Деклараційна кампанія - 2018

Карта залучення міжнародної допомоги

Реформи

Федерація футболу

На допомогу захисникам Батьківщини!



Держенергоефективності презентувало переваги енергосервісу для термомодернізації об’єктів Держпродспоживслужби

Держенергоефективності продовжує цикл інформаційно-роз’яснювальних семінарів, присвячених особливостям впровадження ЕСКО-механізму на об’єктах міністерств і відомств.
 
Так, переваги ЕСКО-механізму розкрили представники Держенергоефективності на семінарі, організованому спільно з Регіональним представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні для фахівців Держпродспоживслужби та її територіальних підрозділів.
 
Держпродспоживслужба – одне із перших відомств, що уклало Меморандум про співпрацю із Держенергоефективності у сфері енергосервісу.
 
У рамках партнерства вже визначаються об’єкти Держпродспоживслужби, які можуть зацікавити ЕСКО-інвесторів (http://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1). Це будівлі територіальних підрозділів, ветеринарні лікарні, лабораторії тощо.
 
Вітаючи учасників спеціалізованого семінару, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа наголосив на важливості використання ЕСКО-механізму, що дає широкі можливості впроваджувати енергоефективні заходи без значних бюджетних витрат і в перспективі заощаджувати на комунальних платежах.
 
У свою чергу, Юлія Блєсіус, директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, також відзначила успіхи України у сфері енергосервісу і запевнила у готовності продовжувати співпрацю з Держенергоефективності щодо стимулювання розвитку цього напряму.
 
«Сьогодні ЕСКО-механізм стає все більш затребуваним. Чимало замовників переконалися в його ефективності. На сьогодні укладено 288 ЕСКО-договорів на суму контрактів більше 300 млн гривень. Зокрема, лише у 1-му кварталі ц.р. підписано 58 контрактів вартістю майже 80 млн гривень», - зауважив І. Горових заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності, та окреслив плани удосконалення законодавчої бази для збалансування інтересів замовників та інвесторів.
 
Детальну процедуру замовлення енергосервісу та укладання договорів із інвесторами представив О. Корчміт, радник Голови Держенергоефективності. За його словами, на сьогодні на ринку вже працює близько 25 компаній. Термін дії більшості договорів складає близько 5-7 років.
 
«Найважливіше те, що саме у рамках енергосервісу переможець тендеру обирається не за найменшою ціною договору, а за показником ефективності договору. Більше того, саме інвестор зацікавлений у досягненні економії енергоспоживання. У результаті після завершення проекту замовник отримує модернізовану будівлю, нове обладнання та економію на комунальних рахунках», - підкреслив О. Корчміт.
 
У свою чергу, ЕСКО-інвестори підтвердили, що економія енергоресурсів за різними проектами становить в середньому від 20% до 70%.
 
Також представники компаній повідомили про зацікавленість щодо подальшої реалізації нових проектів у цьому році.
 
 
Довідково:
 
Рекомендації у сфері енергосервісу надають експерти Всеукраїнського консультаційного центру за тел.: 063-419-39-37, 068-732-44-81.
 
Детальна інформація щодо енергосервісу на сайті Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1.
 
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
 
 
 
 
 
 

Сергій Савчук: Для учнів Малої академії наук України представили переваги генерації «зеленої» електроенергії із вітчизняної біомаси

У м. Корюківка на Чернігівщині Голова Держенергоефективності Сергій Савчук разом із керівництвом компанії «Кліар Енерджі», журналістами та учнями Малої академії наук України здійснили візит на успішно діючу ТЕС на біомасі з електричною потужністю 3,5 МВт.
 
Станція виробляє «чисту» електроенергію, якої достатньо для забезпечення річних потреб в електриці близько 3 тис. домогосподарств.
 
При цьому, ефективно використовується вітчизняна місцева сировина, а саме – відходи деревообробної промисловості.
 
Встановлення ТЕС також дозволило створити нові робочі місця та забезпечити надходження у місцевий бюджет близько 12 млн грн податків у рік.
 
Крім цього, варто зауважити, що подібні проекти можуть брати участь у балансуванні ринку електроенергії, який сьогодні досить швидко наповнюється СЕС і ВЕС.
 
Загальний обсяг інвестицій у ТЕС, встановлену компанією «Кліар Енерджі» (https://clearenergy.ua), склав близько 8 млн євро. З них частина –  це капіталовкладення європейських партнерів.
 
Як відомо, активізувати інвесторів у цій сфері вдалося завдяки ефективним законодавчим стимулам, що розроблено спільно з Держенергоефективності та прийнято Парламентом. Зокрема, мова йде про:
-       прив’язаний до курсу євро «зелений» тариф;
-       підвищений «зелений» тариф на електроенергію із біогазу та біомаси до 12,4 євроцентів/кВт*год;
-       можливість укладання довгострокових договорів на закупівлю/продаж «чистої» електроенергії.
 
Також С. Савчук нагадав про необхідність широкого впровадження біоенергетичних  проектів, адже для цього є значний ресурсний потенціал (агровідходи, енергокультури, сміття).
Особливу увагу учнівської молоді С.Савчук звернув на перспективи роботи саме у сфері «чистої» енергетики.
«Так, провідні країни світу (Китай, США, Німеччина та інші) інвестують мільярди доларів в «зелені» проекти. Ринок наповнюється інноваціями. Водночас зростає попит на висококваліфікованих фахівців у цій сфері», - повідомив Голова.
 
«Тому закликаю молодь досліджувати можливості «зеленої» енергетики. Це перспективна галузь, де можна використати свої знання та ідеї для розробки інноваційних рішень та технологій для енергонезалежності країни», - наголосив С.Савчук.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю
 
 

Сергій Савчук: Понад півмільйона сімей-учасників програми «теплих кредитів» вже заощаджують до 70% на комунальних рахунках

ТОП-3 області за найбільшим обсягом залучених «теплих кредитів»  населенням і ОСББ за 2014-2018 рр.:
-                        Київська –  560 млн грн;
-                        Львівська – 520 млн грн;
-                        Сумська – 400 млн гривень.
 
При цьому, рейтинг областей, де найактивніше утеплюються саме ОСББ, ще цікавіший:
  1. Рівненська –  94 млн грн;
  2. Запорізька – 71 млн грн;
  3. Київська (з м. Київ) – 69 млн гривень.
Як бачимо, «теплі кредити» популярні у різних регіонах країни.
Залучити кошти на енергоефективні заходи допомагає ще й місцева влада.
Нагадуємо, що сьогодні вже діє понад 100 програм додаткового відшкодування або відсотків, або частини суми «теплого кредиту».
«Водночас, звертаю особливу увагу родин, які отримують монетизовані субсидії, на можливості участі у програмі. Ви можете спрямовувати зекономлені кошти на утеплення осель, щоб ще більше заощаджувати», - повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Так, у рамках «теплих кредитів» відбувається ефективна синергія зусиль Уряду, місцевої влади та населення:
-         з одного боку держава надає співфінансування на енергоефективні заходи у рамках «теплих кредитів»;
-         з іншого боку – місцева влада;
-         з третього – сам споживач, у т.ч. завдяки зекономленим на енергоносіях монетизованим субсидіям.
Деталі дізнавайтеся у сюжеті ТРК «Україна» за підсумками прес-конференції: https://www.youtube.com/watch?v=m73O58ezBs0
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю


За підтримки Уряду Німеччини відкрито першу в Україні Мережу енергоефективних хлібопекарів

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук взяв участь у запуску нової пілотної Мережі енергоефективних хлібопекарів в Україні, що здійснюється за підтримки  Уряду Німеччини у рамках Проекту GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності“.
 
«Метою нашої спільної роботи в рамках Мережі є здешевлення вартості хліба для українських споживачів за рахунок скорочення енергетичних витрат при його випіканні», - прокоментував Голова С.Савчук.
 
До Мережі увійшло 12 відомих хлібопекарських підприємств України (наприклад, «Київхліб», «Київський БКК» та інші).
 
Як пояснив Сергій Савчук, участь у зазначеній Мережі – це унікальна можливість для компаній обмінюватися досвідом та впроваджувати енергоефективні заходи за підтримки Уряду Німеччини і Держенергоефективності.
 
У свою чергу, Голова правління ПАТ "Київхліб" Володимир Череда наголосив на важливості енергоефективності, тому що енергоспоживання займає суттєву частку у собівартості хлібопекарської продукції.
 
Тому, об’єднавши зусилля в рамках Мережі енергоефективних хлібопекарів, компанії зможуть:
-       проводити енергоаудити;
-       отримувати від експертів необхідну консультацію щодо найкращих енергоефективних рішень та технологій;
-       впроваджувати енергоефективні заходи;
-       і головне - підвищувати свою конкурентоздатність на ринку.
 
«При цьому, звертаю увагу усіх промислових підприємств на переваги об’єднання у подібні мережі для досягнення успіхів у питаннях енергоефективності», - підсумував С.Савчук.
 
 
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
тел/факс +38 (044) 590-59-65
www.saee.gov.ua
м.Київ, провулок Музейний, 12
 

Завод «Copenhill» у Данії – унікальний проект енергетичної утилізації сміття для поширення в Україні

Під час візиту до м. Копенгаген (Данія) Голова Держенергоефективності Сергій Савчук у складі української делегації ознайомився із роботою потужного заводу «Copenhill» (або «Amager Bakke»), що переробляє близько 400 тис. тонн сміття у рік для генерації тепла та електроенергії. 
Завод має до 63 МВт електричної та до 247 МВт теплової потужності. Цього достатньо, щоб забезпечити близько 50 тис. родин електроенергією та 120 тис. домогосподарств опаленням.
Водночас, унікальність заводу полягає не лише в сучасних системах очищення викидів, а й в рекреаційній зоні із штучним лижним схилом та зоною для скелелазіння.
«Таким чином, Данія ламає стереотип суспільства про те, що сміттєспалювальний завод – це екологічно небезпечна та нерентабельна справа. Навпаки, данський бізнес доводить, що завдяки сучасним екологічно чистим технологіям можна ефективно та вигідно здійснювати енергетичну утилізацію сміття», - прокоментував Сергій Савчук.
С.Савчук впевнений, що саме такі проекти універсального вирішення проблем із сміттям потрібно поширювати в Україні, де щороку збирається близько 10 млн тонн побутових відходів. 
Тому за підсумками візиту сторони дійшли згоди разом:
-        опрацювати Концепцію енергетичної утилізації сміття, розроблену Держенергоефективності спільно з КМДА та НКРЕКП (http://saee.gov.ua/sites/default/files/SAEE_WtE_2019.pdf);
 
-        розглянути можливість встановлення подібних заводів для генерації енергії із сміття в Україні.
 
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

Сергій Савчук: Із данськими інвесторами аналізуємо вигідні напрями капіталовкладення у «зеленій» енергетиці, енергоефективності та енергетичній утилізації сміття!

У рамках візиту до м. Копенгаген (Данія) Голова Держенергоефективності Сергій Савчук взяв участь у круглому столі із представниками Данського енергетичного агентства, провідними фінансовими установами («Danida Business Finance», «IFU» тощо) та бізнесом («Vestas», «BWSC», «COWI», «Rockwool» тощо), з якими обговорив:
-         здобутки та плани співпраці України і Данії;
-         залучення данських інвестицій в українські проекти з «чистої» енергетики, енергоефективності та переробки сміття.
 
Зустріч відбулася за ініціативи Данського енергетичного агентства та Українсько-данського енергетичного центру – ключових партнерів у розвитку співпраці двох країн.
 
Двостороннє співробітництво вкрай вигідне, адже у 2017 р. Данія досягла понад 35% енергії з відновлюваних джерел. При цьому, більше 60% електроенергії в Данії генеруються із «чистих» джерел енергії.
 
Водночас, данські компанії та фінансові організації вважають Україну перспективною платформою для роботи.
 
Так, в Україні вже успішно працює Данський інвестиційний фонд «IFU», який співфінансував встановлення 20 МВт ВЕС «Старий Самбір-2» та 36 МВт СЕС «Яворів-1» у Львівській області.
 
Крім цього, на Житомирщині у реалізації проекту 19 МВт Ганської СЕС беруть участь данська компанія «Better Energy A/S», «Danish SDG Investment Fund» і НЕФКО.
Результатами та планами роботи також поділилися представники данських компаній:
-       «Vestas», що забезпечила українські ВЕС вітротурбінами загальною потужністю понад 330 МВт;
-        «BWSC», що долучається до проекту встановлення електростанції на біопаливі потужністю 44,2 МВт поблизу міста Хмельницького;
 
-       «Rockwool» та «Danfoss», які відомі своїми енергоефективними технологіями, у т.ч. в Україні тощо.
У свою чергу, Сергій Савчук презентував чинні законодавчі стимули і конкретні діючі та потенційні проекти у відновлюваній енергетиці для спільної реалізації із данськими компаніями.
За підсумками обговорення сторони домовилися про співпрацю над досягненням національних цілей у зазначених сферах та опрацювання потенційних проектів у  сфері енергоефективності, «чистої» енергетики та енергетичної утилізації сміття.
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності

Близько 2 млрд євро інвестовано в енергоефективність та «чисту» енергетику України за останні 4 роки

У Будинку Уряду під час публічного звіту Голова Держенергоефективності Сергій Савчук представив журналістам впроваджені ініціативи, які позитивно вплинули на економію енергоресурсів громадян, розвиток «зеленої» енергетики та активізацію інвестицій.
 
«Так, за останні 4 роки біля 2 млрд євро інвестовано в українські проекти з енергоефективності та «чистої» енергетики. З них майже половина, а саме - 800 млн євро - залучено саме у 2018 році. Це результат ефективних впроваджених за участю Держенергоефективності законодавчих змін у відновлюваній енергетиці, розвитку енергосервісу, запуску «теплих кредитів» тощо», - наголосив С.Савчук.
 
Найбільше інвестицій у вітчизняну економіку та розвиток місцевого бізнесу додала відновлювана енергетика:
 
-         біля 500 млн євро - у встановлення більше 2100 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу»;
 
-         понад 1,2 млрд євро - у 1300 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики.
 
Крім цього, останні 4 роки, у т.ч. продуктивний 2018 рік, відзначилися суттєвими здобутками:
 
-       6 млрд м3 газу у рік зменшено у 2018 р. у порівнянні з 2014 р. такими категоріями, як населення, бюджетна сфера та теплокомуненерго. Це означає, що близько 1,2 млрд євро у рік заощаджено на закупівлі імпортного газу;
 
-       більше півмільйона українських сімей (а це фактично вся Черкаська область) утеплилися та заощаджують до 70% на комунальних послугах завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів. У 2018 р. програмою скористалися ще 150 тис. родин;
 
-       тільки за 2018 р. понад 1600 ОСББ модернізували багатоповерхівки за «теплими кредитами» на суму близько 470 млн грн., що більше, ніж за усі попередні роки разом узяті. Це свідчить про підвищення свідомості ОСББ щодо необхідності комплексно утеплювати будинки;
 
-       у 5 разів збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 34 млн грн. у 2015 р. до 170 млн грн у 2018 році;
 
-       запроваджено монетизацію субсидій – ще один стимул та джерело для заощадження енергоресурсів;
 
-       у 10 разів збільшено кількість укладених енергосервісних (ЕСКО) контрактів у 2018 р. порівняно із 2016 р. (у 2018 р. підписано 210 ЕСКО-договорів на суму контрактів понад 200 млн гривень);
 
-       у 3 рази збільшено кількість місцевих органів влади, де впроваджено енергомоніторинг у бюджетній сфері: із 60 таких органів влади у квітні 2017 р. до 180 на кінець 2018 року.
 
-       фактично за півроку тісної співпраці із закладами вищої освіти видано 440 атестатів для енергоаудиторів та фахівців з обстеження інженерних систем;
 
-       близько 7,5 тис. українських родин інвестували 151 млн євро у сонячні електростанції загальною потужністю майже 160 МВт. Більше половини усіх СЕС, а саме – майже 4500 - інстальовано саме у 2018 році;
 
-       у 3 рази зросли біогазові потужності: із 10 установок (15 МВт) на кінець 2014 р. до 33 установок (46 МВт) на кінець 2018 року.
 
С.Савчук підсумував, що у 2019 р. буде продовжено роботу у зазначених напрямах і сфокусовано особливу увагу на такі питання:
-       удосконалення механізму стимулювання промислових підприємств до  енергоефективності;
-       формування ринку послуг атестованих енергоаудиторів для проведення сертифікації енергетичної ефективності будівель;
-       запровадження системи «зелених» аукціонів;
-       рРозвиток прозорого та конкурентного ринку твердого та рідких біопалив;
-       стимулювання енергетичної утилізації сміття.
 
Детальніше про досягнення, нові законопроекти та пріоритетні напрями роботи у 2019 дізнавайтеся у презентації на сайті: http://saee.gov.ua/uk/news/2773, (http://saee.gov.ua/sites/default/files/2018_19_report_07_02_2019.pdf).
 
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності
тел/факс +38 (044) 590-59-65, saeepressa@gmail.com
 

Близько 7500 приватних домогосподарств в Україні встановили сонячні панелі

Станом на кінець 2018 р. близько 7,5 тис. українських родин встановили сонячні електростанції (СЕС) загальною потужністю майже 160 МВт.
Ці домогосподарства інвестували 151 млн євро у такі СЕС.
«Важливо, що більше половини усіх СЕС, а саме – майже 4500 - інстальовано у
2018 році. Це у понад 2 рази більше, ніж у 2017 році (1901 родина)», - прокоментував результати моніторингу Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
 
ТОП-5 областей, де встановлено найбільше сонячних станцій у домогосподарствах:
-       882 – Дніпропетровська;
-       838 – Київська;
-       664 – Тернопільська;
-       484 – Івано-Франківська;
-       469 – Кіровоградська.
Такий стрімкий попит на сонячні панелі засвідчує, що у 2015 р. спільно з Агентством розроблено та Парламентом прийнято по-справжньому ефективний Закон України № 514-VIII (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/514-19), завдяки якому:
-       населення може встановлювати до 30 кВт СЕС та реалізовувати надлишок електроенергії за  «зеленим» тарифом;
-       домогосподарства заощаджують на рахунках за електроенергію;
-       відкривається значний ринок використання сонячних панелей та з’являються можливості для встановлення заводів із виробництва такого обладнання.
Крім того, як пояснив С.Савчук, законопроектом від 05.12.2018 № 8449-д (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65076), який готується до другого читання у Парламенті, передбачається можливість для домогосподарств встановлювати СЕС потужністю до 50 кВт.
 
 
Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності