Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція

Опис аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення питання
Житловий приватний будинок можна побудувати тільки на землях, призначених для житлової забудови якому привласнений кадастровий номер. Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. Для вирішення питання щодо визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці власнику або набувачу права на земельну ділянку необхідно звернутися до територіального органу земельних ресурсів (районного відділу земельних ресурсів) із заявою щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера. Разом із заявою необхідно подати копію документа, що посвідчує особу (паспорт), копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку та копію ідентифікаційного номера.
Процес привласнення кадастрового номера складається з наступних етапів
  1. Розробка технічної документації
Для цього необхідно укласти договір із землевпоряджувальною організацією на виготовлення технічної документації і створення цифрового обмінного XML- файлу ділянки (файл містить інформацію як про саму ділянку, так і про його власника).
  1. Узгодження технічної документації
Технічна документація передається на узгодження в Держгеокадастр. Держгеокадастр передає XML- файл у відділ / управління земельного кадастру. За наявності зауважень обмінний файл повертається на доопрацювання.
  1. Привласнення кадастрового номера
Якщо до обмінного файлу немає зауважень - ділянці привласнюється кадастровий номер. Держгеокадастр на документації ставить відмітку з вказівкою кадастрового номера, дати його визначення, даних особи, що зробила відмітку і її підпис. Також видається довідка про привласнення кадастрового номера.
  1. Реєстрація прав на земельну ділянку - за бажанням Замовника
Для можливості розпорядження ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати права на земельну ділянку в Державній реєстраційній службі України по місцезнаходженню ділянки. Якщо Ви укладаєте договір оренди земельної ділянки, то право оренди виникає тільки з моменту проведення реєстрації.
 
Отримання будівельного паспорту індивідуального житлового будинку
Відповідно до ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в першу чергу майбутньому власнику треба отримати будівельний паспорт індивідуального житлового будинку. Пунктом 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки ( далі – Порядок) встановлено наступний перелік документів: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних (Додаток 1 до Порядку.);
  • засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію (мова йде про нотаріально засвідчені копії документів);
  • ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо) Ескіз намірів забудови виконується в довільній формі, тому затверджувати його склад, зміст та порядок розроблення не потрібно (лист Мінрегіону від 30.11.2011 року №7/14-16432);
  • проект будівництва (за наявності). Будь-які вимоги щодо надання проектної документації для виготовлення будпаспорту є безпідставними;
  • засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову. Зазвичай, вони складаються у довільній формі, а підписи осіб на них засвідчуються нотаріально
Згідно п. 2.4. Порядку: пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
  • неподання повного пакета документів;
  • невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Строк надання (виготовлення) будівельного паспорту закріплено в п. 2.1. Порядку: будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів. В більшості випадків пакет документів для отримання будівельного паспорту подається до Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Повідомлення подається не пізніше ніж за один календарний день до початку підготовчих робіт через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві. 19 липня 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція разом із Державним агентством із питань електронного урядування, Міністерством юстиції України та координатором проектів ОБСЄ в Україні презентували оновлену електронну послугу із подання повідомлення про початок будівельних робіт. Перша в Україні повністю автоматизована е-послуга – без втручання посадової особи – стосується будівництва, здійснюваного на підставі будівельного паспорта. До нього належить зведення індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків заввишки не більше двох поверхів (площею – не більше за 300 м2). Також – господарських будівель та споруд, зокрема, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках. У відповідь протягом 10 днів чекайте лист-повідомлення про те, що дане повідомлення зареєстровано. Після реєстрації повідомлення в ДАБК можна приступати до реальних будівельних робіт. Але - при бажанні облаштування на присадибній ділянці свердловини або каналізаційного септика - краще заздалегідь потурбуватися отриманням письмових (і краще навіть завірених нотаріально) заяв від майбутніх сусідів про відсутність претензій з їхнього боку. Термін дії дозволу-повідомлення на будівництво - до двох років. І якщо за цей період завершити капітальне будівництво (без урахування внутрішніх опоряджувальних робіт) не вдасться, доведеться запрошувати дозвіл заново.
Введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього
Завершальний етап - введення побудованого будинку в експлуатацію і реєстрація права власності на нього. За правилами статті 32 Закону України №3038-17 «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 20.04.2018, збудовані на земельних ділянках одноквартирні житлові будинки віднесені до будівельних об'єктів класу відповідальності СС1. Відповідно до статті 39 Закону України №3038-17 зазначено, що прийом в експлуатацію об'єктів завершеного будівництва класу відповідальності СС1 і об'єктів, побудованих на підставі будівельного паспорта, здійснює місцевий орган Державної будівельно-архітектурної інспекції України (ДАБІ). Для цього фахівці відомства реєструють подану забудовником декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Перед подачею в ДАБІ заяви і декларації про готовність новобудови до експлуатації, забудовник зобов'язаний отримати технічний паспорт об'єкта. Для цього він звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (БТІ).
Для проведення технічної інвентаризації забудовник подає в БТІ такі документи:
  • заяву - документ складається безпосередньо в організації;
  • паспорт;
  • податковий ідентифікаційний код;
  • свідоцтво про право власності на земельну ділянку;
  • проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Інспектори БТІ досліджують відповідність вимогам проекту і будівельним нормам, обробляють дані і складають технічний паспорт об'єкта. Цей документ включає опис об'єкта, його технічні характеристики і план. Обов'язковий додаток до технічного паспорту - кваліфікаційний сертифікат фахівця, який провів інвентаризацію. Бланк декларації введення в експлуатацію потрібно завантажити на сайті ДАБК. Заповнені екземпляри декларації та комплект супровідних документів забудовник відправляє в ДАБІ.
У комплект документації забудовника повинні входити:
  • два примірники заповненої декларації про готовність об'єкта до введення в експлуатацію;
  • оригінал технічного паспорта об'єкта, виданий БТІ;
  • нотаріально завірена копія документа про право власності або право користуватися земельною ділянкою * договору купівлі-продажу або оренди.
Подати документи в ДАБІ можна:
  • через місцевий центр надання адміністративних послуг;
  • направивши рекомендованим листом з описом вкладень;
  • направивши електронні форми документів, використовуючи електронну систему здійснення дозвільних процедур у будівництві. Ця функція доступна на офіційному сайті ДАБІ в розділі «Електронні адміністративні послуги».
Фахівці ДАБІ розглядають декларацію забудовника протягом 10-ти робочих днів з моменту її подачі. Датою введення будинку в експлуатацію вважається дата реєстрації декларації. Обов'язковий елемент реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - запис в технічному паспорті об'єкта «введений в експлуатацію». Якщо у будинку раніше не було адреси, забудовник звертається до містобудівного департамент місцевого органу влади з проханням її привласнити. Запит направляють через місцевий центр надання адміністративних послуг. До заяви забудовник докладає такі документи:
  • нотаріально завірену копію права власності або права користування земельною ділянкою;
  • копію паспорта;
  • декларацію про готовність об'єкта до експлуатації;
  • копію геодезичної зйомки ділянки;
  • копію технічного паспорта об'єкта.
Місцеве містобудівне управління розглядає заяву протягом 15-ти днів і якщо схвалює - готує відповідний наказ. Рішення про присвоєння адреси на основі наказу стверджує місцевий орган влади. Запис про присвоєння нової адреси вноситься до реєстру поштових адрес. Заявник отримує витяг з реєстру в паперовій та електронній формі. При підготовці до будівництва, під час очікування всіх виписок і повідомлень, необхідно уточнити в місцевих енергетичних і газових службах можливість і умови підключення до їх мереж. Отримана інформація дасть можливість вірно опрацювати проект робіт і уточнити величину витрат. Фактичне підключення виробляють по завершенню будівництва будинку і після реєстрації Декларації про прийняття об'єкта в експлуатацію. Нарешті, в місцеве відділення Державної реєстраційної служби треба подати заяву, додати до неї копії всіх наявних документів (як на об'єкт, так і особистих) і сплатити мито за реєстрацію. і за надання виписки з реєстру прав власників. Усе. Будинок побудований законно і зареєстрований!
Якщо виникають додаткові запитання, Ви можете звернутися за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Оболонна, 2-в, тел. (04567) 7-10-03.
 

Як отримати аліменти без звернення до суду (Договір між батьками про сплату аліментів на дитину)

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. (ст. 189 СК України).
Договірні відносини батьків щодо сплати аліментів
Сімейним Ккодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:
  1. шлюбний договір (ст. 93 СК України);
  2. договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).
Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються ч. 2 ст.109 СКУ
Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.
Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір ст. 93 СКУ.
Форма договору про сплату аліментів на дитину
У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України (Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей) договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Батьки мають право визначити не лише розмір, а й строки сплати відповідних періодичних платежів.
Окремі положення договору про сплату аліментів на дитину
Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:
  • виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
  • виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
  • про погашення заборгованості за минулий час, тощо.
Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).
Засоби забезпечення виконання аліментних зобов’язань
Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.
 Зокрема, у ст. 196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.
Розмір аліментів
Розмір аліментів визначається за домовленістю між батьками,але слід також враховувати положення ч.2 ст. 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 
Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.
Чинним законодавством не встановлено інших критеріїв, тому нотаріус не може вимагати довідку про доходи платника аліментів, хоча така процедура була б корисною, оскільки не завжди один з батьків знає про реальні доходи платника аліментів. Але в нашій країні не завжди і суд здатен встановити реальні доходи громадян, особливо підприємців, доходи яких не знає навіть податкова інспекція.
Перелік документів, для нотаріуса щодо укладення договору
  1. Паспорти сторін або інші документи які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ч. 3 ст. 43 ЗУ "Про нотаріат")  ;
  2. Реєстраційні номери облікової картки платника податків;
  3. Свідоцтво про народження дитини.
 
 
 
Ціна
При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У разі невиконання умов договору
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Якщо виникають додаткові запитання, Ви можете звернутися за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Оболонна, 2-в, тел. (04567) 7-10-03.
 

ДІЯЛЬНІСТЬ АДВОКАТІВ В СИСТЕМІ БВПД

У чому полягає надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги?
Безоплатна первинна правова допомога охоплює такі види правових послуг, як надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Вторинна безоплатна правова допомога включає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру. 
 Безоплатна первинна правова допомога надається кожній особі, тобто громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, в тому числі біженцям, які перебувають під юрисдикцією України.
Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?
Безоплатну вторинну правову допомогу можуть отримати:
- малозабезпечені особи, тобто особи, середньомісячний сукупний дохід сім'ї якої нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;
- особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт; підозрювані у вчиненні злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства; особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, та особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою;
- особи, яким законами України вже закріплено право на безоплатну правову допомогу, а саме:
- особи, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (до моменту прийняття рішення про надання статусу біженця та у разі, якщо особа оскаржує рішення щодо статусу біженця);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань (стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом);
- особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді);
- особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді);
- особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією).
До того ж, право на безоплатну вторинну правову допомогу мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу. 
 
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу» з 1 січня 2013 року центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання вторинної правової допомоги наступним категоріям осіб:
- особам, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;
- підозрюваним у вчиненні злочину особам, які затримані органами дізнання та слідства;
- особам, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;
- особам, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою.
Необхідно зазначити, що перелік категорій осіб, які мають право на правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги, є вичерпним. Центри не уповноважені розглядати повідомлення про затримання, що надходять від громадян, так само як і безпосередньо надавати безоплатну правову допомогу чи призначати адвокатів для надання такої допомоги у випадках, які не передбачені законодавством. 
Яким чином відбувається повідомлення про необхідність залучення захисника для надання безоплатної вторинної правової допомоги?
Відповідно до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1363 (у редакції постанови від 19.12.2012 № 1172) негайно після фактичного затримання особи уповноважена службова особа суб'єкта подання інформації, яка здійснила затримання, повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв'язку, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги відповідному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з урахуванням вимог частини п'ятої статті 5 Закону України «Про міліцію» та статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» такі відомості:
- прізвище, ім'я, по батькові та дата народження затриманої особи (якщо вони відомі);
- час та підстави затримання особи;
- точна адреса місця для конфіденційного побачення адвоката із затриманою особою;
- найменування суб'єкта подання інформації, його поштова адреса, номери телефону та адреса електронної пошти;
- прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, що передала повідомлення.
Службова особа суб'єкта подання інформації, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цього Порядку та у разі нездійснення повідомлення про затримання - здійснити його самостійно.
Повідомлення про затримання осіб приймаються та обробляються уповноваженою службовою особою центру з надання допомоги цілодобово.
Повідомлення суб'єктів подання інформації, які надходять до центру з надання допомоги, реєструється в системі та/або журналі реєстрації повідомлень в момент його надходження.
Повідомленню присвоюється відповідний реєстраційний номер, який за допомогою телефонного, факсимільного зв'язку, електронної пошти або через систему повідомляється суб'єкту подання інформації.
Протягом години з моменту реєстрації повідомлення про затримання особи уповноважена службова особа центру з надання допомоги в установленому порядку призначає адвоката та видає доручення для підтвердження його повноважень для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти або через систему передається суб'єкту подання інформації та реєструється ним.
Уповноважена службова особа центру з надання допомоги негайно перед передачею копії доручення суб'єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокатові реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом видається ордер, з яким він прибуває до затриманої особи.
Призначений центром з надання допомоги адвокат повинен прибути протягом години з моменту видання йому доручення, а у виняткових випадках - не пізніше ніж протягом шести годин з моменту видання йому доручення до затриманої особи для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відмова затриманої особи від адвоката, призначеного центром з надання допомоги, повинна бути здійснена такою особою в присутності цього адвоката у формі письмової заяви, копія якої надсилається адвокатом до центру з надання допомоги. 

Якщо у Вас виникли питання звертайтеся за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського МЦ з НБВПД за адресою: вул. Оболонна, 2-в, м. Переяслав-Хмельницький. Тел. 7-10-03.


«WikiLegalAid» платформа юридичних консультацій

Що таке база правових консультацій «WikiLegalAid»?
«WikiLegalAid» - це довідковo-інформаційна платформа правових консультацій, яка дає можливість знайти відповіді на найактуальніші правові питання.
Вона була створена з метою надання якісних правових консультацій співробітниками системи безоплатної правової допомоги. Зараз скористатися можливостями платформи «WikiLegalAid» може кожен хто має доступ до мережі Інтернет.
«WikiLegalAid» це:
  • Систематизовано – вся інформація в базі розташована таким чином, щоб знайти консультацій за певною тематикою було зручно та легко.
  • Актуально – процес оновлення правових консультацій триває постійно; інформація, що міститься в базі включає в себе і нові зміни в законодавстві, і зміни в судовій практиці.
  • Вичерпно – за допомогою бази правових консультацій можна знайти вичерпну інформацію з правового питання, а також судову практику та зразки судових документів.
  • Доступно – незалежно від того де Ви знаходитесь (в дома, на роботі, в віддаленому районі) у Вас є доступ до якісної правової інформації,
крім того «WikiLegalAid» це:
•      Просто – знайти актуальну інформацію з багатьох правових питань тепер можна на єдиній базі правових консультацій, що містить як посилання на актуальну законодавчу базу, так і практичні рекомендації від фахівців системи БПД.
•      Безкоштовно – доступ до всіх правових консультацій бази є безкоштовним для користувачів платформи.
  • Для всіх – базою правових консультацій можуть користуватись як практикуючі юристи, студенти-правники, правозахисники, так і пересічні громадяни. Консультація сформована так, що відповідь буде зрозуміла усім.
Яке наповнення бази правових консультацій «WikiLegalAid»?
В базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання з якими звертаються клієнти до системи БПД. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів.
База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права.
Якщо у Вас виникли питання звертайтеся за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського МЦ з НБВПД за адресою: вул. Оболонна, 2-в, м. Переяслав-Хмельницький. Тел. 7-10-03.

Механізм дострокового розірвання договору оренди

Досить поширеним правовим явищем у юридичній практиці є встановлення у договорі оренди умов за якими дострокове розірвання договору допускається виключно за взаємною згодою сторін або, коли сторони обмежують одна одну у праві односторонньої відмови від виконання договору.

Як діяти стороні, яка бажає достроково припинити відносини оренди (хоча б у силу втрати подальшого економічного інтересу для сторони)? Який порядок та умови розірвання договору оренди?

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється.

Наслідки односторонньої відмови від договору визначаються ч. 3 ст. 651 ЦК України, згідно з якою у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У випадку відсутності прямої норми в договорі оренди, яка би надавала стороні право відмовитися від договору в односторонньому порядку, слід звертати увагу на загальні положення актів чинного законодавства, які надають суб’єктам господарювання право дострокового розірвання договору.

Реалізація права дострокового розірвання договору повинна відбуватися в світлі правозастосування приписів статті 188 ГК України, статей 651 – 654 ЦК України та інших норм, що регулюють порядок здійснення орендних відносин.

Як вбачається із ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України).

У разі прийняття пропозиції договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).

Тобто передумовою дострокового розірвання договору оренди є необхідність направлення ініціюючою стороною іншій стороні пропозиції про дострокове припинення договірних відносин. Така пропозиція повинна бути зроблена за 20 календарних днів до запланованої дати розірвання, якщо інший строк не встановлений у самому договорі. Додатком до пропозиції повинна бути додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди, якою визначатимуться усі істотні умови повного припинення господарських зобов’язань між сторонами.

У відповідності до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

 Чинне в Україні законодавство розділяє підстави дострокового розірвання договору на дві групи:

  • перша пов’язана із істотним порушенням умов договору;
  • друга пов’язана із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору.

Розглянемо першу групу в якості підстави для дострокового розірвання Договору.

Згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Під випадками істотного порушення, встановленими законом, слід розуміти порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, аналізуючи можливість дострокового розірвання договору з підстав істотного порушення його умов, відзначимо, що пропозиція про дострокове припинення договірних відносин (яку направлятиме ініціююча сторона) повинна містити посилання на конкретну обставину, що вказує на порушення іншою стороною своїх зобов’язань за договором. Така підстава повинна бути очевидною та обґрунтованою. Обґрунтованість підстави може підтверджуватися відповідними документами (наприклад, акт виявлення порушень), які можуть бути складені ініціюючою стороною в односторонньому порядку із зазначенням відмови іншої сторони від підписання таких документів.

Що стосується другої групи підстав для дострокового розірвання договору оренди, слід відзначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Перелік обставин істотної зміни сторонами у Договорі не передбачено.
ЦК України відзначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Наведене дозволяє відносити до таких обставин будь-які події, пов’язані із зміною тих умов, якими сторони керувалися під час укладення договору (наприклад, підвищення витрат на обслуговування об’єкту оренду; зростання інфляції; зміна звичайних цін на такий самий вид послуг та по відношенню до такого самого об’єкту оренди тощо).

Виходячи із змісту положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, відзначимо, що сторони, виявляючи істотну зміну обставин повинні попередньо провести дії, пов’язані із приведенням у відповідність укладеного між ними договору. Це означає, що реалізація відносин із дострокового розірвання договору на підставі істотної зміни обставин повинна передбачати такий порядок:

  • направлення ініціюючою стороною пропозиції про внесення змін до договору оренди;
  • після спливу 20 календарних днів з урахуванням строку поштової відправки (ст. 188 ГК України) та не отримання позитивної відповіді на пропозиції про внесення змін до договору – направлення ініціюючою стороною пропозиції про дострокове розірвання договору шляхом підписання додаткової угоди;
  • після спливу 20 календарних днів з урахуванням строку поштової відправки (ст. 188 ГК України) та не отримання позитивної відповіді – подання позовної заяви про дострокове розірвання Договору.

При достроковому розриванні Договору в судовому порядку з підстав істотної зміни обставин, потрібно враховувати наступне.

Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:

  • в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
  • зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
  • виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
  • із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто для дострокового розірвання договору оренди з підстав істотної зміни обставин, позиція сторони, що ініціює вказане питання, повинна містити обґрунтування щодо істотної зміни умов, якими сторони керувалися до підписання договору. У результаті такої зміни сторона не може в повній мірі задовольнити свої матеріальні та інші інтереси, виходячи із умов діючого договору, а тому такий договір не може надалі бути залишеним в силі, оскільки не відповідає початковим намірам та волевиявленню сторони під час його укладення.

Моментом, з якого відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України договір є зміненим або розірваним та зобов’язання відповідно – зміненими або припиненими, є момент укладення угоди про зміну або розірвання договору, що визначається відповідно до ст. 640 ЦК України, якщо інший момент не встановлений у самій угоді.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

         З огляду на вище наведене, можна дійти наступних висновків:

  • Договір оренди може бути достроково розірваний з ініціативи ініціюючою стороною шляхом направлення відповідної пропозиції іншій стороні з проханням підписати додаткову угоду до договору, якою визначити механізм повного припинення господарських зобов’язань між сторонами.
  • Правовими підставами для дострокового розірвання договору можуть бути: істотне порушення умов договору або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору.
  • При посиланні на істотне порушення умов договору як підставу для дострокового розірвання договору, основна позиція ініціюючої сторони має полягати у зазначені причин, пов’язаних із описом дій, які вказують на допущення порушень орендарем своїх зобов’язань за договором. Фіксація таких дій повинна відображатися в актах виявлення порушень за договором.
  • При посиланні на істотну зміну обставин як підставу для дострокового розірвання договору, основна позиція ініціюючої сторони має полягати у зазначені причин, пов’язаних із порушенням співвідношення майнових інтересів сторін, що суттєво позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору (індексація, зміна споживчих цін).
  • Договір вважатиметься достроково розірваним з дати, визначеної у тексті підписаної сторонами додаткової угоди або з дати набрання законної сили судового рішення.

 Якщо у Вас виникли питанняз вертайтеся за безоплатною  правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги ”Броварського МЦзНБВПД за адресою: вул. Оболонна, 2-в, м. Переяслав-Хмельницький. Тел. 7-10-03.

 

 

Пільги із сплати земельного податку для учаників АТО

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі податковим кодексом України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269-270 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до норм Закону учасники антитерористичної операції особи, визнані учасниками бойових дій, звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема:
1) для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
3) для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
4) для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
5) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка  має підстави для отримання пільг повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій».
Нагадаємо, Указом Президента України  2018 рік оголошено Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право». Мета цього проекту – посилення захисту прав і свобод громадян та покращення надання безоплатної правової допомоги. Програма передбачає не просто правову безкоштовну допомогу в судах, а й безоплатні юридичні консультації, на які матимуть право найменш захищені верстви населення.
Якщо у Вас виникли питання звертайтеся за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського МЦ з НБВПД за адресою: вул. Оболонна, 2-в, м. Переяслав-Хмельницький. Тел. 7-10-03.
 
 

ЩО РОБИТИ З ПОШКОДЖЕНИМИ ЧИ ЗНОШЕНИМИ ГРОШИМА

Кожного дня ми щось купуємо і найчастіше розраховуємося готівкою. тому нерідко трапляються випадки, коли при здійсненні розрахунків у національній грошовій одиниці – гривні, виявляється, що грошові купюри є зношеними, пошкодженими тощо. часто виникають ситуації, коли касири відмовляються приймати такі грошові одиниці, при цьому фактично порушують наші права, як споживачів, придбати товар чи оплатити послугу.                      
  Тому розглянемо детальніше, що слід робити, коли у вас відмовляються приймати пошкоджені чи зношені гроші.                                                                  
По-перше, слід з’ясувати, які банкноти вважаються зношеними. Так, відповідно до пункту 4 розділу 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України» № 422 від 23.10.2013 (далі – Правила), зношені банкноти – банкноти, які мають одну або більше з таких ознак зношення або пошкодження:
потертості, часткову втрату фарби на зображеннях, розпушення паперу, втрату папером жорсткості;                            загальне або локальні забруднення, плями та написи (уключаючи видимі в ультрафіолетових променях), площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм-2, колір яких контрастує з кольором навколишнього зображення або навколишньої незадрукованої ділянки банкноти (за винятком банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей);                                                               відбитки штампів, площа кожного з яких менше або дорівнює 400 мм-2, уключаючи видимі в ультрафіолетових променях, крім штампів про погашення; надриви або надрізи довжиною кожний понад 5 мм, у тому числі склеєні прозорою клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у спосіб, який би не призводив до склеювання сусідніх банкнот у корінці;                                                                                  отвори та проколи, відірвані краї або кути, площа кожного з яких більша ніж 10 мм-2.                                                                                                 
При цьому фізичні та юридичні особи зобов’язані без будь-яких обмежень приймати зношені банкноти за всіма видами платежів та для переказів, а банки, крім того, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для обміну на придатні до обігу банкноти.                                                                              
По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національний банк України» зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни. Також згідно з пунктом 7 розділу 2 Правил банки зобов’язані без будь-яких обмежень приймати від фізичних та юридичних осіб для обміну на придатні до обігу банкноти, а також за всіма видами платежів, для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів банкноти з ознаками значного зношення або пошкодження, які не мають ознак підроблення та які:
зберегли цілу частину площею не менше ніж 55 % своєї початкової площі; розірвані (розрізані) на дві частини, на яких збереглись обидва однакові номери та серія, і загальна площа цих частин є не меншою, ніж 55 % початкової площі банкноти.                                                                                                             
Тобто, якщо ви маєте пошкоджені або зношені банкноти ви маєте право звернутись до будь-якого відділення банку та обміняти їх.                                 

Якщо у Вас виникли питання звертайтеся за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського МЦ з НБВПД за адресою: вул. Оболонна, 2-в, м. Переяслав-Хмельницький. Тел. 7-10-03.

Види насильства та куди звертатись, якщо зазнали насильства в сім’ї

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.      Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення протистатевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.                                                             Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.                                                                                             Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
 
 
 
Куди звертатись, якщо зазнали насильства?
            Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
- службами у справах дітей;
- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);
- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;
- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);
- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.
Які необхідно подати документи?
            Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.                    Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі вносяться відомості зокрема про:
особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;
постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;
кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;
випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
потреби постраждалої особи.
            У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Як довго розглядаються заяви?
            У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
            У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.
            Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?
            Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.
            Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам, забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.
Яка відповідальність за вчинення насильства?
            За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
            Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.
            Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
         Якщо у Вас виникли питання звертайтеся за безоплатною правовою допомогою до відділу “Переяслав-Хмельницьке бюро правової допомоги” Броварського МЦ з НБВПД за адресою: вул. Оболонна, 2-в, м. Переяслав-Хмельницький. Тел. 7-10-03.