІ ст.

 

Бібліотека – це скарбниця всіх багатств людського духу

Бібліотека – море книг.
Бібліотека – храм науки…
Переступайте наш поріг.
Беріть скарби нетлінні в руки!
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки!
П.Гоць

Роль шкільної бібліотеки в освіті загальновідома, існує безліч доказів того, що шкільна бібліотека має дуже важливе значення для успішності учнів.

З метою розкриття потенційних можливостей шкільної бібліотеки, підняття її престижу, привернення уваги вчительської, учнівської та батьківської громадськості до проблеми шкільної бібліотеки та її ролі у національно-патріотичному вихованні дітей та молоді в закладах освіти Переяслав-Хмельницького району протягом жовтня 2015 року проведено Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек під гаслом «Виховуємо громадянина – патріота України».

Проведення місячника – це чудова нагода привернути увагу суспільства, педагогічної та батьківської громади до важливого соціального інституту дитинства – шкільної бібліотеки. Адже без спільних зусиль неможливе її успішне перетворення на сучасну шкільну бібліотеку ХХІ століття, що допомагає школярам досягати успіхів у навчанні.

У рамках проведення місячника шкільними бібліотекарями для учнів підготовлено та проведено ряд заходів, а саме:

- Бібліотечні уроки «Як написати відгук на прочитану книгу», «Зберегти підручник – твій обов’язок», «Моя книга – моє обличчя», «Книга – твій найкращий друг», «Шкільна книгозбірня»;
- Літературні вікторини та інтелектуальні ігри «Подорож у казку», «Шляхами козацької слави», «Сторінки рідної землі», «Ми – українці!», «Я люблю Україну!»;
- Усні журнали «Незвичайні бібліотеки України», «Шкільна бібліотека – двері в майбутнє», «Символіка та історія нашої держави», «Хвала книжкам, що сіють розумне, добре, вічне!»;
- Книжкові виставки «Мій рідний край», «Для мене в світі ти, одна, моя чарівна Україно!», «Рідну землю, де живемо Україною зовемо!», «Книга – найкращий товариш», «Шкільний підручник – твій друг і чарівник»;
- Акції «Живи, книго!», «Подаруй книгу своїй бібліотеці»;
- Конкурси малюнків «Мої улюблені літературні твори».
Місячник шкільних бібліотек був змістовним та цікавим. Кожен відвідувач усвідомив, що без шкільної бібліотеки школа існувати не може, тому що бібліотека – вісь, навколо якої обертається увесь навчально-виховний процес.

Усі заходи, які були проведені під час Місячника сприяли активізації творчої діяльності дітей, їх духовному та емоційному збагаченню, вихованню любові до рідного краю, Батьківщини, до своєї культурної спадщини.

Бібліотека – це світ відкриттів, світ творчості, де формується читач-творець.

Олена Петрик,
методист районного методичного кабінету

В Малокаратульському НВО Переяслав-Хмельницького району виховують справжніх патріотів

…Україна - велика родина і, як мати, для всіх нас єдина .
Україна - це наше коріння , і завзяття, і серця горіння.
Наша школа - маленька краплина того щастя, що зветься родина.
Так по-батьківськи всіх зустрічає і в доросле життя проводжає...

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. А це і є любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу. Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності - віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у школярів має приклад дорослих. Патріотизм, як моральна якість, має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Так у Малокаратульському НВО Переяслав-Хмельницького району у жовтні було проведено ряд заходів, метою яких було поглиблення знань учнів про період козацької доби, виховання у школярів почуття патріотизму, готовності служити Батьківщині, а саме: загальношкільний урок-презентація «Україна-мати, вмій її захищати», (вчитель Гриценко О.В.) конкурс малюнків «Героям слава», родинне свято в ДНЗ «Супер татусь» (вихователь Горобець Н.В.) Та особливо захоплююче і цікаво пройшла віртуальна гра-подорож «Як козаки дівчат визволяли», де учасники показали, що гідні наших предків – запорізьких козаків. Запорізький козак і воїн, запорізький козак і лицар – це такі поняття, які ніколи не відрізнялися один від одного. Козаки говорили: «У нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і себе на сміх не дати, і ворогів під ноги топтати».


Підготували і провели захід члени шкільного самоврядування: учениці 6 класу Мартишко Вікторія, Бездольня Ірина,
Ющенко Каріна, на чолі з учителем фізичного виховання Левченко Іриною Григорівною. Хлопчаки пройшли ряд випробувань, аби визволити дівчат з полону. Вони і перепливали умовне море, і збирали провізію на вози для подорожі, відливали кулі, робили підкопи до в'язниці. І перемога! Козаки святкували, виконуючи український гопак.
Запорізький козак і воїн, запорізький козак і лицар – це такі поняття, які ніколи не відрізнялися один від одного. Козаки говорили: «У нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і себе на сміх не дати, і ворогів під ноги топтати».

Педагог- організатор
Малокаратульського НВО
Галина Горобець

Команди КВК загальноосвітніх шкіл Переяслав-Хмельницького району рекламували та обирали професії

Прохолодного осіннього дня (23 жовтня 2015 р.) учасники районного етапу обласного профорієнтаційного змагально-мотиваційного заходу «Обери майбутнє» намагалися зробити цей день теплішим, завдяки КВК. До зали районного будинку культури о 9:30 прибули команди з району: «Шалені штрихкалки» (Пристромська ЗОШ І-ІІІ ст.), «КОВШ (команда обдарованих винахідливих школярів)» ( Дем’янецька ЗОШ І-ІІІ ст.), «Діаграма» (Лецьківське НВО «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ»), «Терабайти» (Стовп’язька ЗОШ І-ІІІ ст.).

Програмою було передбачено чотири конкурси на тему «Вибір професії». Кожний конкурс мав бути патріотичним. Учні дотримувалися регламенту і показали гарну підготовку. Всі команди відзначились високим художнім та тематичним рівнем програми, оригінальністю, майстерністю виконання.

Цікавим і пізнавальним був конкурс «Реклама професій», де школярі на власний вибір показували плюси і мінуси професії, яка є актуальною на ринку праці у сільському господарстві. Вибір у кожного різний: фермер, тракторист, вчитель, доярка та продавець. Важливість і перспективність професії, яку обрала команда, була виражена повністю.

Виступи команд Дем’янецької ЗОШ І-ІІІ ст. «КОВШ (команда обдарованих винахідливих школярів)» та Стовп’язької ЗОШ І-ІІІ ст. «Терабайти» виділялись емоційністю, оригінальністю та індивідуальністю, за що команди і розділили друге місце. Пристромська ЗОШ І-ІІІ ст. «Шалені штрихкалки» виборола третє місце. Команда-переможець Лецьківського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ» «Діаграма» вражала артистичністю, дотепністю та гумором практично у всіх конкурсних випробуваннях, а тому її запросили представляти наш район на обласному рівні.

Один із членів журі - головний спеціаліст відділу культури Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Віталій Біденко висловив свої щирі побажання та дав поради на майбутнє командам та капітанам. Голова журі, заступник директора міськрайонного центру зайнятості Любов Томченко та головний спеціаліст відділу освіти Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Катерина Середа нагородили учасників грамотами та цінними подарунками.

Керівник гуртка БДЮТ Яковенко Я. В.

«Добро – жменями»

Саме під таким гаслом триває благодійна акція в усіх регіонах України. Наприкінці червня з ініціативи благодійного фонду «ОВЕС» стартувала Всеукраїнська акція зі збору пластикових кришечок для подальшої переробки на протези для воїнів. Варто зазначити, що для виготовлення протеза руки необхідно 500 тисяч кришечок, а для протеза ноги – 850 тисяч.

Тому учні Великокаратульської ЗОШ І-ІІІ ступенів Переяслав-Хмельницького району теж приєдналися до цієї акції. Її ініціатором  став вчитель економіки нашої школи Юрій Андрійович Федоренко. Шкільний парламент підтримав ініціативу і школярі активно включилися в збір. В кожному класі стояв саморобний контейнер, до якого учні протягом майже двох місяців зносили пластикові кришечки. Зібрано було 6,3 кілограм, які передані волонтерам.

Всі діти віднеслися до збору з великою відповідальністю, бо акція передбачає дві мети – окрім допомоги пораненим воїнам, це ще й очищення навколишнього середовища від пластику, який не розпадається в природі протягом багатьох десятків років.

 

Заступник з виховної роботи
Великокаратульської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Інна Криворучко

Ходить осінь українським краєм

 Багряною позолотою вкрились верхів’я дерев, блідим золотом засяяли верби, берези, зажовтіли клени. Червоним намистом закрасувалися калинові на горобинові грона.

 Саме цієї пори 22 жовтня в ДНЗ «Колосок» с. Дівички відбулося свято «Ходить осінь українським краєм». Малята, одягнені в українські костюми, завзято співали пісні та виконували таночки. Головною героїнею на святі була Золота Осінь (Ломака Альона), яка зачарувала усіх присутніх своєю красою та неповторністю. Разом з чарівницею діти виконали «Танець з осінніми листочками».

Гостями у малят також були Щедрий Урожай (Кириченко Артем), Дощик (Самойленко Богдан) та Вітерець (Бондар Владислав), які розважали дітей веселими іграми «Варимо борщ та компот», «Парфуми осені» та загадками.

Особливо емоційним був виступ гарбузової родини, яка весело виконала українську народну пісню «Овочі».

Вихованці порадували гостей «Таночком з парасольками» у виконанні Степаненко Даші, Шинкар Ані та Степаненка Вадима.

Наприкінці свята дітлахи отримали від Золотої Осені солодкі подарунки.

Діти і батьки отримали велике задоволення від цікавого дійства, що підготували працівники дитячого садочка.

Юдаєва Юлія, вихователь ДНЗ «Колосок» с. Дівички





«Школо моя, радість моя! Ти – колиска, ти – гавань, ти рідний дім великої дружної сім’ї»

 Стоїть лагідна пора бабиного літа. Останні сонячні дні такі ласкаві, сповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком. Жовтогаряча осінь стоїть над Дівичками…

 У тихому, затишному куточку, піднеслася над землею, оточена ще зовсім юними, тендітними берізками, молодими, але дуже поважними каштанами, школа. І потекли дзвінким, веселим потоком до тебе вони, твої перші учні. Ті, хто як бджоли, летіли до тебе, бо кликав їх той малиновий дзвін…

 Пройшли роки, пролетіли десятиліття. А все живеш, така дорога і рідна, близька і бажана. І от тепер, 16 жовтня 2015 року, ти святкуєш уже ювілей.

Широко відкриваються двері Дівичківської ЗОШ І – ІІІ ступенів для своїх випускників і учнів різних поколінь. Та це й не дивно. Адже саме в жовтневі дні 1970 року розпочала свій впевнений старт школа до нових звершень. 45 років. Це багато чи мало?Це надзвичайно багато. Скільки зроблено, пережито, пройдено за цей час…

 Зустрічає школа дорогих гостей. По червоній доріжці урочисто прямують вони до відкритих дверей, де їх зустрічають гостинно учні. А у фойє школи виставлені дитячі вироби, вишивки, журнали випускників з 1970 по 2014 роки. Як цікаво було дітям дивитися і знаходити прізвища своїх батьків, а ще краще спостерігати за реакцією учнів, коли вони бачили оцінки батьків. А ще можна подивитися фотоколаж, де зібрані фото випускників за всі роки, скільки існує школа.

 Лунає тиха шкільна мелодія. До святкового залу запрошуються шановні гості: голова районної державної адміністрації Г.І. Дубина, начальник відділу освіти Т.А. Дубина, в. о. голови районної ради І. С. Бугаєнко, депутат Київської обласної ради В. В. Шеремета, директор ТОВ «Дандаліон» В.І. Чумак, довірена особа кандидата в депутати Київської обласної ради П.І.Багрія В. М. Прошкін. 


Дуже багато теплих, добрих слів та щирих побажань було сказано гостями та вручено цінні подарунки. Голова Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації ДубинаГ.І. у виступі сказав: «Зараз, як ніколи, поповнюється державний бюджет. На кожній сесії ми намагаємося виділяти кошти на розвиток освіти в районі. Освіта – це основна ланка в суспільстві, яка виховує громадян, справжніх патріотів України, гідних громадян своєї держави… Тому ми і надалі будемо велику увагу приділяти освітянам.»

Яке ж свято без сивочолих ветеранів педагогічної ниви: Мельник В. Г., Кущ В. Г., Кириченко М. С., Демчук М. Г., Голуб О. П., Клименко В. В., Мелешко Є. І., Швидкого В. І., Ярової М. М., Гордіци Л. М. Це вони з любов’ю і материнською теплотою, ніжністю і великою мудрістю передавали свої знання вихованцям, разом з ними вчилися і зростали. Недаремно спливають у пам’яті слова:

А скільки суму в слові «ветеран»,
А скільки тут любові і тепла!

З лагідною посмішкою, скромна, як завжди, із сивим волоссям на скронях, з гіркою сльозою на очах від радості зустрічі з минулим і сьогоденням, виступила перед усіма присутніми в залі Кириченко М. С. Вона згадала далекий 1970 рік, коли ще тільки будувалася школа, складалися цеглинка до цеглинки, перші кроки росту школи. Як було тоді важко, але всі твердо вірили, що пройдуть роки і зі стін школи вилетять, мов пташенята, і розлетяться по різних кінцях великої Батьківщини її вихованці.

Школа жила своїм життям, але вона незвичайна. В ній працювали педагоги з різних куточків Радянського Союзу. Як приємно, що деякі з них «пустили» своє коріння в наших Дівичках. На День народження школи злетілися на зустріч педагоги, які починали тут свій трудовий шлях: Карман О. В., Сімороз І. О., Гордіца Л. М., Авраменко А. В., Костенко В. М., Нестеренко Ю. І., Федюніна Г. В., Жеребило Л. О., Яценко Н. В. Дуже жаль, що не всі змогли приїхати на свято.
Не можна не згадати теплим словом тих, хто очолював колективи в різні часи. Першим директором нової школи став Карман В. Ф., продовжили його справу Гордіца В. М., Сімороз О. С., а тепер очолює і впевнено веде вперед свій «корабель» педагогічного колективу Кравець М. О.

До вітального слова були запрошені одночасно два директори Дівичківської ЗОШ І – ІІІ ступенів Сімороз О. С. та Кравець М. О.. З великим хвилюванням і трепетом в серці перед присутніми виступив Олександр Степанович. Він пригадав, як творчо, натхненно, з ентузіазмом працював колектив. Це був молодий, згуртований, дружній колектив. З ним можна було гори звернути. Той кістяк, який раніше був, залишився і понині. За період роботи пройдено багато нелегких доріг, були важкі часи, але завжди в очах світилася у кожного з них надія на краще майбуття. Так склалося в житті, що залишив працю вчителя, але з вдячністю і любов’ю згадую ті роки.

Кравець М.О. з великою вдячністю подякувала спонсорам: Шереметі В. В., Бебешку В. І., Марченку М. П., Виноградову В. Д., Роману О. І., Чумак В. І., Забарі І. В. Велике спасибі нашим «хрещеним батькам» - відділу освіти, районній державній адміністрації та районній раді. Побажала поповнення державної казни, щоб «левова» частинка перепадала на освіту, щоб в кожному класі була мультимедійна апаратура, щоб вчитель на урок ішов тільки з флешкою в руках, а не з купою паперів. Сказала про те, що двері нашої школи завжди відкриті для всіх наших випускників різних поколінь. Ми раді таким зустрічам, пишаємося тими, хто прославляє і будує нову Україну. Марина Олексіївна повідомила, за час існування школи з її стін вилетіло 10 830 учнів. На літеру «к» в алфавітній книзі найбільше учнівських прізвищ – 3009. Працювало 182 педагоги, призначалося 7 директорів школи. Золотих медалей отримали 21 учень, срібних – 30. Знайшлася і стара книга наказів – один учнівський зошит на 12 аркушів. А зараз ця книга вміщує 500 листів.

Випускниця школи , Сдобнова А. Г., яка працює в Міністерстві молоді і спорту, у своєму виступі побажала встановити в школі Wi-Fi сполучення. Висловила вдячність педагогічному колективу за знання, що отримала в даній школі.

Важка і клопітна праця вчителя. Але вона найголовніша за всі професії. Було з кого брати приклад учням. Тож недаремно професію вчителя обрало понад 30 випускників нашої школи. Вони працюють в різних куточках України та за її межами. А в стінах своєї школи працює 6 її випускників й нині.

Плин часу незворотній і швидкий, він протікає, як вода у річці. А життя людське надзвичайно коротке. Хочеться згадати й тих, хто відійшов уже у Вічність, залишивши по собі добрі справи.

Дзвоник обірвав голосок на півзвуку,
Та час на коротку хвилину спинись.
Згадаймо під серця розмірений стукіт
Всіх тих, кого живим ми знали колись.

Земна дорога дуже коротка. Не змогли прийти ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, але залишили по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади в наших серцях: Сільченко М. О., Кущ О. Ф., Трухан А. І., Карман В. Ф., Гладка М. С., Швачка П. Р., Зозуля М. А., Білокінь М. А., Гич Г. П., Тихонович Г. М., Видолоб О. М., Видолоб А. І., Карман У. П., Семенюк В. М., Нестеренко І. О., Буряк Л. В. Вічна їм пам'ять!

…Святкова атмосфера була присутня весь час у залі. Виступали діти разом з батьками, бабусями. Хор педагогічного колективу школи вразив всіх виконанням своїх пісень. Це нагадує отой великий зв'язок між поколіннями сивочолих і ще зовсім юних громадян нашого суспільства. А ще до свята готувалися і учні в класах. Вони приготували вітання – презентації до Дня народження школи. Учні 11 класу зняли все на відео та змонтували фільм, який презентували всім присутнім в залі.

Такі зустрічі-свята виховують юне покоління в любові до рідного краю, до школи, до України, до її славної історії, до батька-неньки, бо без цієї любові не буде справжньої людини.

Отож, рідна школо, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною нивою буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім’ї!

Семенюк Н. В.,заступник директора з НВР,
випускниця Дівичківської школи 1976 року